Доказування обставин, які є підставою для застосування щодо юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру: дисертація

Abstract

Дисертацію присвячено питанням доказування обставин, які є підставою для застосування щодо юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Завдяки отриманим результатам доведено необхідність законодавчого закріплення у КПК України окремого кримінального провадження щодо юридичної особи та особи, підозрюваної у вчиненні від її імені та в її інтересах кримінальних правопорушень за ст. 96-3 КК України, у випадках, коли неможливе проведення одночасного досудового розслідування. Запропоновано закріпити Типове положення про порядок організації і проведення антикорупційної перевірки ділових партнерів юридичної особи, в якому чітко визначити перелік дій Уповноваженого. Обґрунтовано доцільність залучення як представника юридичної особи, щодо якої можуть застосовуватись заходи кримінальноправового характеру, уповноважену особу органу, який здійснив державну реєстрацію відповідної юридичної особи, у разі відсутності за юридичною адресою юридичної особи її уповноважених представників, невстановлення їх місцезнаходження в Україні або неможливості встановити повноваження представника діяти від імені відповідної юридичної особи. Набули подальшого розвитку положення про те, що наявність письмового повідомлення про підозру щодо уповноваженої особи юридичної особи не слід вважати перешкодою у звільненні юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру у зв’язку зі спливом строків давності, оскільки це свідчитиме лише про підозру у вчиненні відповідного кримінального правопорушення, а винуватість особи констатується в обвинувальному вироку суду, що набрав законної сили. Вивчено стан теоретичного дослідження питань доказування обставин, які є підставою для застосування щодо юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. В результаті аналізу наукових досліджень констатовано, що деякі аспекти окресленої проблеми є малодослідженими чи взагалі не вивченими. Вивчення численних публікацій на предмет поняття доказування як фундаментальної наукової і правової категорії у кримінальному провадженні засвідчило, що в теорії кримінального процесу нема єдиного підходу щодо розуміння його змісту. Встановлено, що структурними елементами доказування обставин, які є підставою для застосування щодо юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, є: збирання (виявлення та фіксація), перевірка (сукупність практичних дій та розумових операцій), оцінка (встановлення належності, допустимості, достовірності та достатності) доказів, а також використання доказів для з’ясування відповідних обставин. Проаналізовано методологічні засади дослідження доказування обставин, які є підставою для застосування щодо юридичних осіб заходів кримінальноправового характеру. Наукове розвідка з цього питання провадилася з урахуванням досліджень у галузях кримінального, кримінального процесуального, цивільного та адміністративного права; анкетування представників правоохоронних органів та суддів із досліджуваних питань доказування; аналізу судової практики шляхом вивчення кримінальних правопорушень, перелік яких передбачений у ст. 96-3 КК України, за результатами вчинення яких судом було прийнято рішення про необхідність застосування щодо юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Виокремлено умови, на підставі яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо юридичної особи: вчинення уповноваженою особою юридичної особи одного з кримінальних правопорушень у рамках пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 96-3 КК України; вчинення уповноваженою особою кримінального правопорушення від імені юридичної особи; вчинення уповноваженою особою кримінального правопорушення в інтересах юридичної особи; відповідна особа є уповноваженою особою на виконання покладених на неї обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції; встановлення кола обов’язків уповноваженої особи, а також з’ясування, невиконання яких із них призвело до вчинення відповідного кримінального правопорушення. Доказування обставин, які є підставою для застосування щодо юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, має свою специфіку, оскільки кожне суспільно небезпечне діяння посягає на різні сфери відносин, характеризується своєрідними способами та засобами його вчинення тощо. Розглянуто особливості доказування факту вчинення кримінального правопорушення уповноваженою особою юридичної особи у разі, коли відомий повний перелік документів, їхнє місцезнаходження та відсутні відповідні ризики. Проаналізовано ситуації, коли у процесі кримінального провадження не здобуто документів, які безпосередньо би доказували взаємозв’язок юридичної особи з відповідною особою. Доказування факту вчинення кримінального правопорушення уповноваженою особою від імені, а також в інтересах юридичної особи ґрунтується на трьох основних аспектах: 1) встановлення, вилучення та дослідження документів, в яких міститься інформація та інші відомості, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення від імені, а також в інтересах юридичної особи; 2) отримання показань учасників процесу; 3) отримання відомостей