Навчання іншомовного діалогічного мовлення здобувачів вищої освіти в нелінгвістичній магістратурі

Abstract

Стаття присвячена проблемі навчання іншомовного монологічного мовлення здобувачів вищої освіти в нелінгвістичній магістратурі в умовах сучасної комунікативної парадигми. Монологічне мовлення є однією з основних форм здійснення усно-мовленнєвої комунікації, оволодіння якою складає суттєвий компонент цілей навчання іноземної мови в нелінгвістичній магістратурі. Монологічне мовлення має самостійний замисел і є в більшій мірі, ніж діалогічне мовлення, довільним і самостійним видом мовлення. Монолог є такою формою мовлення, яку створює одна людина, що самостійно визначає структуру, композицію та мовні засоби висловлювання. Іншомовне монологічне мовлення є не тільки продуктом індивідуальної мовленнєвої творчості, який залежить від лінгвістичного досвіду мовця, його культури мовлення, здатності будувати майбутнє висловлювання, але й результатом професійної грамотності майбутнього фахівця, його професійної компетенції та знань. Мета навчання монологічного мовлення (навчити майбутнього фахівця грамотно формулювати думку, набути навички культури мовлення та мовленнєвого етикету іноземної та рідної мови), його основні характеристики, уміння та навички, що формуються в процесі його навчання, комунікативні, психологічні та мовленнєві особливості, комунікативні функції, які виконує монологічне мовлення, рівень володіння здобувачами іноземною мовою зумовлюють вибір форм навчання іншомовного монологічного мовлення здобувачів вищої освіти освітнього рівня «магістр», серед яких можна виділити різні завдання на основі прочитаного чи прослуханого тексту (виділити основну думку тексту та висловити своє ставлення до неї; обговорити та захистити своє ставлення до ситуації чи підготувати усне повідомлення щодо питань, описаних в тексті), доповіді, повідомлення про роботу над магістерською працею тощо. The article substantiates the necessity to supplement the content of future engineers’ graphic training with main concepts of composition theory in technology. The influence of surrounding environment on the psychology of object perception has been disclosed. In modern society there is a period of synthesis of buyer’s production opportunities and needs. The orientation to the buyer’s needs increasingly requires of engineering specialist not only to design, but also to participate in the study of the aesthetic quality of the product at all stages of manufacture, starting with the concept of its creation. The necessity for familiarizing future engineers with logical complementarity and interpenetration of design and construction has been proved. The tasks of graphic preparation have been supplemented by the need to direct design development to a functional solution. On the basis of the analysis of the essence of contemporary forms of interaction of technique and design, the importance of understanding the tendencies of form formation by students during the study of graphic disciplines has been proved. The factors influencing the choice of the compositional solution of the product that are relevant for improving the content of graphic disciplines have been determined. It has been found that form formation tendencies correspond to user’s needs, their activities, but the most important remain the dependence of connections and functions. The characteristic and essential features become the basis for a conceptual solution, but at the same time, it is necessary to take into account national, cultural and ideological motives. The potential of descriptive geometry for the formation of the basic concepts of composition theory has been revealed. Considering the factors of influence on the compositional solution in the study of descriptive geometry, familiarization of students with such concepts as «tectonics» and «volumetric-spatial structure» has been proposed. In order to provide the practical skills of using the proposed concepts, the solution of problems of applied nature has been found appropriate.