Адміністративно-правовий захист прав інтелектуальної власності в Україні: дисертація

Abstract

У дисертації здійснено аналіз адміністративно-правового захисту прав інтелектуальної власності в Україні в контексті сучасного державотворення та розвитку адміністративно-правової науки та реалізовано нове розв’язання наукової проблеми адміністративно-правових аспектів захисту прав інтелектуальної власності в умовах європейської інтеграції України. Підкреслено, що в історії правової науки визначено три основні періоди становлення та розвитку теоретичних знань з правового регулювання прав інтелектуальної власності: юриспруденція понять, юриспруденція інтересів, юриспруденція цінностей. На підставі порівняльно-правового аналізу становлення права інтелектуальної власності, виявлено, що на теренах українських земель (у контексті зазначених періодів) пройшло шість етапів розвитку. Сучасний етап характеризують тенденції адаптації національного законодавства України до вимог Європейського Союзу. Прийняття Угоди про асоціацію України і Європейського Союзу України започаткувало процеси реформування законодавства про захист прав інтелектуальної власності до соціально-економічних умов ЄС. Констатовано, що заснований на застосуванні методології системнодіяльнісного підходу з урахуванням принципів сучасного етапу розвитку правової науки адміністративно-правовий захист прав інтелектуальної власності визначається як система теоретичних поглядів і вихідних наукових положень, виражених в категоріально-понятійному апараті загальної теорії права, що розкривають сутність, зміст, функції, методи та форми прояву, рівні і види впливу на суспільні відносини за допомогою адміністративно-правових засобів. Побудова теоретичної системи, що цілісно відтворює сутнісні сторони адміністративно-правового захисту прав інтелектуальної власності, заснована наемпіричному матеріалі соціально обумовленої практики, та на формуванні загальнотеоретичної та галузевої наукової бази, що сприяє виробленню на підставі методології раціональності принципових науково-теоретичних положень напрямів розв’язання проблеми ефективності адміністративноправового захисту. Аргументовано, що нормативно-правове забезпечення захисту прав інтелектуальної власності в Україні це сукупність нормативно-правових актів вищої юридичної сили, підзаконних актів органів державної (публічної) влади, відомчих і корпоративних правових актів. Специфікою права інтелектуальної власності є включення в рамкові закони, що регулюють захист окремих об’єктів інтелектуальної власності, норм, які передбачають пріоритет спеціальних норм перед загальними нормами. Зазначено, що нормативні акти права інтелектуальної власності за предметом правового регулювання надають динамічність правовим відносинам тим, що розвиваються в контексті тенденцій розвитку суспільних відносин характерних для інформаційного суспільства. Нині виділено дві основні тенденції такого розвитку, що зумовлено розвитком інформаційнокомунікаційних технологій та посиленням захисту прав і свобод людини. Це тенденція ускладнення відносин у сфері правового регулювання захисту прав інтелектуальної власності та тенденція розширення предмета правової регламентації нормами адміністративного права. Для правового регулювання захисту, що виділяється за предметом правового регулювання, характерно те, що воно стає більш об’ємними й охоплює значну кількість норм. Доведено, що механізм адміністративно-правового регулювання захисту прав інтелектуальної власності – це сукупність скоординованих елементів: норм права, правовідносин і актів застосування норм права. Засобами адміністративно-правового регулювання є правові інструменти та технології, що використані для досягнення мети. Адміністративно-правовий захист – це передбачені нормативними або індивідуальними правовими актами інструменти забезпечення відтворення закріплених цими актами ідеальних моделей, які передбачають усунення ризиків настання несприятливих наслідків таким чином,щоб виключалося заподіяння шкоди інтересам суб’єктів правових відносин у сфері інтелектуальної власності. Обґрунтовано, що система засобів адміністративно-правового регулювання захисту прав інтелектуальної власності є неоднорідною та варіативною. Адміністративно-правове регулювання захисту прав інтелектуальної власності з точки зору механізму можна схарактеризувати як процес, що має часові межі, передбачає наявність керуючого впливу, націленого на досягнення мети захисту, складається зі стадій, що послідовно змінюються. Наголошено, що форми та методи адміністративно-правового захисту прав інтелектуальної власності є спосіб впливу держави за допомогою певної сукупності норм права. Системно пов’язані, адміністративні методи захисту прав інтелектуальної власності, відповідаючи закономірностям і властивостями соціального управління, поділяються на адміністративно-правові й адміністративно-організаційні. Відмінність полягає в тому, що адміністративноправові методи опосередковані в нормативно-правових актах. У змісті адміністративних методів виділено організаційно-правові методи, які підпорядковані регулюванню відносин, пов’язаних із організацією діяльності у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Зазначено, що під формою адміністративно-правового захисту прав інтелектуальної власності в Україні розуміють дії органів спеціальної компетенції та посадових осіб з видання адміністративно-правових актів і укладення адміністративно-правових договорів, інші дії вказаних органів, що призводять до юридичних наслідків, в яких проявляються методи діяльності з захисту прав інтелектуальної власності у сфері, де суспільні відносини регулюються нормами цивільного права, а охороняються нормами адміністративного права. Аргументовано, щодо органів державної влади, що володіють повноваженнями щодо захисту прав інтелектуальної власності входять: Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Департамент