під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Констатовано, що кримінальне провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з відповідним провадженням, у якому уповноважена особа підозрюється у вчиненні одного із кримінальних правопорушень, перелік яких передбачений ст. 96-3 КК України. Відтак розгляд судом питання про звільнення юридичної особи від застосування щодо неї заходів кримінальноправового характеру, передусім пов’язаний із вирішенням питання про звільнення її уповноваженої особи від кримінальної відповідальності, оскільки у законі регламентовані однакові строки для таких видів звільнення. А тому у разі виникнення питання про таке звільнення доказуванню мають підлягати обставини, які власне слугують цьому підставою. Доказування обставин, які є підставою для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру, полягає у визначенні обов’язкових умов, до яких доцільно відносити такі: закінчення строків давності після вчинення уповноваженою особою юридичної особи кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості; відсутність обставин, які би свідчили про ухилення уповноваженої особи юридичної особи від кримінальної відповідальності; невчинення протягом визначених законом строків уповноваженою особою повторно будь-якого із кримінальних правопорушень, зазначених у ст. 96-3 КК України. Розглянуто проблемні аспекти, які виникають на стадії досудового провадження під час доказування обставин, які є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, а саме: смерть уповноваженої особи до початку вручення їй повідомлення про підозру; смерть уповноваженої особи після вручення їй повідомлення про підозру; особливості повідомлення юридичній особі з приводу внесення відомостей щодо неї до Єдиного реєстру досудових розслідувань; залучення представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та зміст його процесуальних прав та обов’язків; процесуальний порядок реалізації деяких повноважень представником юридичної особи на досудовому розслідуванні. Проаналізовано спірні питання застосування щодо юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру під час судового провадження, зокрема у випадку: смерті (визнання померлим), розшуку обвинуваченого, відмови іншої держави видати обвинуваченого, а також у разі виникнення підстав звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. The dissertation is a research that is devoted to the issues of proving the circumstances that are the basis for the application of measures of criminal law concerning legal entities. Based on the obtained results, the necessity of legislative enshrinement in the Criminal procedural Code of Ukraine of separate criminal proceedings concerning a legal entity and a person suspected of committing on its behalf and in its interests criminal offenses under Article 96-3 of the Criminal Code of Ukraine, in cases where simultaneous pre-trial investigation is impossible. It is proposed to enshrine the Standard Provision on the Procedure for Organizing and Conducting of Anti-Corruption Inspections of Business Partners of a Legal Entity, which should clearly define the list of actions to be taken by the Commissioner. It is clearly argued the necessity of involving an authorized person of the body that carried out the state registration of the relevant legal entity as an authorized person of the legal entity in respect of which criminal law measures may be applied in cases of absence at the legal address of the legal entity of its authorized representatives, failure to establish their location in Ukraine or inability to establish the authority of the representative to act on behalf of the legal entity. The provision that the existence of a written notice of suspicion against an authorized person of a legal entity should not be considered an obstacle to the release of a legal entity from the application of criminal law measures in connection with the expiration of the statute of limitations, as this state of affairs indicates only suspicion in the commission of the relevant criminal offense, and the guilt of the person is stated in the conviction of the court, which has entered into force. The state of theoretical research on the issues of proving the circumstances that are the basis for the application of measures of criminal law to legal entities has been researched. As a result of the analysis of scientific researches it is stated that certain aspects of the considered problem are less researched or not researched at all. An analysis of numerous publications, which considered the concept of proving the circumstances as a fundamental scientific and legal category in criminal proceedings, which resulted in the fact that in the theory of criminal procedure there is no single approach to understanding its content. It is established that the structural elements of proving the circumstances that are the basis for the application of measures of criminal law to the legal entities are the following: collection (detection and fixation), inspection (set of practical actions and mental operations), assessment (establishment of appropriateness, admissibility, reliability and sufficiency of evidence), as well as the use