Державна політика запобігання та протидії економічній злочинності в системі гарантування економічної безпеки України: дисертація

Abstract

Дисертаційна робота присвячена вирішенню наукової проблеми – обґрунтування теоретичних і методологічних положень формування та реалізації державної політики запобігання та протидії економічній злочинності в системі гарантування економічної безпеки України. Уточнено тлумачення поняття «економічні злочини», які розглядаються як загрози економічній безпеці держави, що полягають у здійсненні протиправної економічної діяльності (економічні процеси, відносини, операції) або порушення вимог щодо легальної економічної діяльності для задоволення корисливих інтересів особи або групи осіб. Запропоноване визначення враховує різноплановість підходів до розуміння змісту економічної злочинності та специфіку наукових досліджень з позиції вивчення економічних злочинів як загрози економічній безпеці держави, що дозволило розширити теоретичне наукове знання про економічні злочини як соціальні явища, що є деструктивними факторами економічної безпеки. Здійснений бібліометричний аналіз наукових публікацій дав можливість визначити питання, які залишились поза увагою, потребують дослідження та розробки теоретичних положень та методологічного інструментарію з питання протидії економічній злочинності задля забезпечення економічної безпеки України, що сприяє розширенню теоретичних знань про економічну злочинність як об’єкт економічного дослідження. Розроблено інформаційну модель структурування наслідків економічної злочинності. Обґрунтовано склад та зміст репутаційних наслідків економічної злочинності та їх вплив на структурні складові економічної безпеки (бюджетна, фінансова, інвестиційна, інноваційна, виробнича, демографічна, соціальна, зовнішньоекономічна безпеки) та модель структуризації наслідків економічної злочинності (економічні, репутаційні, політичні, геополітичні, соціальні, екологічні), що формує комплексне бачення вирішення проблем забезпечення економічної безпеки держави. Розроблено методологічні положення формування та реалізації державної політики запобігання та протидії економічній злочинності в системі гарантування економічної безпеки держави, що передбачає сукупність послідовних етапів: 1) визначення та ідентифікація симптомів проблеми; 2) визначення та ідентифікація системних проблем; 3) обґрунтування змістовних характеристик; 4) вихідні положення; 5) напрями реалізації; 6) визначення об’єктів впливу; 7) встановлення напрямів трансформації діяльності суб’єктів; 8) визначення властивостей та встановлення напрямів розвитку методів, інструментів, засобів та складових забезпечення; 9) формування інформаційно-комунікаційної системи; 10) розробка механізмів забезпечення безпеки; 11) розробка механізму оцінки ефективності реалізації державної політики. За кожним етапом обґрунтовано змістовні положення та визначено порядок дій, що дозволить підвищити якість державно-управлінських рішень щодо економічної безпеки держави. Виділено симптоми проблеми гарантування економічної безпеки, що є важливою складовою методології формування та реалізації державної політики і дозволить вирішити проблему в комплексі як в межах реалізації заходів із запобігання та протидії економічній злочинності, так і в межах реалізації інших видів державної політики та дає можливість на методологічному рівні визначати вектори державної політики запобігання та протидії економічній злочинності. Виявлено системні проблеми державної політики запобігання та протидії економічній злочинності (1) політична залежність процесу вироблення та реалізації реформ від олігархічних структур; 2) неефективне ресурсне забезпечення суб’єктів запобігання та протидії економічній злочинності; 3) низький рівень кадрового забезпечення системи запобігання та протидії економічній злочинності; 4) відсутність комунікації та наявність конфлікту між суб’єктами запобігання та протидії економічній злочинності; 5) високий рівень корупції в правоохоронній системі; 6) відсутність механізму притягнення до відповідальності суб’єктів реалізації реформ; 7) недієва система профілактики економічних злочинів; 8) відсутність просвітницького механізму населення щодо суспільної шкоди економічних злочинів; 9) низький рівень довіри населення до правоохоронних органів та несприйняття реформ; 10) відсутність підходів до вивчення економічних злочинів як суспільної загрози), які мають стати ключовим фактором формування завдань державної політики запобігання та протидії економічній злочинності, що дасть змогу підвищити рівень економічної безпеки держави. Проведений аналіз економічної злочинності дав можливість зробити висновок, що вона негативно впливає на рівень економічної безпеки держави, відповідно виникає необхідність здійснення нормативних та організаційних напрацювань щодо напрямів усунення таких злочинів або ж принаймні їх мінімізації. Проведене дослідження дало можливість ідентифікувати сукупність політико-правових (дає можливість враховувати їх у підготовці нормативних та організаційних заходів для усунення таких злочинів, а в окремих випадках, коли на такому етапі це неможливо – до мінімізації їх проявів) та соціально-економічних наслідків економічної злочинності (дозволяє визначити сукупність найбільш проблемних соціально-економічних наслідків економічної злочинності з метою їх подолання через інструменти державної політики) крізь призму впливу на показники, які характеризують місце країни в світових рейтингах. Обґрунтовано напрями трансформації центральних органів виконавчої влади, яка визначена