Деякі питання надання соціальних послуг для осіб, які постраждали від домашнього насильства

Abstract

У статті досліджуються види соціальних послуг, які надаються особам, які постраждали від домашнього насильства. Обґрунтовується необхідність застосування комплексного підходу у функціонуванні системи надання послуг з огляду на державні соціальні стандарти, які визначають порядок надання відповідної соціальної послуги для осіб, що опинилися у складних життєвих обставинах. Класифікатор соціальних послуг визначає осіб, які постраждали від домашнього насильства, отримувачем соціальних послуг на такі види соціальних послуг, як: надання притулку, екстрене (кризове) втручання та соціально-психологічна реабілітація. Системний аналіз законодавства, що регулює діяльність надавачів соціальних послуг таким особам, свідчить про те, що обмеженого переліку таких соціальних послуг немає. Проте забезпечена можливість надання ще таких із них, як консультування, інформування, надання притулку, представництво інтересів. Запропоновано доповнити пункт 5 частини 1 статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» реченням такого змісту: «Зміст і обсяг соціальної послуги для кожної постраждалої особи визначаються індивідуально залежно від її потреб і зазначаються в договорі про надання соціальної послуги відповідно до стандартів надання соціальних послуг постраждалим особам, які затверджуються відповідно до стандартів надання соціальних послуг постраждалим особам центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, з урахуванням вимог міжнародних правових актів». Також варто продублювати в пункті 5 частини 1 статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» зміст положень пункту 4 частини 1 статті 17 цього акта. Зокрема, передбачити надання загальними та спеціальними службами підтримки соціальних послуг постраждалим особам, зокрема й постраждалим дітям, виключно за згодою постраждалих осіб або їхніх законних представників, а якщо батьки, інші законні представники дитини, законні представники недієздатної особи є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини або недієздатної особи – за згодою органу опіки та піклування. The article examines the types of social services provided to victims of domestic violence. The need to apply a comprehensive approach to the functioning of the service provision system is substantiated in view of the state social standards, which determine the procedure for providing appropriate social services for persons who fnd themselves in difcult life circumstances. The classifer of social services identifes persons who have suffered from domestic violence by a recipient of social services for the following types of social services – provision of shelter, emergency (crisis) intervention and socio-psychological rehabilitation. A systematic analysis of the legislation regulating the activity of providers of social services to such persons shows that there is no limited list of such social services. However, it is possible to provide more of them, such as consulting, informing, providing asylum, and representing interests. It is proposed to add item 5, part 1 of Art. 14 of the Law of Ukraine “On the prevention and counteraction of domestic violence” with the following sentence: “The content and scope of social services for each victim is determined individually depending on his needs and is specifed in the contract on the provision of social services in accordance with the standards for the provision of social services to victims, which are approved in accordance to the standards of providing social services to victims by the central executive body, which ensures the formation of state policy in the feld of prevention and countermeasures against domestic violence, taking into account the requirements of international legal acts”. It is also worth duplicating in paragraph 5, part 1 of Art. 14 of the Law of Ukraine “On Prevention and Combating Domestic Violence”, the content of the provisions of Clause 4, Part 1, Art. 17 of this act. In particular, provide for general and special support services to provide social services to affected persons, including affected children, only with the consent of the affected persons or their legal representatives, and if the parents, other legal representatives of the child, legal representatives of the disabled person are offenders or evade the protection of rights and the interests of the child or disabled person – with the consent of the guardianship authority.