розвитку інтелектуальної власності у складі даного міністерства, Національний офіс інтелектуальної власності, Національна поліція, Державнамитна служба України та Державна податкова служба України, інші державні органи, наділені компетенцією щодо захисту прав на окремі об’єкти інтелектуальної власності, судові органи, у тому числі Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Вказано, що адміністративна відповідальність в системі захисту прав інтелектуальної власності в Україні має взаємопов’язані юридичний і соціальний аспекти, які визначають здатність надавати спеціально-юридичний вплив на правові відносини у сфері інтелектуальної власності, забезпечуючи поєднання статики та динаміки адміністративно-правового регулювання (юридичний аспект), долати суперечності між публічним і приватним інтересом правовласників і суб’єктів застосування інтелектуальної власності, притаманні відносинам щодо комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності, запобігати можливим правовим конфліктам (соціальний аспект). Підкреслено, що адміністративна відповідальність у сфері захисту прав інтелектуальної власності включає регулятивно-статичну та регулятивнодинамічну функції, які проявляються у здатності відбивати сутнісні властивості правових відносин у сфері захисту інтелектуальної власності, забезпечувати можливість прогнозування необхідності адміністративно-правового впливу на основі моніторингу національного законодавства щодо ефективності зазначеної діяльності. Доведено, що ефективність регулятивної функції адміністративної відповідальності знаходиться в діалектичному зв’язку з соціальними аспектами, які визначають адміністративні делікти у сфері інтелектуальної власності. Модель адміністративної відповідальності повинна зображати: забезпечення правомірної поведінки, запобігання протиправних вчинків, організацію та впорядкування системи правових відносин, що є предметом правового регулювання адміністративного, цивільного, інформаційного права з урахуванням специфіки об’єктів інтелектуальної власності. Аргументовано, що вивчення правового регулювання відносин у сфері адміністративно-правового захисту прав інтелектуальної власності виводить на проблему співвідношення приватних і публічних інтересів. Розв’язання цієїпроблеми дає можливість запропонувати напрями організації оптимального режиму адміністративно-правового захисту прав інтелектуальної власності. Зазначено, що простежується суперечність між необхідністю підвищення ефективності адміністративно-правового захисту прав і браком достатньої теоретичної бази для одержання нових наукових знань, здатних сприяти оптимізації правового статусу суб’єктів захисту, вдосконаленню юридичного режиму діяльності органів, які забезпечують адміністративно-правовий захист, їх адаптацію до умов, які існують в Європейському Союзі. Це зумовлено природою інтелектуальної власності, яка перебуває в постійному розвитку та властивостями права, відповідно до яких право здатне по-різному проникати у сферу правового регулювання об’єктів інтелектуальної власності. Підкреслено, що удосконалення адміністративно-правового захисту прав інтелектуальної власності в Україні здійснюється за трьома напрямами: нормативно-правовим, організаційним і технічним. Вони взаємопов’язані та нерозривні в реалізації. Нормативно-правовий напрям вдосконалення адміністративно-правових механізмів захисту прав інтелектуальної власності пов’язано зі зміною законодавства у сфері прав інтелектуальної власності. Зміни нормативно-правової бази пов’язані з процесами гармонізації та уніфікації нормативної бази в галузі захисту прав інтелектуальної власності до вимог Європейського Союзу, реалізація яких дозволить забезпечити максимальну ефективність правового захисту. Визначено, що організаційні заходи щодо вдосконалення адміністративноправового механізму захисту прав інтелектуальної власності включають заходи, спрямовані на оптимізацію структури суб’єктів захисту та повноважень, посилення ролі інститутів громадянського суспільства в захисті прав інтелектуальної власності. Показано, що технічний напрям вдосконалення адміністративноправового захисту прав інтелектуальної власності митними органами включає ряд заходів, спрямованих на підвищення рівня митного адміністрування в галузі контролю за транскордонним переміщенням товарів, що містять об’єкти інтелектуальної власності, за допомогою інформаційних технологій.Доведено, що основною метою здійснення адміністративно-правового захисту є необхідність дотримання балансу інтересів суб’єктів суспільних відносин, врегульованих правовими нормами. Чинні правові конструкції у сфері захисту інтелектуальних прав повинні забезпечувати гармонійне співвідношення інтересів авторів, інших правовласників, громадян-споживачів продукції, держави, зацікавленої у встановленні режиму законності в галузі інтелектуальної власності, інших учасників правовідносин зі створення та використання результатів інтелектуальної діяльності та прирівняних до них засобів індивідуалізації. Внесено пропозиції до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України: Про охорону прав на промислові зразки; Про охорону прав на знаки для товарів і послуг; Про охорону прав на компонування напівпровідникових виробів; Про правову охорону географічних зазначень; Про охорону прав на винаходи й корисні моделі; Про авторське право й суміжні права. Запропоновано проєкт Інструкції про порядок оформлення адміністративних справ за статтею 51-2 «Порушення прав інтелектуальної власності» Кодексу України про адміністративні правопорушення. The thesis analyzes the administrative and legal protection of intellectual property rights in Ukraine in the context of modern state formation and development of administrative and legal science and implements a new solution to the scientific problem of administrative and legal aspects of protection of intellectual property