Оптимістичне бачення майбутнього молоді крізь призму контролю

Abstract

Оптимізм щодо майбутнього є одним із найважливіших показників особистого зростання, позитивної життєвої спрямованості на досягнення високих, нових, інколи навіть ризикованих цілей та чинником, що зумовлює особисту впевненість. Почуття контролю над ситуацією значно підсилює вплив оптимістичних переконань людини на загальну задоволеність особистим життям. Коли людина самостійно налаштовує управління власним життєвим спектром, є цілеспрямованою та задоволеною якістю її життя, вона оптимістично налаштована та переживає високий рівень особистого контролю над тим, що відбувається у довкіллі. Автори дослідили, що коли особа сильно прагне контролювати ситуацію, тоді вона дає більш оптимістичні передбачення наслідків ситуації, особливо коли передбачає особисту винагороду. Особи із високими показниками бажання контролю ставили для себе вищі цілі порівняно з особами із низькими показниками контролю. Інколи надмірний оптимізм може призводити до менш реалістичної оцінки можливостей ситуації. Оптимістичні переконання можуть збільшувати продуктивність. Особи із високим бажанням контролю швидше виконували поставлені завдання у зв’язку з оптимістичними часовими переконаннями. Метою цієї статті є висвітлення на теоретичному рівні та виявлення на емпіричному особливостей взаємопов’язаностей оптимістичного налаштування стосовно майбутнього та почуття особистого контролю у сучасної української молоді. Досліджуючи кореляційні взаємопов’язаності, було виявлено такі зв’язки, як: загальна оцінка особистісного майбутнього прямо залежить від внутрішнього Я контролю, надмірного Я контролю. Зв’язок оцінки майбутнього країни пропорційно пов’язаний із внутрішнім Я контролем та гедоністичним ставленням до теперішнього. Можна зробити припущення, що контроль над своєю поведінкою та ризиковане ставлення до власного часу життя, тобто байдужість до подальших наслідків своєї поведінки, прямо впливає на оцінку майбутнього країни. Пряму кореляційну залежність виявлено поміж орієнтацією на майбутнє та внутрішнім я контролем та з контролем роботи, котра виконується. Перспектива подальших наукових досліджень полягає у більш деталізованому та розширеному вивченні визначників особистого переживання контролю та оптимістичної налаштованості на майбутнє. An optimistic approach to the future is one of the most important indicators of personal growth. It gives positive life motivation to achieve ambitious, new, sometimes risky, purposes. Optimism is one of the reasons for self-conscience. Control feeling in a situation influences a person’s optimistic biases and common personal life satisfaction. The person who could manage his or her own life events is purposeful and life’s quality satisfed, he or she is optimistic and has a high level of feeling of control on environmental circumstances. Authors who researched that he or she strongly wanted to control the situation made a more optimistic prediction about the situation effects, especially when proft was predicted. People with a strong desire for control set a more ambitious goal, comparing to people who have a weak desire for control. The motivation for fast implementation could increase optimistic bias. Sometimes over-optimistic approach can cause less realistic estimation of different possibilities. Optimism could increase personal effciency. People with a strong desire for control perform faster their tasks because of their optimistic approach to time. The main purpose of this article is an investigation of the theoretical and empirical level on the correlation between the optimistic approach to the future and personal control feeling in modern Ukrainian Youth. The study included 68 participants of different sexes with age variety from 16 to 17 years old who study at Secondary School No. 2 in L’viv. Result detected the positive correlation: between the common estimation of personal future vision and inner control feeling and over-control feeling. Common estimation of the country’s future vision correlated with inner control feeling and hedonistic relation to present time. This result shows that personal life control and risky approach to actual life decisions (without analysing the actual consequences) positively influence the evaluation of the country’s future vision. A positive correlation existed between the orientation of the future and inner control and control of work performance. We could be more detailed in studying the predicates of personal control feelings and future vision in future research.