of evidence to establish the relevant circumstances. The methodological bases of research of proving of circumstances which are the basis for application concerning legal entities of criminal-legal character measures are analyzed. The problem of this scientific research was carried out taking into account the study of scientific research in the fields of criminal, criminal procedural, civil and administrative law; conducted a survey of law enforcement agencies and judges on the investigated issues of evidence; analysis of judicial practice by studying criminal offenses, the list of which is provided in Art. 96-3 of the Criminal Code of Ukraine, based on the results of which the court decided on the need to apply to the legal entity measures of a criminal nature. The conditions on the basis of which measures of criminal-legal nature can be applied to a legal entity are singled out: commission by an authorized person of a legal entity one of the criminal offenses provided for in paragraphs 1, 3, 4 and 5 of Part 1 of Article 96-3 of the Criminal Code of Ukraine; commission of a criminal offense by an authorized person on behalf of a legal entity; commission of a criminal offense by an authorized person in the interests of a legal entity; the person concerned is the person authorized to perform his/her duties to take measures to prevent corruption; establishing the scope of duties of the authorized person, as well as finding out which of them has led to the commission of the relevant criminal offense. Proving the circumstances that are the basis for the application of measures of criminal law to legal entities has its own specifics, as each socially dangerous act encroaches on various areas of relations, is characterized by unique ways and means of its commission and so on. The peculiarities of proving the fact of committing a criminal offense by an authorized person of a legal entity in the case when the full list of documents, their location and the corresponding risks are un-known were considered. The situations when during the criminal proceedings no documents were obtained that will directly prove the relationship between the legal entity and the relevant person are analyzed. Proving the fact of committing a criminal offense by an authorized person on behalf of and in the interests of a legal entity is based on three main aspects, namely: 1) establishment, seizure and examination of documents containing information and other information indicating the commission of a criminal offense on behalf, as well as in the interests of the legal entity; 2) obtaining testimony from participants in the process; 3) obtaining information during covert investigative (search) actions. It is stated that criminal proceeding concerning a legal entity is carried out simultaneously with the relevant proceedings, in which the authorized person is suspected of committing one of the criminal offenses, the list of which is provided by Article 96-3 of the Criminal Code of Ukraine. Therefore, the court’s consideration of the issue of releasing a legal entity from the application of criminal law measures is primarily related to resolving the issue of releasing its authorized person from criminal liability, as the law regulates the same terms for such types of release. Therefore, in the case of a question of such dismissal arrives, thus the circumstances that actually serve as such grounds must be proved. Proving the circumstances that are the basis for the release of a legal entity from the application of criminal law measures is to determine the mandatory conditions, which should include the following: expiration of the statute of limitations after the authorized person of a legal entity criminal offense; the absence of circumstances that would indicate the evasion of the authorized person of the legal entity from criminal liability; failure to commit within the time limits specified by law by the authorized person repeatedly any of the criminal offenses specified in Article 96-3 of the Criminal Code of Ukraine. Some problematic aspects that arise at the stage of pre-trial proceedings during the proof of circumstances that are the basis for the application of criminal law measures to legal entities, namely: the death of an authorized person before serving a notice of suspicion; death of the authorized person after handing him a notice of suspicion; features of the notification of a legal entity regarding the entry of information about it in the Unified Register of pre-trial investigations; problems of involvement of the representative of the legal entity in respect of which the proceedings are carried out and the content of its procedural rights and obligations; procedural procedure for the exercise of certain powers by a representative of a legal entity in a pre-trial investigation were researched. The problematic aspects of the application of criminal law measures concerning the legal entities during court proceedings are analyzed, namely: in cases of death (recognition of the deceased), search of the accused, refusal of another state to extradite the accused, as well as in case of release of the accused from criminal liability.