Забезпечення прав та інтересів обов’язкових спадкоємців за цивільним законодавством України

Abstract

Спадкодавець може самостійно визначати коло своїх спадкоємців, його воля в повній мірі залежить від нього самого. Свобода заповіту може бути обмежена в інтересах окремих категорій осіб, які в цивільному праві іменуються обов’язковими спадкоємцями. Обов’язкова частка в спадщині є гарантією інтересів обов’язкових спадкоємців та дієвим способом захисту прав родичів заповідача при спадкуванні за заповітом. Інститут обов’язкової частки в спадщині спрямований на захист інтересів обов’язкових спадкоємців та обмежує принцип свободи спадкування. Важливим є вивчення досвіду спадкування обов’язкових спадкоємців у зарубіжних країнах та впровадження відповідних норм у національне спадкове право з метою удосконалення сучасної доктрини спадкового права в Україні. Цивільний кодекс України відмовився від диференційованого підходу розміру обов’язкової частки в спадщині: обов’язкові спадкоємці спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом. Обов’язкові спадкоємці набувають право на захист суб’єктивних прав за наступних умов: 1) вони позбавлені спадщини заповітом або заповідана їм частка за розміром менше обов’язкової; 2) майно заповідано іншим особам (незалежно від того чи є вони спадкоємцями за законом); 3) майно, яке не охоплене заповітом, менше їх обов’язкової частки; 4) спадкоємці за заповітом не відмовилися від заповіданого їм майна. Перспективним напрямом реформування спадкового законодавства є удосконалення моделі права на обов’язкову частку. З метою забезпечення інтересів обов’язкового спадкоємця, якому було заповідано майно зі складу спадщини, доцільно передбачити у цивільному кодексі норму, що в такому випадку обов’язковому спадкоємцю виділяється майно з частини спадщини, не охопленої заповітом. Якщо недостатньо такого майна, виділяється майно із спадщини, включеної в заповіт. Обов’язкова частка має значення в тому випадку, коли обов’язковий спадкоємець не призначений спадкодавцем у заповіті або заповідана йому частка менша за обов’язкову. Цивільне законодавство не дає право обов’язковому спадкоємцю відмовитися від обов’язкової частки на користь інших спадкоємців за заповітом чи за законом. Також обов’язковий спадкоємець не може змінити розмір обов’язкової частки за договором з іншими спадкоємцями. Існує складність визначення підстав для зменшення розміру обов’язкової частки майна. Стаття 1224 Цивільного кодексу України не розкриває переліку таких підстав. Тому в цивільному законодавстві необхідно визначити критерії, за яких може бути зменшений розмір обов’язкової частки в спадщині. The heir can independently determine the circle of his heirs, his will is completely up to him. The freedom of a will may be limited in the interests of certain categories of persons, who are called compulsory heirs in civil law. A mandatory share in the inheritance is a guarantee of the interests of the mandatory heirs and an effective way of protecting the rights of the testator’s relatives during inheritance by will. The institution of compulsory inheritance is aimed at protecting the interests of compulsory heirs and limits the principle of freedom of inheritance. It is important to study the experience of inheritance of compulsory heirs in foreign countries and to introduce relevant norms into national inheritance law in order to improve the modern doctrine of inheritance law in Ukraine. The Civil Code of Ukraine abandoned the differentiated approach to the size of the mandatory share in the inheritance: the mandatory heirs inherit, regardless of the content of the will, half of the share that would belong to each of them in the case of inheritance by law. Mandatory heirs acquire the right to the protection of subjective rights under the following conditions: 1) they are disinherited by will or the share bequeathed to them is less than the mandatory share; 2) the property is bequeathed to other persons (regardless of whether they are heirs by law); 3) the property, which is not covered by the will, is less than their mandatory share; 4) the heirs did not renounce the property bequeathed to them by will. A promising direction for reforming inheritance legislation is to improve the model of the right to a mandatory share. In order to ensure the interests of the mandatory heir to whom the property from the inheritance was bequeathed, it is advisable to provide in the Civil Code a rule that in such a case the mandatory heir is allocated property from the part of the inheritance not covered by the will. If there is not enough such property, the property is allocated from the inheritance included in the will. Mandatory share is important in the event that the mandatory heir is not designated as a testator in the will or the share bequeathed to him is less than the mandatory one. Civil law does not entitle a compulsory heir to waive the compulsory share in favor of other heirs by will or by law. Also, the mandatory heir cannot change the size of the mandatory share according to the contract with other heirs. There is a diffculty in determining the grounds for reducing the size of the mandatory property share. Article 1224 of the Civil Code of Ukraine does not list such grounds. Therefore, in the civil legislation, it is necessary to determine the criteria by which the size of the mandatory share in the inheritance can be reduced. There is a diffculty in determining the grounds for reducing the size of the mandatory property share. Article 1224 of the Civil Code of Ukraine does not list such grounds. Therefore, in the civil legislation, it is necessary to determine the criteria by which the size of the mandatory share in the inheritance can be reduced.