Микола Прокопович Василенко – правознавець, адвокат, основоположник української правової науки

Abstract

Стаття присвячена Миколі Прокоповичу Василенку, приковано увагу до особистої праці академіка й очолюваної ним Комісії з вивчення історії західно-руського та українського права. Заслугою М. Василенка визнано визначення предмета українського права, яке поступово еволюціонувало від синтезу «західно-руського» і «малоросійського» до сучасного розуміння. У статті акцентовано увагу на постаті та науковому доробку М. Василенка у галузі права, його внеску в розвиток української правової науки. Важливо окреслити й зусилля науковця для популяризації історії саме українського права. У статті аналізуються наукові праці М. Василенка, пов'язаної з вивченням українського права. Методологічною основою для написання статті були принципи історизму й об’єктивізму. Ці принципи є важливими головними для досягнення неупередженості й достовірності викладеного матеріалу. Також було використано такий спеціальний історичний метод, як біографічний. У статті розглянуто період життя М. Василенка, коли він активно займався адвокатською діяльністю, акцентовано на його успіхах у кримінальних справах, проте відзначено, що М. Василенко надавав перевагу науковій діяльності, пов'язаній із дослідженням історії та історії права. Відзначено його вплив на становлення історико-правової науки. Розглянуто викладацьку діяльність вченого, відзначено особливий педагогічний талант. Обґрунтовано, що викладацька діяльність М. Василенка мала важливе значення, позаяк формувала його правовий світогляд. Знайомство і спільна праця з відомими українськими професорами впливали на його наукові погляди, які були втілені у наукових працях. Указано, що М. Василенко є засновником юридичної біографістики, юридичного джерелознавства та юридичної історіографії. Розглянуто головні праці М. Василенка, присвячені дослідженню історії українського права. Відзначено, що М. Василенко працював на перетині історії та правознавства. Підкреслено важливе значення його робіт для розвитку історії права. The article is dedicated to Mykola Prokopovich Vasylenko, the focus is on the personal work of the academician and the Commission for the study of the History of Western Ruthenian and Ukrainian Law headed by him. The defnition of the subject of Ukrainian law, which gradually evolved from the synthesis of "Western Ruthenian " and "Little Russian" to the modern understanding, is recognized as the merit of M. Vasylenko. The urgency of the article is due to the need to analyze the scientifc achievements of M. Vasylenko in the feld of law, his contribution to the development of Ukrainian legal science. It is important to outline the scientist's efforts to popularize the history of Ukrainian law itself. The purpose of the article is to analyze M. Vasylenko's scientifc work related to the study of Ukrainian law. The methodological basis for writing the article was the principles of historicism and objectivism. These principles are important for achieving impartiality and reliability of the presented material. A special historical method, such as biographical, was also used in the paper. The article considers the period of M. Vasylenko's life, when he was actively engaged in advocacy, emphasizes his success in criminal cases, but noted that M. Vasylenko preferred scientifc activities related to the study of history and history of law. Its influence on the development of historical and legal science is noted. The teaching activity of the scientist was considered, special pedagogical talent was noted. It is substantiated that M. Vasylenko's teaching activity was important, as it shaped his worldview. Acquaintance and joint work with famous Ukrainian professors influenced his scientifc views, which were embodied in his scientifc works. It is indicated that M. Vasylenko is the founder of legal biography, legal source studies and legal historiography. The main works of M. Vasylenko are devoted to the study of the history of Ukrainian law as well as it is noted that M. Vasylenko worked at the intersection of history and jurisprudence. The importance of his works for the development of the history of rights is emphasized in the article.