Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4812
Назва: Застосування технічних засобів при проведенні слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій та використання його результатів під час досудового розслідування: дисертація
Інші назви: The use of technical means in conducting investigative (search), covert investigative (search) actions and the use of its results during the pre-trial investigation: dissertation
Автори: Поляк, Ю.П.
Poliak, Yu.P.
Ключові слова: технічні засоби
технологія
слідчі (розшукові) дії
негласні слідчі (розшукові) дії
розслідування
кримінальне провадження
оперативно-розшукова діяльність
джерело доказів
речовий доказ
спеціальні знання
спеціаліст
допит
судова експертиза
інновації
автоматизована система
hardware
technology
investigative (search) actions
covert investigative (search) actions
investigation
criminal proceedings
operational and detective activity
source of evidence
material evidence
special knowledge
specialist
interrogation
forensic examination
innovation
automation system
Дата публікації: 2022
Видавництво: ЛьвДУВС
Короткий огляд (реферат): У дисертації проаналізовано теоретичні й практичні аспекти застосування технічних засобів під час проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій на стадії досудового розслідування та використання його результатів під час досудового розслідування. Наукова новизна праці полягає в тому, що у роботі вперше: 1) на підставі положень КПК України 2012 року запропоновано визначення поняття технічних засобів досудового розслідування як приладів, апаратів, устаткування, пристроїв, інструментів, матеріалів, програмного забезпечення, а також методів та прийомів їх гласного або негласного застосування для виявлення, фіксування інформації, яка має значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вилучення носіїв такої інформації та їх дослідження з метою забезпечення вирішення завдань кримінального провадження; 2) класифіковано суб’єктів застосування технічних засобів під час проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій на слідчого, дізнавача, прокурора, співробітника оперативного підрозділу, якому доручено їх проведення, підозрюваного, захисника, потерпілого, представника потерпілого, спеціаліста, експерта, працівника банківської установи, який здійснює моніторинг банківських рахунків; 3) класифіковано технічні засоби проведення огляду комп’ютерних даних та визначено особливості їх застосування, відповідно до вимог абзацу другого ч. 2 ст. 237 КПК України. Розроблені у дисертації рекомендації використовуються в освітньому процесі та практичній діяльності підрозділів Національної поліції України, про що свідчать відповідні акти впровадження. У Розділі 1 «Теоретичні засади застосування технічних засобів при проведенні слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій і використання його результатів під час досудового розслідування» проаналізовано стан наукової розробки застосування технічних засобів під час досудового розслідування, наведено характеристику інформації, одержаної за допомогою таких технічних засобів, надано визначення поняттю «технічні засоби» та проведено класифікацію технічних засобів, які використовуються під час проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Досліджено розвиток наукової думки стосовно ролі та значення технічних засобів у діяльності щодо протидії кримінальним правопорушенням. З’ясовано, що більшість представників наук кримінального процесу, криміналістики та оперативно-розшукової діяльності переконані, що застосування різноманітних технічних засобів та подальше використання отриманих результатів їх застосування у кримінальному провадженні є одним із дієвих механізмів підвищення ефективності розслідування кримінальних правопорушень. Установлено, що усі наукові дослідження, які стосуються питань застосування технічних засобів у кримінальному провадженні, умовно можна розділити на групи, що присвячені використанню: 1) результатів застосування технічних засобів, отриманих під час здійснення оперативно-розшукової діяльності; 2) результатів застосування технічних засобів, отриманих під час проведення слідчих (розшукових) дій; 3) результатів застосування технічних засобів, отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій; 4) результатів застосування технічних засобів, отриманих під час проведення інших процесуальних дій; 5) результатів застосування технічних засобів, отриманих під час судового провадження. Зроблено висновок, що технічні засоби застосовувалися під час розслідування кримінальних правопорушень (у сучасному їх розумінні) ще до того, як про їх ефективність і значення почали писати фахівці у галузях кримінального процесу, криміналістики та оперативно-розшукової діяльності. Оскільки науково-технічний прогрес є явищем умовно безкінечним, закономірним є виникнення нових технологій, що призводитиме до їх подальшої інтеграції у практику кримінального провадження і як наслідок – необхідність наукового обґрунтування доцільності застосування та використання їх результатів у кримінальному провадженні. Таким чином, є підстави виокремлювати такі етапи розвитку наукових уявлень про значення застосування технічних засобів під час розслідування на теренах сучасної України: 1) до 1892 р. (виникнення криміналістики як науки); 2) з 1892 р. до 60-х років ХХ ст. (до реформи кримінального судочинства СРСР та виділення теорії оперативно-розшукової діяльності в окрему галузь наукових знань); 3) з 60-х років ХХ ст. до 2012 р. (вироблення та самостійний розвиток технікокриміналістичних