Генеза становлення інституту повідомлення в кримінальному провадженні

Abstract

Статтю присвячено вивченню історичного становлення інституту повідомлення в кримінальному провадженні під час досудового розслідування, починаючи з 25 травня 1922 р., коли Всеукраїнським центральним виконавчим комітетом було прийнято перший Кримінально-процесуальний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки (КПК УРСР), і включаючи вивчення норм чинного Кримінально-процесуального кодексу. Проведено аналіз законодавчих положень і досліджено низку наукових праць у кримінальному процесі за тематикою історії становлення кримінального процесу в Україні в цілому й окремо повідомлення в кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Установлено, що інститут повідомлення в кримінальному провадженні далеко не досконалий і потребує значного якісного переосмислення. Опрацьовано й розглянуто складові елементи змісту повідомлення в кримінальному провадженні в ретроспективі, здійснено порівняльний аналіз змісту повідомлення в кримінальному провадженні крізь призму генези його становлення, проведено статистичне порівняння кількісних та якісних змін інституту повідомлення в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування, виділено недосконалості в його формуванні, наголошено на необхідності розмежування та встановлення окремих вимог до повідомлень про проведення процесуальних дій і до повідомлень про прийняті слідчим, прокурором процесуальні рішення. Ураховуючи законодавчу базу, наукові положення, результати узагальнення та аналізу практичного досвіду й судових прецедентів, сформовано певні дефініції повідомлення в кримінальному провадженні під час досудового розслідування, наприклад, такі дефініції, як «традиція бланкетності» в здійсненні повідомлення та «переповідомлення». У ході написання статті виокремлено й описано особливі ознаки процесуальної форми повідомлення в кримінальному провадженні як окремого інституту кримінального процесу, які визначено як такі: вперше повідомленню в кримінальному процесі присвячено окрему главу кримінального процесуального кодексу – Главу 6; уперше повідомлення в кримінальному провадженні визначено саме як процесуальну дію (чим уперше йому надано чіткої процесуальної форми!); уперше окремо визначено випадки повідомлення в кримінальному провадженні; уперше чітко й деталізовано описано зміст повідомлення в кримінальному провадженні тощо. Проведеним ретроспективним дослідженням встановлено, що поняття «повідомлення» та «виклик» у судовому, а потім і досудовому процесах на всіх етапах історії їх становлення «йшли» поруч, вони ніби тотожні у своїй юридичній площині, поєднуються єдиною правовою природою, механізмом реалізації, а також загалом мають єдину «підвалину» – і те, і інше має в собі певний інформативний характер для учасників процесу. This article is devoted to the study of the historical formation of the institution of notifcation in criminal proceedings during the pre-trial investigation since May 25, 1922 when the All-Ukrainian CEC adopted the frst Criminal Procedure Code of the USSR (CPC USSR) and including the study of the current CPC. The analysis of legislative provisions and a number of scientifc works in the criminal process on the history of the criminal process in Ukraine as a whole and separately the report in the criminal proceedings during the pre-trial investigation, which found that the institution of notifcation in criminal proceedings is far from perfect and requires signifcant qualitative rethinking. The constituent elements of the content of the message in criminal proceedings in retrospect are processed and investigated, the comparative analysis of the content of the message in criminal proceedings is carried out through the prism of its genesis, the statistical comparison of quantitative and qualitative changes of the institute of the message in criminal proceedings is carried out. emphasis was placed on the need to differentiate and establish separate requirements for notifcations of procedural actions and for notifcations of procedural decisions made by the investigator and prosecutor. Taking into account the legal framework, scientifc provisions, results of generalization and analysis of practical experience and court precedents, certain defnitions of notifcation in criminal proceedings during pre-trial investigation have been formed, such as defnitions such as “tradition of blanketness” in notifcation and “re-notifcation”. In the course of writing the article, special features of the procedural form of notifcation in criminal proceedings as a separate institution of criminal proceedings were noted and described, which are defned as follows: for the frst time a separate chapter of the Criminal Procedure Code is devoted to notifcation in criminal proceedings – Chapter 6; for the frst time a notifcation in criminal proceedings is defned as a procedural action (which for the frst time gave a clear procedural form!); for the frst time, cases of notifcation in criminal proceedings have been separately identifed; for the frst time the content of the message in criminal proceedings is clearly and in detail described, etc. A retrospective study found that the concepts of “message” and “challenge” in court and then pre-trial proceedings at all stages of the history of their formation “went” side by side, they seem to be identical in their legal plane, combined by a single legal nature, implementation mechanism, and also in general have a single “foundation” – and both have a certain informative nature for the participants in the process.