Застосування практики Європейського суду з прав людини щодо кримінального процесуального доказування торгівлі людьми: монографія

Abstract

Керуючись принципом субсидіарності, тобто допоміжної до національного законодавства держав-учасниць Ради Європи дії Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Європейський суд з прав людини послідовно заперечує належність до його повноважень перевірки того, чи правильно здійснили оцінку доказів національні суди у провадженнях за заявами про порушення права на справедливий суд. Водночас Європейським судом з прав людини напрацьовані стандарти кримінального процесуального доказування, які утворюють складну і розгалужену систему, не всі елементи якої закріплені у національному українському законодавстві. Інститут кримінального процесуального доказування є набагато ємніший, ніж це відображено у практиці Європейського суду з прав людини. Його правові позиції становлять лише одну з граней цього інституту. Але їхнє застосування у кримінальному процесуальному доказуванні, зокрема й торгівлі людьми, і пов’язаних кримінальних правопорушень, дає змогу реально і ефективно захищати права людини у кримінальному провадженні, що і є метою права Конвенції. Висвітлення вказаних питань і є предметом цього монографічного дослідження. Для практичних працівників, оскільки монографія виконана на замовлення одного з підрозділів Національної поліції України, науковців, здобувачів вищої освіти, суддів, адвокатів. Guided by the principle of subsidiarity, that is auxiliary to the national legislation of a member state of the Council of Europe, the actions of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms of 1950, the European Court of Human Rights denies belonging to its powers to determine whether the evaluation of the evidence of the national verification was carried out correctly courts in proceedings on claims of violation of the right to a just trial. At the same time, the European Court of Human Rights developed standards of criminal procedural evidence, which, form an extensive system, and not all elements of this system are reflected in national Ukrainian legislation. The institution of criminal procedural evidence is much more capacious than it is reflected in the practice of the European Court of Human Rights. His legal positions are only one of the facets of the institution of criminal procedural evidence. But their use in criminal procedural evidence, in particular human trafficking, and related criminal offenses, makes it possible to realistically and effectively protect human rights in criminal proceedings, which is the purpose of the law of the Convention. Elucidation of these issues is the subject of this monographic study. This monograph is intended, first of all, for practical employees of the Migration Police Department. At the same time, it will be useful for scientists, students of higher education, judges, lawyers.