Взаємозв’язок права та моралі в діяльності прокурора

Abstract

У статті проаналізовано особливості співвідношення права та моралі в діяльності прокурора. Розкрито підходи до розуміння моральних вимог до осіб, які мають намір стати прокурорами. Акцентовано на співвідношенні права і моралі в діяльності прокурора шляхом визначення морально-правових критеріїв удосконалення процесуальної діяльності з позицій етики, філософії права, теорії права та держави, науки кримінально-процесуального права, а також з використанням наукових досягнень у галузі криміналістики, судової експертизи та оперативно-розшукової діяльності. Окрім того, у статті порушено питання про професійну етику та поведінку прокурорів. Розглянуто переваги й недоліки професії прокурора. Виокремлено проблеми, без розв’язання яких неможлива реформа судочинства загалом. Відтак запропоновано варіанти розв’язання цих проблем. Наголошено, що прокурор є взірцем і для усіх громадян. Він взаємодіє з ними як під час особистого прийому, у суді в ролі державного обвинувача, так і контактуючи з громадськістю. У ньому люди повинні (і хочуть!) бачити справжнього захисника своїх прав, готового будь-якої миті «піти в бій» із несправедливістю. Крім того, «презумпція доброчесності» щодо низки чиновників з боку громадян (порушення якої щоразу викликає скандал у ЗМІ та інтернеті) диктує прокуророві обов’язок відповідати високим моральним вимогам у своїй позаслужбовій діяльності, оскільки його образ формує уявлення не тільки про прокуратуру, а й про всю державну владу загалом. Тому прокурором не може бути людина, у якої на підсвідомому рівні не сформувалися почуття громадянського обов’язку, відповідальності, правосвідомості, уявлення про елементарні цінності моралі та вищі моральні ідеали. Зроблено висновок про нагальну потребу в удосконаленні кримінального процесу для подолання нових складнощів у роботі органів прокуратури. Адже законодавчі акти, що приймаються сьогодні, чітко показують, що досі не вироблено єдиної лінії подальшого розвитку кримінально-процесуальної діяльності. Удосконалення кримінального процесу має відбуватися одночасно й узгоджено за багатьма напрямами та враховувати різні чинники: політико-правові, соціально-економічні, морально-психологічні. The article analyzes the peculiarities of the relationship between law and morality in the activities of the prosecutor. Approaches to understanding moral requirements for persons who intend to become prosecutors are revealed. Emphasis is placed on the relationship between law and morality in the activities of the prosecutor, by determining the moral and legal criteria for improving procedural activity from the standpoint of ethics, legal philosophy, theory of law and the state, the science of criminal procedural law, as well as using scientifc achievements in the feld of criminology, forensics and operational and investigative activities. In addition, the article raised the issue of professional ethics and behavior of prosecutors. Advantages and disadvantages of the prosecutor’s profession are considered. Problems are singled out, without the solution of which the reform of the judiciary in general is impossible. Therefore, options for solving these problems are proposed. It was emphasized that the prosecutor is a role model for all citizens. He interacts with them both during a personal reception, in court in the role of public prosecutor, and in contact with the public. In him, people should (and want!) to see a real defender of their rights, ready at any moment to ‘go into battle’ with injustice. In addition, the ‘presumption of integrity’ regarding a number of ofcials on the part of citizens (the violation of which every time causes a scandal in the media and on the Internet) dictates the duty of the prosecutor to meet high moral requirements in his off-duty activities, since his image shapes the image not only of the prosecutor’s ofce, but also about all state power in general. Therefore, a person who has not developed a sense of civic duty, responsibility, legal awareness, an idea of elementary moral values and higher moral ideals cannot be a prosecutor. It was concluded that there is an urgent need to improve the criminal process in order to overcome new difculties in the work of the prosecutor’s ofce. After all, the legislative acts adopted today clearly show that a single line of further development of criminal procedural activity has not yet been developed. The improvement of the criminal process must take place simultaneously and in a coordinated manner in many directions and take into account various factors: political-legal, socio-economic, moral-psychological.