Адміністративне судочинство як спосіб забезпечення публічного порядку

Abstract

У статті розглянуто з позиції сучасної теорії адміністративного права адміністративне судочинство як спосіб забезпечення публічного порядку. Методологічну основу статті складають системний підхід та системно-функціональний аналіз. Розглянуто категорію «публічний порядок». Акцентується увага на відсутності єдиного теоретичного підходу до визначення поняття «публічний порядок» в адміністративному праві. Розглядаються проблемні аспекти категорії «публічний порядок», досліджується законодавство та судова практика, які дозволяють дійти висновку про відсутність єдиного розуміння та теоретичного підходу до визначення поняття «публічний порядок» в адміністративному праві. Пропонується розуміння публічного порядку як адміністративно-правового інституту, що забезпечує верховенство закону у сфері управління. Публічний порядок є складною конструкцією права, зміст якої важливий, оскільки дозволяє ідентифікувати сферу адміністративної діяльності держави в публічному управлінні, відокремити адміністративну діяльність від судової у контексті адміністративної юстиції. Вказано, що адміністративне судочинство у межах діючої судової системи здійснюється загальними місцевими судами, адміністративними судами та системою господарських судів. За чинним законодавством розгляд спорів, пов’язаних з адміністративною відповідальністю юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, провадиться в господарському судочинстві. Адміністративне судочинство в господарських судах є сферою судової діяльності, яка введена як засіб судового контролю у сфері публічно-правових відносин, але зазначена діяльність повинна проводитися у межах адміністративного судочинства. Провадження у справах про адміністративні правопорушення законодавцем віднесено до компетенції органів виконавчої (публічної) влади, займає своє відокремлене місце у сфері державного управління, не є функцією судочинства з позиції поточного законодавства України та наукових поглядів на адміністративно-юрисдикційну діяльність, які мають місце в наукових колах країн Європейського Союзу. In the article, from the point of view of the modern theory of administrative law, administrative proceedings considered as a way of ensuring public order. The methodological basis of the article consists of a systematic approach and a system-functional analysis. The category «public order» considered. Attention drawn to the lack of a single theoretical approach to defning the concept of «public order» in administrative law. The problematic aspects of the category «public order» are considered, the legislation and judicial practice are examined, which allow us to conclude that there is no unifed understanding and theoretical approach to the defnition of the concept of “public order” in administrative law. It proposed to understand public order as an administrative-legal institution that ensures the supremacy of the law in the sphere of management. Public order is a complex construction of law, the content of which is important, as it allows identifying the sphere of administrative activity of the state in public management, to separate administrative activity from judicial activity in the context of administrative justice. It indicated that general local and administrative courts and the system of commercial courts carry out administrative proceedings within the current judicial system. According to the current legislation, disputes related to the administrative responsibility of legal entities and individual entrepreneurs handled in the commercial court. Administrative proceedings in commercial courts is a feld of judicial activity introduced as a means of judicial control in the feld of public legal relations, but the specifed activity must be conducted within the scope of administrative proceedings. Proceedings in cases of administrative offenses are assigned by the legislator to the competence of executive (public) authorities, occupy a separate place in the sphere of public administration, are not a function of the judiciary from the point of view of the current legislation of Ukraine and scientifc views on administrative and jurisdictional activity that take place in scientifc circles countries of the European Union.