Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4459
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorРоманів, Х.Б.-
dc.contributor.authorRomaniv, Kh.B.-
dc.date.accessioned2022-04-28T13:23:49Z-
dc.date.available2022-04-28T13:23:49Z-
dc.date.issued2021-
dc.identifier.urihttp://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4459-
dc.descriptionРоманів Х.Б. Трансцендентальна свобода І. Канта як основа особистої моральності та правових відносин / Романів Х.Б. // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. - Серія: Юридичні науки. - 2021. - Т. 32 (71). - № 4. - С. 134-140.uk_UA
dc.description.abstractУ статті розглянуто поняття свободи, яке є головним поняттям усієї «практичної філософії» Канта, основною трансцендентальною ідеєю і першим постулатом кантівської етики. Як вважає філософ, людина не тільки емпіричний індивід, але й трансцендентальний суб'єкт, а тому свобода залежить від трансцендентних підстав її буття і повинна бути забезпечена як у зовнішніх відносинах, так і у внутрішніх мотивах поведінки. Встановлено, що саме категоричний імператив І. Канта є підтвердженням свободи. В його основі лежить свідомість: ти можеш, тому що ти повинен. Звідси випливає, що свободі передує обов’язок, більше того, свобода і є добровільним виконанням свого обов'язку, адже людина керується «тільки своїм власним і тим не менш загальним законодавством». Кант стверджує, що свобода можлива лише у сфері моральності, яка протистоїть природній необхідності. Разом з тим, свобода, будучи продуктом лише чистого розуму, поєднує два світи: чуттєвий і надчуттєвий. Відповідно до цього свобода може бути належно зрозуміла лише з врахуванням роздвоєності всього існуючого, тому, подібно людині в цілому, вона належить двом світам і характеризується протилежними визначеннями. Виявлено, що зміст моральної незалежності й автономії особистості, її здатність і право самій встановлювати правила належного і дотримуватися їх без зовнішнього тиску і примусу визначає свобода. Вільна воля одночасно є і моральним законодавцем, і добровільним виконавцем моральних правил. Звідси випливає, що вчення Канта про право через поняття свободи вступає в зв'язок із його вченням про моральність. Одночасно свобода виступає як основа особистої моральності, основа правових відносин і мета соціального життя. Завдяки аналізу свободи Канта встановлено, що він її розуміє як породження чистого розуму; незалежність волі від природного феноменального закону; загальний принцип конституювання особистості; незалежність людини від будь-якого свавілля; головний компонент і вихідний пункт визначення права; умову моральної самостійності людських вчинків; незалежність від емпіричних умов, а також як здатність самостійно починати низку подій та здатність до морального самовизначення. The article deals with the concept of freedom, which is the principal concept of the whole Kant’s “practical philosophy”, the main transcendental idea and the frst postulate of Kant’s ethics. According to the philosopher, person is not only an empirical individual, but a transcendental subject as well, that is why freedom depends on transcendental foundations of their being and should be provided both in external relations and in internal motives for their behaviour. It is established that Kant’s categorical imperative is a confrmation of freedom. It is based on consciousness: you can, because you must, hereafter, duty goes before freedom, moreover, this is freedom that is a voluntary fulflment of one’s duty, because person is guided “only by their own and however general legislation”. Kant states that freedom is possible in the sphere of morality opposing to natural necessity. Along with this freedom as a product of pure reason only combines two worlds: sensitive and supersensitive. In accordance, freedom can be properly understood only taking into account the duality of all that exists, thus as person as a whole, it belongs to both worlds and is characterized by opposite defnitions. It is discovered that human freedom determines the content of moral independence and autonomy of personality, their ability and right to set the rules of proper things independently and follow them without any coercion and pressure. Free will is simultaneously a moral legislator and voluntary performer of moral rules. It follows therefrom that Kant’s doctrine of the right through the concept of freedom goes in relation with his studies of morality. At the same time, freedom appears as the basis of personal morality, the basis of legal relations and the aim of social life. Due to the analysis of Kant’s freedom, it is established that he considers it as following: the product of pure reason; consciousness independence from natural phenomenal law; general principle of person constituting; person’s independence from self-will of anyone; main component and the starting point of right determination; term of moral independence of human actions; independence of empirical conditions as the ability to independently start a series of events; ability to moral self-determination.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherВчені записки Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського. Серія: Юридичні наукиuk_UA
dc.relation.ispartofseriesЮридичні науки;32/4-
dc.subjectсвободаuk_UA
dc.subjectправоuk_UA
dc.subjectморальuk_UA
dc.subjectкатегоричний імперативuk_UA
dc.subjectтрансцедентальністьuk_UA
dc.subjectавтономіяuk_UA
dc.subjectfreedomuk_UA
dc.subjectrightuk_UA
dc.subjectmoralityuk_UA
dc.subjectcategorical imperativeuk_UA
dc.subjecttranscendentalismuk_UA
dc.subjectautonomyuk_UA
dc.titleТрансцендентальна свобода І. Канта як основа особистої моральності та правових відносинuk_UA
dc.title.alternativeKant’s transcendental freedom as the basis of personal morality and legal relationsuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
романів.pdf265,34 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.