Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3377
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorКлимкевич, Р.А.-
dc.contributor.authorKlymkevych, R.A.-
dc.date.accessioned2020-12-22T14:05:09Z-
dc.date.available2020-12-22T14:05:09Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.urihttp://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3377-
dc.descriptionКлимкевич Р.А. Проблемні аспекти взаємного визнання доказів у межах ЄС / Климкевич Р.А. // Порівняльно-аналітичне право. - 2020. - № 1. - С. 533-536.uk_UA
dc.description.abstractСтаттю присвячено аналізу еволюції правових підходів та концепцій збирання доказів у межах країн-членів ЄС. Вказано основну суть принципу взаємної допомоги (locum regit actum) у контексті збирання доказів, його правову регламентацію та недоліки практичного застосування. Висвітлено основні ідеї принципу взаємного визнання (forum regit actum), який прийшов на заміну принципу взаємної допомоги та видозмінив процедуру співробітництва між державами-членами ЄС щодо транскордонного збирання доказів. Також у статті проаналізовано Рамкове Рішення Ради ЄС 2008/978/JHA про Європейський доказовий Ордер, яке базувалося на принципі взаємного визнання. Аналіз положень цього нормативного акту дає змогу зробити висновки про його неефективність та вужчу сферу застосування порівняно з класичними інструментами збирання доказів (ордерами), що в подальшому призвело до його скасування. У статті проаналізовано недоліки та труднощі практичної реалізації принципу взаємного визнання щодо транскордонного збирання доказів, основними з яких є відмінності у правових системах і різні підходи до ключових питань доказового права країн-членів ЄС. Вважається, що саме завдяки гармонізації кримінального процесуального законодавства ЄС можна досягти розумного балансу між розбіжностями національної процедури держав-членів ЄС. Наслідком такої гармонізації стало прийняття Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС № 2014/41 про Європейський Ордер на проведення розслідування. Однак незважаючи на можливість прийняття мінімальних правил у сфері кримінального судочинства, зокрема й щодо взаємного визнання доказів, яка передбачена у ст. 82 Договору про функціонування Європейського Союзу (котра є правою основою для гармонізації законодавства), європейський законодавець не передбачив стандарти допустимості зібраних доказів за допомогою Ордеру на проведення розслідування, що видається дуже доречним та необхідним. The article is devoted to analysis of evolution of legal approaches and concepts of evidence gathering in EU member states. The core of principle of mutual assistance (locum regit actum) in evidence gathering, it legal regulation and drawbacks of practical realization are noted. There are highlighted the main ideas of principle of mutual recognition (forum regit actum), which changed the principle of mutual assistance and altered the cooperation procedure among EU member states concerning transboundary evidence gathering. Council Framework Decision 2008/978/JHA on the European evidence warrant, which is based on principle of mutual recognition is also analyzed in the article. The analysis of provisions of this normative legal act gives an opportunity to make conclusions about it inefciency and more limited application in comparison to the classic instruments of evidence gathering (orders), which leaded to its cancellation. The drawbacks and obstacles of practical realization of mutual recognition principle concerning the transboundary evidence gathering are analyzed in the article, the main of which are the differences in legal systems and different approaches to key issues of evidentiary law of EU member states. It is considered that due to the harmonization of EU criminal procedural legislation a reasonable balance among differences in national procedures of EU member states can be reached. The consequence of such harmonization was the adoption of Directive 2014/41/EU of the European Parliament and of the Council regarding the European Investigation Order. However, despite the possibility of the adoption of minimum rules in feld of criminal justice, in particular concerning mutual admissibility of evidence, envisaged by Art. 82 of the Treaty on the Functioning of European Union (which is a legal basis for harmonization), the European legislator did not envisaged the standards of mutual admissibility of evidence gathered by European Investigation Order, which seems to be very appropriate and necessary.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherПорівняльно-аналітичне правоuk_UA
dc.relation.ispartofseries;1-
dc.subjectпринцип взаємної допомогиuk_UA
dc.subjectпринцип взаємного визнанняuk_UA
dc.subjectєвропейський доказовий ордерuk_UA
dc.subjectєвропейський ордер на проведення розслідуванняuk_UA
dc.subjectконцепція взаємної допустимості доказівuk_UA
dc.subjectprinciple of mutual assistanceuk_UA
dc.subjectprinciple of mutual recognitionuk_UA
dc.subjecteuropean evidence warrantuk_UA
dc.subjecteuropean investigation orderuk_UA
dc.subjectthe concept of evidence mutual admissibilityuk_UA
dc.titleПроблемні аспекти взаємного визнання доказів у межах ЄСuk_UA
dc.title.alternativeThe problematic aspects of mutual recognitoin of evidence in EUuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
климкевич.pdf416,71 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.