Правова охорона промислового дизайну як об’єкта інтелектуальної власності

Abstract

У статті розглянуто на підставі чинного законодавства та норм Європейського Союзу правову охорону промислового дизайну як об’єкту інтелектуальної власності. Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються щодо виникнення, здійснення та захисту виняткових прав на об’єкти промислового дизайну. Виявленню правової природи об’єктів промислового дизайну сприяло використання системи методів: діалектичного, системно-структурного, формально-логічного, функціонального, інтерпретації, формально-юридичного. Вказано на відсутність терміну «промисловий дизайн» у чинному законодавстві України. Зазначено, що під твором дизайну розуміють сукупність ідей та образів, що одержали вираження в образотворчій чи об’ємно-просторовій формах внаслідок самостійної творчої праці автора з проєктування зовнішнього вигляду виробів. Об’єкти промислового дизайну, виражені у виробах, можуть отримати додаткову правову охорону як об’ємний товарний знак за умови придбання таким позначенням розрізнювальної здатності, що визначається у даний час за такими критеріями: зв’язок елементів форми заявленого об’ємного позначення зі здатністю виконувати певні утилітарні функції (функціональність); традиційний характер форми товару; наявність альтернативних форм ідентичних товарів. Тут під утилітарною функціональністю пропонується розуміти обумовленість форми об’ємного позначення виконанням виключно технічної функції, що впливає на вартість та якість товару та дозволяє отримати правовласнику суттєві переваги серед конкурентів. Зазначено, що підходи до співвідношення правових режимів охорони об’єктів промислового дизайну поділяються на кумулятивний, частково-кумулятивний, демаркаційний та частково-демаркаційний. Вказано на доцільність закріплення у законодавстві України термін «промисловий дизайн», що відповідає класифікації об’єктів інтелектуальної власності прийнятої в країнах членах Європейського Союзу. The article examines the legal protection of industrial design as an object of intellectual property based on the current legislation and norms of the European Union. The object of the study is social relations, which formed regarding the emergence, implementation and protection of exclusive rights to objects of industrial design. The identification of the legal nature of objects of industrial design was facilitated by the use of a system of methods: dialectical, systemic-structural, formal-logical, functional, interpretation, and formal-legal. The absence of the term «industrial design» in the current legislation of Ukraine indicated. It noted that a work of design understood as a set of ideas and images that have been expressed in pictorial or volumetric-spatial forms because of the author’s independent creative work in designing the appearance of products. Objects of industrial design, expressed in products, can receive additional legal protection as a three-dimensional trademark, provided that such a sign acquires distinctiveness, which is currently determined according to the following criteria: the connection of the elements of the form of the claimed threedimensional sign with the ability perform certain utilitarian functions (functionality); the traditional nature of the form of the product; availability of alternative forms of identical goods. Here under utilitarian functionality it proposed to understand the conditionality of the form of the volume designation by the performance of an exclusively technical function, which affects the cost and quality of the product and allows the right holder to obtain significant advantages among competitors. It noted that the approaches to the ratio of legal regimes of protection of objects of industrial design divided into cumulative, cumulative, demarcation and partially-demarcation. It is indicated that it is advisable to enshrine the term «industrial design» in the legislation of Ukraine, which corresponds to the classification of objects of intellectual property adopted in the countries of the European Union.