засобів та спеціальних технічних засобів оперативнорозшукової діяльності); 4) з 2012 р. і дотепер (новітній етап інтеграції досягнень криміналістичної та спеціальної техніки у засоби збирання доказів під час досудового розслідування, а також інформаційно-телекомунікаційних технологій у кримінальне провадження). Інформація, яка отримана при застосуванні технічних засобів на досудовому розслідуванні, розглядається як криміналістично значуща. На основі детального аналізу цих понять зроблено висновки, що: 1) застосування технічних засобів забезпечує виявлення, фіксування та збереження криміналістично значущої інформації про хід та результати процесуальних дій; 2) якість проведення процесуальних дій (дотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства, криміналістичних рекомендацій, обсяг даних, які мають значення для кримінального провадження) є суб’єктивно залежною від осіб, які брали участь у них, але інформація, яка отримується та фіксується за допомогою технічних засобів під час слідчих дій, об’єктивно відображає дії, які здійснювалися, та їхні наслідки; 3) кожен технічний засіб, який застосовується під час процесуальних дій, забезпечує кількість, якість, достовірність даних у межах його технічних параметрів; 4) допустимість для використання у кримінальному провадженні даних, одержаних при застосуванні технічних засобів, прямо пов’язана із дотриманням процесуальної форми проведення процесуальної дії та збереження її носіїв; 5) оцінка та інтерпретація інформації, одержаної із застосуванням технічних засобів під час проведення процесуальних дій, потребує наявності спеціальних знань у суб’єктів кримінального провадження. Обґрунтовано позицію, що для спрощення та подання в узагальненому вигляді у запропонованих науковцями класифікаціях доцільно використовувати термін «технічні засоби», який охоплює усі засоби криміналістичної техніки, а також спеціальні технічні засоби, які можуть бути застосовані під час досудового розслідування. Запропоновано доповнити класифікацію технічних засобів за процесуальними діями під час досудового розслідування, а саме: 1) технічні засоби, що застосовуються під час заходів забезпечення кримінального провадження; 2) технічні засоби, що застосовуються під час проведення слідчих (розшукових) дій; 3) технічні засоби, що застосовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. У Розділі 2 «Застосування технічних засобів при проведенні слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій» наведені особливості застосування технічних засобів під час окремих слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Обстоюється думка, що значення слідчих (розшукових) дій найперше полягає в тому, що вони є основним засобом збирання доказів. Під час проведення будь-якої з них можливе застосування технічних засобів, що в окремих випадках значно підвищує їх ефективність і результативність. Визначено об’єктивні та суб’єктивні чинники, які впливають на застосування технічних засобів під час слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій. Детально розглянуто такі слідчі (розшукові) дії, як огляд місця події, обшук, допит та слідчий експеримент. Найперспективнішим напрямом модернізації технічного забезпечення фіксування ходу та результатів кримінального провадження розглядається запровадження Інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування («іКейс»). Як варіант підпису протоколу слідчої (розшукової) дії у цій системі всіма його учасниками запропоновано застосування сканерів відбитків пальців. Зауважено, що у положенні про інформаційнотелекомунікаційну систему досудового розслідування необхідно передбачити вимогу генерування файлу кваліфікованого цифрового підпису особи на основі даних, одержаних при скануванні її пальця руки, і що програмний модуль, який забезпечуватиме оцифрування папілярного візерунку нігтьової фаланги пальця руки особи, має забезпечувати криптографічне шифрування файлу та запис у його метаданих персональних даних особи, точного часу його створення, а також даних про технічні засоби, які були використані. Одним із важливих питань слідчої та судової практики є необхідність сертифікування технічних засобів для вирішення тих чи інших технікокриміналістичних завдань під час проведення слідчих (розшукових) дій. Забезпечення відповідності та придатності технічних засобів для розв’язання цих завдань запропоновано здійснювати на трьох рівнях – відкритих процедур закупівлі технічних засобів, сертифікування технічних засобів лабораторій для проведення експертиз уповноваженою державною організацією та здійснення їх періодичного калібрування відповідно до умов експлуатації. Запропоновано алгоритми, що стосуються підготовки та безпосереднього застосування відеозапису під час огляду місця події, обшуку, слідчого експерименту, допиту. Наголошено на необхідності обов’язкового зазначення в протоколі інформації про характеристику технічного засобу фіксації та носіїв інформації. Висловлено думку про відсутність у цей час необхідності застосування фотозйомки під час допиту через її малу інформативність. Для покращення якості застосування технічних засобів під час проведення процесуальних дій запропоновано в рамках проведення курсів перепідготовки та підвищення кваліфікації слідчих, дізнавачів, співробітників підрозділів, які здійснюють техніко-криміналістичне забезпечення органів досудового розслідування, проводити заняття з особливостей застосування технічних засобів при розслідуванні окремих видів кримінальних правопорушень. Надано пропозиції, спрямовані на вдосконалення норм