rightsin the conditions of European integration of Ukraine. It is emphasized that in the history of legal science three main periods of formation and development of theoretical knowledge on legal regulation of intellectual property rights are defined: jurisprudence of concepts, jurisprudence of interests, jurisprudence of values. Based on the comparative legal analysis of the formation of intellectual property right, it was found that in the Ukrainian lands there were six stages of development (in the context of these periods). The current stage is characterized by trends in the adaptation of national legislation of Ukraine to the requirements of the European Union. The adoption of the Ukraine – European Union Association Agreement initiated the processes of reforming the legislation on the protection of intellectual property rights to the social and economic conditions of the EU. It is stated that based on the application of the methodology of system and activity approach with account for the principles of the current stage of development of legal science administrative and legal protection of intellectual property rights is defined as a system of theoretical views and initial scientific positions expressed in the categorical conceptual framework of the general theory of law, revealing the content, details, functions, methods, and forms of manifestation, levels and types of influence on public relations through administrative and legal means. Construction of a theoretical system that wholly reproduces the essential aspects of administrative and legal protection of intellectual property rights, is based on empirical material of socially conditioned practice, and on the formation of general theoretical and sector-specific scientific base, which contribute to the development on the basis of the methodology of rationality the basic scientific and theoretical provisions of the directions of solving the problem of efficiency of administrative and legal protection. It is argued that the regulatory and legal protection of intellectual property rights in Ukraine is a set of regulatory legal acts of higher legal force, bylaws of state (public) authorities, departmental and corporate legal acts. The specificity of intellectual property right is the inclusion in the framework laws, governing the protection of certain intellectual property, norms that provide for the priority of special norms over general norms. It is noted that regulatory acts of intellectual property right on the subject of legalregulation give dynamism to legal relations that develop in the context of trends in social relations characteristic of the information society. Currently, there are two main trends in this development, due to the development of information and communication technologies and strengthening the protection of human rights and freedoms. This is a tendency to complicate relations in the field of legal regulation of protection of intellectual property rights and the tendency to expand the subject of legal regulation by the norms of administrative law. The legal regulation of protection allocated to the subject of legal regulation is characterized by the fact that it becomes more voluminous and covers a significant number of norms. It is proved that the mechanism of administrative and legal regulation of protection of intellectual property rights is a set of interacting elements: legal norms, legal relations and acts of application of legal norms. The means of administrative and legal regulation are the legal tools and technologies used to achieve the goal. Administrative and legal protection is a tool provided by regulatory or individual legal acts to ensure the reproduction of the ideal models enshrined in these acts, which provide for the elimination of risks of adverse consequences so as to exclude harm to the interests of subjects of legal relations in the field of intellectual property. It is substantiated that the system of means of administrative and legal regulation of protection of intellectual property rights is heterogeneous and variable. Administrative and legal regulation of protection of intellectual property rights from the point of view of the mechanism can be characterized as a process that has time limits, provides for the presence of control, aimed at achieving the goal of protection, and consists of successive stages. It is emphasized that the forms and methods of administrative and legal protection of intellectual property rights are a way of influencing the state through a set of legal norms. Systematically related, administrative methods of protection of intellectual property rights, in accordance with the laws and properties of social management, are divided into administrative and legal, and administrative and organizational. The difference is that administrative and legal methods are mediated in regulatory legal acts. In the content of administrative methods the organizational and legal methods are allocated, which are subject to the regulation of relations related tothe organization of activities in the field of protection of intellectual property rights. It is noted that the form of administrative and legal protection of intellectual property rights in Ukraine means the actions of bodies of special competence and officials for the issuance of administrative legal acts and the conclusion of administrative legal agreements, other actions of these bodies leading to legal consequences in which methods of activity on protection of the intellectual property rights are shown in an area where public relations are governed by civil law norms and protected by administrative law norms. It is argued that public authorities with the authority to protect intellectual property rights include: the Ministry for Development of Economy, Trade and Agriculture of Ukraine, the Department