в контексті запропонованих напрямів та об’єктів державної політики запобігання та протидії економічній злочинності в системі гарантування економічної безпеки, а саме: 1) ідентифікації напрямів діяльності та об’єктів впливу суб’єктів реалізації державної політики на економічну злочинність; 2) групування органів центральної виконавчої влади за їх роллю в реалізації державної політики запобігання та протидії економічній злочинності; 3) розширення діяльності суб’єктів реалізації державної політики, що покращує координацію між суб’єктами державної політики та сприяє її системності. Запропоновано групувати органи центральної виконавчої влади, що реалізують державну політику запобігання та протидії економічній злочинності, що забезпечить кваліфіковане виконання функцій відповідними органами та їх структурними підрозділами та покращить координацію між суб’єктами державної політики і сприятиме її системності. Розроблено механізм міжнародної співпраці суб’єктів правоохоронної системи із міжнародними поліцейськими організаціями та правоохоронними органами зарубіжних країн і напрями взаємодії щодо запобігання та протидії економічній злочинності, реалізація яких спрямована на протидію та запобігання економічній злочинності, тероризму і розвитку цифрового суспільства з огляду на актуальність забезпечення інформаційної безпеки економічних відносин. Запропонований механізм дозволить підвищити рівень ресурсного, кадрового та інформаційного забезпечення протидії економічній злочинності та вирізняється такими складовими: 1) створення міжвідомчого центру комунікації; 2) визначення напрямів співпраці з Інтерполом та Європолом; 3) розробка форм організації взаємодії в процесі протидії економічним злочинам; 4) формування кадрових вимог до офіцерів зв’язку; 5) встановлення напрямів співпраці з правоохоронними органами зарубіжних країн щодо профілактики економічної злочинності, підготовки та перепідготовки кадрів, реалізації спільних операцій. Удосконалено механізм забезпечення інформаційної безпеки реалізації державної політики запобігання та протидії економічній злочинності, що порівняно з відомими передбачає: об’єкти інформаційної безпеки та кіберзахисту; суб’єкти забезпечення інформаційної безпеки на різних рівнях реалізації державної політики; мету та завдання механізму; етапи формування та реалізації механізму та форми його забезпечення (фінансове, організаційне, правове, кадрове), що забезпечує відповідний рівень захисту інформації та каналів її передачі. The dissertation paper is devoted to the theoretical and methodological provisions of the formation and implementation of the state policy of prevention and counteraction of economic crime in the system of guaranteeing the economic security of Ukraine. The paper provides the definition of the concept "economic crimes," which are viewed as threats to the economic security of the state, consisting in the implementation of illegal economic activity (economic processes, relations, operations) or violation of requirements for legal, economic activity to satisfy the selfish interests of a person or a group of persons. The proposed definition takes into account the diversity of approaches to understanding the content of economic crime and the specifics of scientific research from the standpoint of studying economic crimes as a threat to the economic security of the state, which makes it possible to expand theoretical scientific knowledge about economic crimes as social phenomena that are destructive factors of economic security. Scientific literature review makes it possible to identify issues that have been left out of attention, which require research and the development of theoretical provisions and methodological tools on the issue of combating economic crime to ensure the economic security of Ukraine, which contributes to the expansion of theoretical knowledge about economic crime as an object of economic research. The paper presents an information model for structuring the consequences of economic crime. It discusses the composition and content of economic crime's reputational consequences. Moreover, the paper highlights their influence on the structural components of economic security (budgetary, financial, investment, innovation, production, demographic, social, and foreign economic security) and the model of structuring the consequences of economic crime (economic, reputational, political, geopolitical, social, environmental), which forms a comprehensive vision of solving the problems of ensuring the economic security of the state. The paper develops the methodological regulations for the formation and implementation of the state policy of preventing and combating economic crime in the system of guaranteeing the state's economic security. They include a set of consecutive stages: 1) definition and identification of the symptoms of the problem; 2) definition and identification of system problems; 3) substantiation of substantive characteristics; 4) initial provisions; 5) directions of implementation; 6) definition of objects of influence; 7) establishment of the directions of transformation of the activities of the subjects; 8) determination of properties and establishment of directions for the development of methods, tools, means and components of support; 9) formation of the information and communication system; 10) development of security mechanisms; 11) development of a mechanism for evaluating the effectiveness of state policy implementation. At each stage, meaningful provisions are substantiated, and