Some problems of making a procedural decision to close criminal proceedings in connection with the release of a person from criminal liability (Scopus)

Abstract

У судовій практиці наявні ситуації, коли станом на день ухвалення рішення судом апеляційної інстанції вже закінчився строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, а сторона захисту не виступає з ініціативою про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Відповідно й суд жодним чином на існування цієї обставини теж не реагує та не вирішує питання про застосування (не застосування) підстави, що міститься в п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, чи іншої, для прийняття процесуального рішення про закриття кримінального провадження. Тому й поставлено за мету спробувати дати відповідь на запитання щодо того, котре із процесуальних рішень, за описаних умов і обставин, повинно бути прийняте судом: про закриття кримінального провадження у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності чи особа мала би підлягати звільненню в суді касаційної інстанції від покарання? Завдяки застосованому формально-логічному методу та системного аналізу, з’ясовано, що ч. 2 ст. 284 КПК стосується випадків закриття кримінального провадження виключно судом. Констатовано, що у п. 1 цієї частини статті, серед підстав для закриття кримінального провадження, законодавцем передбачено й «…у зв’язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності». Водночас доведено, що право особи бути звільненою від кримінальної відповідальності, за наявності до цього підстав, судді нерідко не узалежнюють із власним обов’язком роз’яснити особі таке право, щоб вона могла ним скористатися. Встановлено, що обов’язки, закріплені у ст. 285 КПК стосуються не лише судів першої, а й апеляційної інстанції. Такі методи дослідження, як вибірка, системно-структурний, індукція та дедукція були використані під час наведення та відстоювання аргументів щодо того, що за обставин, коли обвинувальний вирок суду набрав законної сили, особа мала би підлягати звільненню в суді касаційної інстанції від покарання, як про це йдеться у ч. 5 ст. 74 КК України, на підставах, передбачених ст. 49 КК України. Водночас, доведено, що на заваді прийняття такого процесуального рішення судом є той підхід, який законодавець заклав у конструкцію п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 440 КПК. In judicial practice, there are situations when, as of the day of the decision of the appellate court, the statute of limitations for bringing the accused to criminal responsibility has expired, and the defense does not take the initiative to release the person from criminal liability. Accordingly, the court in no way responds to the existence of this circumstance and does not decide on the application (non-application) of the grounds contained in paragraph 1 of Part 2 of Article. 284 of the CPC, or another, to make a procedural decision to close the criminal proceedings. Therefore, the aim is to try to answer the question of which of the procedural decisions, under the described conditions and circumstances, should be made by the court: to close the criminal proceedings in connection with the release of a person from criminal liability or a person should be released in the court of cassation from punishment? Due to the applied formal-logical method and systematic analysis, it was found that Part 2 of Art. 284 of the CPC concerns cases of closing criminal proceedings exclusively by the court. It was stated that in paragraph 1 of this part of the article, among the grounds for closing the criminal proceedings, the legislator provides and “...in connection with the release of a person from criminal liability.” At the same time, it has been proven that the right of a person to be released from criminal liability, if there are grounds for it, judges often do not depend on their own duty to explain to a person such a right so that he can use it. It is established that the responsibilities enshrined in Art. 285 of the CPC apply not only to courts of first instance, but also to appellate instances. Research methods such as sampling, system-structure, induction and deduction have been used to argue that in circumstances where a court conviction has entered into force, a person should be exempt from the court of cassation, this is stated in Part 5 of Art. 74 of the Criminal Code of Ukraine, on the grounds provided for in Art. 49 of the Criminal Code of Ukraine. At the same time, it is proved that the court has hindered the adoption of such a procedural decision by the approach that the legislator laid down in the construction of paragraph 1, part 2 of Art. 284, art. 440 of the CCP.