Кантівські погляди на право та мораль як складові верховенства права

Abstract

Вказано, що у своєму вченні мислитель, основуючись на етиці (науці про мораль), розкривав питання про природу та сутність особистості та намагався поєднати їх з правовими основами буття індивіда (й такими правовими основами, на нашу думку, може виступати верховенство права). Підкреслено, що, на думку мислителя, індивід має оцінювати свої рішення та вчинки через визнання свободи та самоцінності кожної особи. І. Кант проголошував, що чинити людина має так, аби вона ставилася до людства й у своїй особі, і в особі іншої людини як до мети, а не як до засобу. Зазначено, що, за І. Кантом, людина повинна робити зовні так, аби вільний прояв її сваволі (свобідної волі) був сумісним зі свободою кожного, яка співмірна із загальним законом, а загальні закони в свою чергу знаходять своє підґрунтя в природному праві. А слідуючи методом логіки розуміємо, що загальні закони лежать в площині позитивного права (встановленого тою чи іншою державою, і не завжди з демократичним режимом), які повинні опиратися на закони природного права (яке в свою чергу також включає в знання про мораль). Указано, що І. Кант уважав вищим з-поміж обов’язків індивіда повагу до права інших людей, а отже мова йде про основи природного права – верховенства права. У своїх працях мислитель розвивав особливий гуманістичний потенціал теорій природного права через таку категорію як мораль, яка ми вважаємо складовою частиною верховенства права. Онтологічно-теологічний підхід до з’ясування суті права, котрий відстоював із позиції метафізики І. Кант, був пов’язаний насамперед із людиною як розумною істотою, з визнанням її сваволі (свобідної волі). Розумовий аспект в дослідженні права, у використанні правових понять під час життєвих обставин різними особами (і громадянами, і посадовими особами, і державою зокрема) сприяє природному втіленню ідей права та верховенства права у правову реальність, що в свою чергу сприяє ефективному регулювання суспільних відносин. It is indicated that in his teaching, the thinker, based on ethics (the science of morality), revealed questions about the nature and essence of the individual and tried to combine them with the legal foundations of the individual’s existence (and such legal bases, in our opinion, can be the supremacy of law). It is emphasized that, according to the thinker, an individual should evaluate his decisions and actions through the recognition of the freedom and self-worth of each person. I. Kant proclaimed that a person should act in such a way that he treats humanity both in his own person and in the person of another person as an end, not as a means. It is noted that, according to I. Kant, a person should act outwardly in such a way that the free manifestation of his arbitrariness (free will) is compatible with the freedom of everyone, which is commensurate with the general law, and general laws, in turn, fnd their basis in natural law. And following the method of logic, we understand that general laws lie in the plane of positive law (established by this or that state? And not always with a democratic regime), which must rely on the laws of natural law (which, in turn, also includes knowledge about morality)/ It is indicated that I. Kant considered respect for the rights of other people to be the highest among the duties of an individual. In his writings, the thinker developed the special humanistic potential of theories of natural law, and therefore we are talking about the foundations of natural law - the rule of law, through such a category as morality, which we consider a constituent part of the rule of law. The ontological-theological approach to clarifying the essence of law, which I. Kant advocated from the standpoint of metaphysics, was primarily connected with man as a rational being, with the recognition of his will (free will). The mental aspect in the study of law, in the use of legal concepts during life circumstances by various persons (and citizens, and ofcials, and the state in particular) contributes to the natural implementation of the ideas of law and the rule of law into legal reality, which in turn contributes to the effective regulation of social relations.