Integration of legal understanding as a methodological issue (Scopus)

Abstract

Актуальність дослідження зумовлена процесами плюралізації світоглядно-філософських і методологічних засад юриспруденції і такими, що відбуваються на тлі цих процесів, спробами теоретичного подолання конкуренції «позитивістських» і «природних» підходів до розуміння права в складі інтегративного праворозуміння. Метою статті є виявлення епістемологічних труднощів побудови інтегральних концепцій праворозуміння, пропонування напрямків їх подолання та обґрунтування варіанту інтегративного розуміння права на засадах поєднання діалектичного й потребового методологічних підходів. Основні методи дослідження. З опертям на діалектичну логіку розкривається сутність інтегративного праворозуміння як спроби здійснити синтез суперечливих підходів до осмислення права, процес інтегрування праворозумінь осмислюється як зняття суперечностей у розвитку правових явищ, а інтегрованість постає як включення окремих моментів такого розвитку до складу динамічної цілісності. На основі потребового підходу обґрунтовано критерій осмислення певних явищ як правових. Значення проведеного дослідження. Доведено, що інтегрування відмінних праворозумінь є завданням, яке може бути здійснене на засадах діалектичної, а не формальної логіки, а також із збереженням відмінностей та суперечностей між об’єднуваними концептуальними елементами. Обґрунтовано, що під час потребозадоволення відбувається інтегрування властивостей певних явищ в процес людського існування, набуття ними статусу життєво необхідних, а відтак і нормативно значущих складових цього процесу. Відтак правовість стає результатом діяльнісно-практичного інтегрування тих явищ, які слугують необхідними складовими життєдіяльності людини у соціумі. The relevance of the study is conditioned upon the pluralisation of the ideological, philosophical, and methodological foundations of legal science and attempts to theoretically overcome the competition of “positivist” and “natural” approaches to understanding law as part of an integrative legal understanding taking place against the background of such pluralisation. The purpose of the study is to identify the epistemological difficulties in constructing integral concepts of legal understanding, suggest solutions for them, and justify the option of integrative understanding of law based on a combination of dialectical and need-based methodological approaches. Main research methods. Based on dialectical logic, the essence of integrative legal understanding is covered as an attempt to synthesise contradictory approaches to understanding law, the process of integrating legal understanding is interpreted as removing contradictions in the development of legal phenomena, and integration appears as including individual moments of such development in the dynamic integrity. Based on the need-based approach, the study justifies the criterion for understanding certain phenomena as legal. Importance of the present study. It is proved that the integration of different legal understanding is a task that can be performed based on dialectical rather than formal logic, meanwhile preserving differences and contradictions between the combined conceptual elements. The study proves that during upon satisfying the needs, the properties of certain phenomena are integrated into human existence, acquiring the status of vital, and therefore normatively significant components of such existence. Therefore, the rule of law becomes the result of activity-practical integration of the phenomena serving as necessary components of human life in society.