of Intellectual Property Development within the Ministry, the National Intellectual Property Office, the National Police, the State Customs Service of Ukraine and the State Tax Service of Ukraine and other state bodies that are endowed with competence to protect the rights to certain objects of intellectual property, judicial bodies, including the Supreme Court of Intellectual Property. It is stated that administrative responsibility in the system of protection of intellectual property rights in Ukraine has interrelated legal and social aspects, which determine the ability to provide special legal influence on legal relations in the field of intellectual property, providing a combination of statics and dynamics of administrative and legal regulation (legal aspect), to overcome the contradictions between the public and private interests of right holders and subjects of intellectual property, inherent in the relationship of commercialization of intellectual property, to prevent possible legal conflicts (social aspect). It is emphasized that administrative responsibility in the field of intellectual property protection includes regulatory and static, and regulatory and dynamic functions, which are manifested in the ability to reflect the essential properties of legal relations in the field of intellectual property protection, to provide an opportunity to predict the need for administrative and legal influence on the basis of monitoring national legislation on the effectiveness of these activities. It is proved that the effectiveness of the regulatory function of administrative responsibility is in dialectical connection with the social aspects that determineadministrative torts in the field of intellectual property. The model of administrative responsibility should depict the provision of lawful conduct, prevention of illegal acts, organization and regulation of the system of legal relations, which is the subject of legal regulation of administrative, civil, information law, taking into account the specifics of intellectual property. It is argued that the study of legal regulation of relations in the field of administrative and legal protection of intellectual property rights leads to the problem of the ratio of private and public interests. The solution of this problem makes it possible to propose directions for the organization of the optimal regime of legal regulation of administrative and legal protection of intellectual property rights. It is noted that there is a contradiction between the need to increase the effectiveness of administrative and legal protection of rights and the lack of sufficient theoretical basis for new scientific knowledge that can help optimize the legal status of subjects of defense, improve the legal regime of bodies that provide administrative and legal protection, their adaptation to the conditions that exist in the European Union. This is due to the nature of intellectual property, which is in constant development, and the properties of law, according to which the law is able to penetrate in different ways in the field of legal regulation of intellectual property objects. It is emphasized that the improvement of administrative and legal protection of intellectual property rights in Ukraine is carried out in three areas: regulatory legal, organizational and technical. They are interconnected and inseparable in implementation. The regulatory legal direction of improving the administrative and legal mechanism for the protection of intellectual property rights is associated with changes in legislation in the field of intellectual property rights. Changes in the regulatory legal framework are related to the processes of harmonization and unification of the regulatory framework in the field of protection of intellectual property rights to the requirements of the European Union, the implementation of which will ensure maximum effectiveness of legal protection. It is determined that organizational measures to improve the administrative and legal mechanism of protection of intellectual property rights include measures aimed at optimizing the structure of subjects of protection and authority, strengthening the role of civil society institutions in the protection of intellectual property rights. It is shown that the technical direction of improving the administrative and legal protection of intellectual property rights by customs authorities includes a number of measures aimed at increasing the level of customs administration in the field of control over cross-border movement of goods containing intellectual property through information technology. It is proved that the main purpose of administrative and legal protection is the need to maintain a balance of interests of the subjects of public relations, regulated by legal norms. Existing legal structures in the field of protection of intellectual property rights must ensure a harmonious balance of interests of authors, other right holders, citizens-consumers of products, the state interested in establishing the rule of law in the field of intellectual property, other participants of legal relations in the creation and use of the results of intellectual activity and equivalent means of individualization. Proposals were made to the Code of Ukraine on Administrative Offenses, laws of Ukraine: On protection of rights to industrial designs; On protection of rights to marks for goods and services; On protection of rights to arrangement of semiconductor products; On legal protection of geographical indications; On protection of rights to inventions and utility models; On copyright and related rights. The draft «Instructions on the procedural formalities of administrative cases under Article 51-2 «Infringement of intellectual property rights» of the Code of Ukraine on administrative offenses» is proposed.