КПК України щодо обов’язкового застосування технічних засобів під час проведення процесуальних дій за участі іноземців та підвищення відповідальності спеціаліста за технічну справність та придатність до використання технічних засобів. У Розділі 3 «Особливості використання інформації, зафіксованої технічними засобами, про хід і результати слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування» з’ясовано значення зафіксованої технічними засобами інформації про хід і результати слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, обґрунтовано напрями використання такої інформації під час досудового розслідування. Відзначено, що результати застосування технічних засобів під час досудового розслідування виражаються у документах та матеріальних об’єктах, які створюються з використанням технічних засобів. Застосування загальнотеоретичних уявлень про оцінку доказів та застосування під час проведення процесуальних дій технічних засобів дає підстави стверджувати, що: 1) основна мета застосування технічних засобів полягає у забезпеченні одержання доказів про обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні; 2) застосування кожного технічного засобу є компонентом сукупності пошуково-пізнавальних дій, які здійснюються слідчим, дізнавачем, спеціалістом в рамках процесуально визначеної форми проведення цих процесуальних дій; 3) кожен технічний засіб має своє технічне призначення та обмеження у застосуванні; 4) вплив на якість формування результатів застосування технічних засобів чинять їх технічна справність та придатність вирішити в умовах, які виникли на момент їх застосування, конкретні завдання з виявлення, фіксування інформації, вилучення носіїв такої інформації, їх дослідження, а також рівень кваліфікації особи (слідчого, дізнавача, спеціаліста), яка застосовує технічні засоби; 5) інформація, яка містить результати застосування технічних засобів, має обов’язково фіксуватися, вилучатися та зберігатися у визначеній кримінальним процесуальним законом формі з дотриманням науково обґрунтованих рекомендацій, а у випадках проведення негласних слідчих (розшукових) дій – пунктів 4.5.1, 4.5.6, 4.12.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю; 6) інформація, яка містить результати застосування технічних засобів, може виступати джерелом фактичних даних про обставини події кримінального правопорушення та осіб, які до неї причетні, а також про дотримання процесуального порядку проведення процесуальної дії і тим самим бути фактичним підґрунтям для визначення наявності чи відсутності порушень процесуальної форми – вирішення питання про допустимість доказів. Як напрями використання результатів застосування технічних засобів під час досудового розслідування визначені: 1) збирання нових доказів та перевірка наявних доказів; 2) обґрунтування прийняття процесуальних рішень; 3) висунення та перевірка версій; 4) моделювання події кримінального правопорушення та встановлення особи злочинця; 5) прийняття організаційнотактичних рішень; 6) накопичення і використання у автоматизованих системах правоохоронних органів. The dissertation analyzes the theoretical and practical aspects of using the hardware during the investigative (search) and covert investigative (search) activities at the stage of pre-trial investigation and the use of the findings in the pre-trial investigation. This paper is characterized by scientific novelty due to the fact that it for the first time: 1) on the basis of the Criminal Procedure Code of Ukraine 2012, it is proposed to define the concept of the pre-trial investigation hardware as devices, apparatus, equipment, appliances, tools, materials, software, as well as methods and techniques of their overt or covert application to detect and record the information relevant for establishing the circumstances of a criminal offense, seizure of the media containing such information and their research in order to ensure the addressing of the tasks of criminal proceedings; 2) the user of hardware during investigative (search) and covert investigative (search) actions are classified categorized as follows: an investigator, an inquirer, a prosecutor, an operational unit officer authorized to conduct the aforesaid actions, a suspect, an advocate, a victim, a representative of the victim, a specialist, an expert, and an employee of a banking institution in charge of AML; 3) the hardware of retrieving the computer files are classified and the peculiarities of their use are determined, as required by the second indent of Part 2 of Article 237 of the Criminal Procedure Code of Ukraine. Recommendations developed in this thesis are used in the educational and practical activities of the National Police of Ukraine, as evidenced by the relevant certificates of implementation. Section 1 "Theoretical foundations of using the hardware during investigative (search) and covert investigative (search) activities and the use of the findings in the pre-trial investigation" analyzes the status of scientific development of the hardware use during the pre-trial investigation, gives a description of the information collected using such hardware, defines the concept of hardware and classifies the hardware used during investigative (search) and covert investigative (search) activities. The development of scientific opinion regarding the role and importance of hardware in the activities to counteract criminal offenses was investigated. It was established that the majority of scholars dealing with criminal procedure, criminalistics and investigative