the procedure for actions is determined, contributing to the quality of state-management decisions regarding the state's economic security. The dissertation paper emphasizes the symptoms of the problem of guaranteeing economic security. Undoubtedly, it is an essential component of the methodology for forming and implementing state policy. It helps solve the problem in a complex way both within the framework of implementing measures to prevent and combat economic crime and within the framework of implementing other types of state policy. Moreover, it provides an opportunity at the methodological level to determine the vectors of the state policy of preventing and countering economic crime. The paper highlights systemic problems of the state policy of preventing and countering economic crime, namely: (1) political dependence of the process of development and implementation of reforms on oligarchic structures; 2) inefficient resource provision of subjects of prevention and counteraction of economic crime; 3) low level of staffing of the system of prevention and counteraction of economic crime; 4) lack of communication and presence of conflict between the subjects of prevention and counteraction of economic crime; 5) high level of corruption in the law enforcement system; 6) lack of a mechanism for bringing to justice the subjects of reform implementation; 7) ineffective system of prevention of economic crimes; 8) lack of an educational mechanism of the population regarding the social harm of economic crimes; 9) low level of public trust in law enforcement agencies and lack of acceptance of reforms; 10) lack of approaches to the study of economic crimes as a public threat). They should become a critical factor in the formation of tasks of the state policy of prevention and counteraction of economic crime, which will increase the state's economic security level. Economic crime analysis concludes that it negatively affects the state's economic security level. Accordingly, there is a need to carry out regulatory and organizational work on ways to eliminate such crimes or at least minimize them. The research identifies a set of political and legal (makes it possible to take them into account in the preparation of regulatory and organizational measures to eliminate such crimes, and in some cases when this is not possible at this stage - to minimize their manifestations) and socio-economic consequences of economic crime (allows to determine the totality of the most problematic socio-economic consequences of economic crime to overcome them through the tools of state policy) through the prism of influence on indicators that characterize the country's place in world rankings. The paper defines the directions of the transformation of the central bodies of executive power in the context of the proposed directions and objects of the state policy of prevention and counteraction of economic crime in the system of guaranteeing economic security, namely: 1) identification of the directions of activity and objects of influence of the subjects of the implementation of the state policy on economic crime; 2) grouping of the bodies of the central executive power according to their role in the implementation of the state policy of prevention and counteraction of economic crime; 3) expanding the activities of subjects of state policy implementation, which improves coordination between subjects of state policy and contributes to its systematicity. It proposes to group the bodies of the central executive power that implement the state policy of preventing and combating economic crime. Consequently, it will ensure the qualified performance of functions by the relevant bodies and their structural subdivisions and improve coordination between the subjects of state policy and contribute to its systematicity. The research develops a mechanism of international cooperation of law enforcement system subjects with international police organizations and law enforcement agencies of foreign countries and areas of cooperation regarding the prevention and counteraction of economic crime. It contributes to counteracting and preventing economic crime, terrorism, and the development of the digital society, given the urgency of ensuring information security economic relations. This mechanism increases the level of resource, personnel, and information support for combating economic crime and is distinguished by the following components: 1) creation of an interdepartmental communication center; 2) determination of areas of cooperation with Interpol and Europol; 3) development of forms of organization of interaction in the process of combating economic crimes; 4) formation of personnel requirements for liaison officers; 5) establishment of areas of cooperation with law enforcement agencies of foreign countries regarding the prevention of economic crime, training and retraining of personnel, implementation of joint operations. The research improves the mechanism for ensuring information security for implementing the state policy of preventing and combating economic crime contributing to: objects of information security and cyber protection; entities providing information security at various levels of state policy implementation; the purpose and task of the mechanism; stages of formation and implementation of the mechanism and the form of its support (financial, organizational, legal, personnel), which ensures the appropriate level of protection of information and its transmission channels.