activity are convinced that the use of various hardware and the further use of their findings in criminal proceedings is one of the most effective mechanisms to improve the effectiveness of criminal investigation. It is established that all scientific research related to the use of hardware in criminal proceedings can be conventionally divided into groups dedicated to the use of: 1) the hardware findings collected during the operational and investigative activities; 2) the hardware findings collected during investigative (search) activities; 3) the hardware findings collected during covert investigative (search) activities; 4) the hardware findings collected during the other procedural actions; 5) the hardware findings collected during court proceedings. It is concluded that hardware was used during the investigation of criminal offenses (in their modern sense) even before the specialists in the fields of criminal procedure, forensic science and operative-investigative activity began to write about their effectiveness and importance. Since scientific and technological progress is a conventionally infinite phenomenon, it is natural that new technologies will emerge, which in turn will lead to their further integration into the practice of criminal proceedings and, consequently, the need for scientific justification of expediency of using the hardware and findings collected in the criminal proceedings. Thus, there are grounds to identify the following stages in the development of scientific ideas about the significance of using the hardware during the investigations in modern Ukraine: 1) before 1892 (the emergence of forensic science); 2) from 1892 to the 1960s (before the reform of the criminal justice of the USSR and the allocation of the theory of operative-investigative activity as a separate field of scientific knowledge); 3) from the 1960s to 2012 (the emergence and independent development of technical and forensic means and special hardware for operational-search activity); 4) since 2012 through the present (the latest stage of integration of the achievements of the forensic and special equipment into the means of collecting evidence during pre-trial investigation, as well as information and telecommunication technologies in criminal proceedings). Information collected using the hardware in the pre-trial investigation is considered criminally significant. On the basis of a detailed analysis of these concepts, it was concluded that: 1) the use of hardware ensures the detection, recording, and storage of forensically significant information on the course and results of procedural actions; 2) the quality of procedural actions (compliance with applicable criminal procedural legislation, forensic recommendations, the amount of data relevant to criminal proceedings) is subjectively dependent on the persons involved in the same, but the information obtained and recorded by hardware during the investigative actions objectively reflects the actions taken and their consequences; 3) each hardware used during procedural actions ensures the quantity, quality, and reliability of data within its technical parameters; 4) admissibility of data collected with hardware for use in criminal proceedings is directly related to compliance with the procedural form of procedural action and safe keeping of media containing the same; 5) assessment and interpretation of information collected with hardware during procedural actions requires special knowledge of the actors involved in criminal proceedings. It is justified that to simplify and summarize the classifications proposed by scientists it is advisable to use the term "hardware", covering all forensic means, as well as special hardware that can be used during the pre-trial investigation. It is proposed to supplement the classification of hardware by procedural actions during the pre-trial investigation, namely: 1) hardware used when taking actions to ensure the criminal proceedings; 2) hardware used to conduct the investigative (search) actions; 3) hardware used to conduct the covert investigative (search) actions. Section 2 "Use of hardware during investigative (search) and covert investigative (search) activities" describes the peculiarities of using the hardware during individual investigative (search) and covert investigative (search) actions. It is argued that the importance of investigative (search) actions is primarily due to the fact that they are the key tool of collecting evidence. When carrying out any of these actions, it is possible to use hardware, which in some cases significantly increases their efficiency and effectiveness. The objective and subjective factors affecting the use of hardware during investigative (search) and covert investigative (search) activities are determined. Such investigative (search) actions as inspection of the place of incident, search, interrogation, and investigative experiment are considered in detail. The most promising area of upgrading the hardware for recording the course and results of criminal proceedings is considered to be the implementation of the Information and Telecommunication System of Pre-Trial Investigation ("iCase"). The use of fingerprint scanners is proposed as an option of signing the protocol of the investigative (search) action in this system by all its participants. The attention is drawn to the fact that the regulation on the information and telecommunications system of pretrial investigation should include a requirement to generate a file of the person’s qualified digital signature on the basis of the data obtained by scanning his/his finger, and that the software module ensuring the digitization of the person’s fingernail pattern should provide for cryptographic encryption of the file and record the personal data of the person, the exact time of the file creation, as well as the data on the hardware used in its metadata. One of the important issues of investigative and judicial practice is the need for hardware certification to address certain technical and forensic tasks when conducting investigative (search) activities. It is proposed to ensure compliance and suitability of hardware for addressing these tasks at three levels – public procurement procedures for hardware, certification of hardware used in laboratories for examinations by an authorized state organization and their regular calibration in view of the operating conditions. Algorithms related to the shooting and use of a video record during the inspection of the scene, search, investigative experiment, and interrogation are proposed. The need of mandatory inclusion of the information about the characteristics of the recording hardware and information media in the protocol. It was suggested that the photo shooting during the interrogation is inappropriate due to its low informative value. In order to improve the quality of using the hardware during procedural actions, it is proposed to arrange training on the peculiarities of using the hardware during the investigation of certain types of criminal offences. Such training may be conducted during the courses for retraining and advanced training of investigators, interrogators, and employees of departments providing the technical and forensic support of pre-trial investigation bodies. The proposals aimed at improving the provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine on the mandatory use of hardware during procedural actions involving foreigners and tightening the responsibility of a specialist for the technical serviceability and suitability of hardware are presented. Section 3 "Features of using the information recorded by hardware on the course and results of investigative (search) and covert investigative (search) activities during the pre-trial investigation" clarifies the significance of the information recorded by hardware on the course and results of investigative (search) and covert investigative (search) activities, as well as justifies the use of such information during the pre-trial investigation. It is noted that the findings collected using the hardware in pre-trial investigations are expressed in the documents and material objects created using the hardware. Application of general theoretical ideas about the assessment of evidence and the use of hardware when conducting procedural actions gives grounds to argue that: 1) the main purpose of using the hardware is to provide evidence about the circumstances to be proved in criminal proceedings; 2) the use of each hardware is a component of a set of investigative and search actions carried out by the investigator, inquirer, or specialist within a procedurally defined form of these procedural actions; 3) each hardware has its technical purpose and limitations in application; 4) the impact on the quality of generating the findings by hardware is determined by its technical efficiency and suitability to address, in the conditions that existed at the time of its use, specific tasks of identifying, recording information, extracting the media of such information, their research, as well as the level of qualification of the person (investigator, inquirer, or specialist) using the hardware; 5) information containing the findings collected by hardware must be recorded, withdrawn, and stored in a form determined by criminal procedural law in compliance with scientifically substantiated recommendations, and in cases of covert investigative (search) activities – by paragraphs 4.5.1, 4.5.6, 4.12.3 of the Code of Information Constituting State Secrets; 6) information containing the findings collected by hardware may be the source of factual data on the circumstances of the criminal offence and the persons involved in it, as well as on compliance with the procedural order of conducting a procedural action and thus serve as a factual basis for determining the presence or absence of violations of the procedural form and help resolve the issue of the admissibility of evidence. As areas of use of the findings collected by hardware in pre-trial investigation are defined: 1) collection of new evidence and verification of existing evidence; 2) substantiation of procedural decisions; 3) proposing and verification of versions; 4) simulation of the occurrence of a criminal offense and identification of the offender; 5) organizational and tactical decision-making; 6) accumulation and use in automated systems of law enforcement agencies.
Опис: Поляк Ю. П. Застосування технічних засобів при проведенні слідчих (розшукових), негласних слідчих (розшукових) дій та використання його результатів під час досудового розслідування: дисертація на здобуття ступеня доктора філософії (081 – Право) / Поляк Юрій Петрович. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2022. - 230 с.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/4812
Розташовується у зібраннях:Дисертації

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
polyak_d.pdf4,11 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.