Інтенціональний аналіз професійної адвокатської діяльності: філософсько-правовий дискурс: дисертація

Abstract

Уперше в українській науковій літературі на рівні докторської дисертації здійснено комплексне дослідження концептуалізації сучасних теоретичних і практичних перспектив інтенціонального аналізу професійної адвокатської діяльності. У дисертаційній роботі доведено, що герменевтика права реалізується у професійній адвокатській діяльності крізь призму визначення тлумачення правових норм у їх текстуальному вимірі і, отже, виходить на проблеми символу, що актуалізує значення мови як специфічного виразу текстуальності правової норми. Обґрунтовано домінантне місце у професійній адвокатській діяльності реконструктивної діяльності, коли реалізуються такі якості правозахисника, як пам’ять, аналітичне та синтетичне мислення, уявлення, з огляду на що в комунікативній діяльності адвоката виділяють два аспекти: (1) психологічний контакт із клієнтом та (2) психологічний контакт зі складом суду й іншими учасниками правового процесу. Розкрито інтенціональну природу професійної адвокатської діяльності в контексті постнекласичної філософії права на основі міждисциплінарного філософсько-правового дискурсу та визначено поняття антропологічної складової професійної адвокатської діяльності, розкрито її зміст з позицій філософсько-правової науки. Концептуалізовано поняття homo diversum (людина багатоманітна) як основу одного з нових підходів до філософії захисту прав людини в перехідних умовах соціальної трансформації та введено поняття антропологічних чинників професійної моралі та професійної етики як складових інтенціонального виміру адвокатської діяльності, також розкрито їх теоретичне та практичне значення. У дисертації визначено складові елементи міждисциплінарної компоненти філософського підходу до феноменологічного виміру професійної діяльності адвоката. Розробка онтологічного підходу щодо пізнання правотворення, яке здійснює адвокат у своїй професійній діяльності, вимагає використання знань різних наукових дисциплін, інтеграції наукової проблематики, різних наукових підходів, які обґрунтовуються знову ж таки в межах окремих галузей гуманітарного знання. У конкретному випадку міждисциплінарну компоненту складають філософія права, юридична психологія, політологія; аксіологія; соціологія. Суть саме такої міждисциплінарної компоненти філософського підходу до феноменологічного виміру професійної діяльності адвоката зводиться до можливості отримання якісно нових знань на основі використання не тільки предметності (власне контент) цих наук, а й їх методології. Також у науковій роботі встановлено, що серед основних суспільнополітичних та правових явищ, які вплинули на формування адвокатури в сучасному її вигляді, є, безперечно, лібералізм, як запорука особистісної та професійної реалізації адвоката. Онтологічна сутність адвоката як феномена у ХХ–ХХІ ст., де панує ідеологія лібералізму, розкривається через утвердження принципів свободи особистості з властивими їй цивільними правами, юридичної рівності, поваги приватної власності (лібералізм заклав в основу своєї концепції ідеали вільного ринку і підприємництва), договірної природи держави і переконання в рівноправності політичного суперництва різних (професіональних, економічних, релігійних, політичних) асоціацій. Обґрунтовано, що рівень розвитку громадянського суспільства залежить від рівня правової захищеності особистості, а стан законності є тим чинником, що визначає стабільність правових відносин. У сучасних умовах розширення правового нігілізму і падіння рівня правової культури суспільства зростає значення адвокатури як інституту громадянського суспільства, що відповідає напряму правової політики щодо вдосконалення правових основ державного й суспільного життя. Відтак стверджується, що своєрідність соціального статусу, правової свідомості та специфіка виконуваної діяльності впливають на формування в адвоката специфічного відчуття справедливості та відповідальності, яке апріорі еквівалентно впливає на його професійні особливості. Серед основних детермінант професійної діяльності адвоката, які впливають на його розуміння та відчуття справедливості й відповідальності у власній діяльності, можна виділити такі компоненти: соціальний, пошуковий, реконструктивний (конструкційний), засвідчувальний, організаційний, конструктивний, пізнавальний, комунікативний. Із філософсько-правової позиції визначено два підходи до правового закріплення професійної етики поведінки адвоката в публічному просторі: аксіологічний і деонтологічний. Аксіологічний підхід передбачає створення (прагнення) певного поведінкового ідеалу адвоката. За такого підходу законодавець дає певні рекомендації щодо ідеальної поведінки адвоката. Деонтологічний підхід передбачає, що законодавець встановлює мінімальний перелік обов’язків та заборон, яких зобов’язаний дотримуватися адвокат у публічній сфері. Відтак дано визначення поняття «ознаки професійної адвокатської діяльності» як сукупності властивостей та факторів юридичної діяльності, які виникли в процесі її здійснення та характеризують її як певний специфічний вид професійної діяльності із захисту прав, свобод та законних інтересів людини. Проблему довіри до адвокатської діяльності запропоновано розглядати як моральну дихотомію «довіра – відповідальність», що має велике значення в діяльності адвоката, адже: а) довіра спонукає до відповідальності, а відповідальність породжує довіру; б) відносини між адвокатом та клієнтом, які основані на довірі, дозволяють обом сторонам спільно діяти задля досягнення справедливості виключно з використанням законних та морально виправданих методів; в) довіра слугує спонукою до самовдосконалення адвоката і як фахівця своєї справи, і як особистості; г) довіра дає змогу клієнтові бути впевненим у тому, що наслідки дій адвоката щодо захисту його прав, свобод та законних інтересів будуть для нього сприятливими; д) довіра сприяє утвердженню позитивного іміджу адвокатури в суспільстві. Розкрито зміст поняття «сучасні правові та морально виправдані вимоги до професійної адвокатської діяльності як до суспільної діяльності» та запропоновано таке визначення: сучасні правові та морально виправдані вимоги до професійної адвокатської діяльності як до суспільної діяльності – це сукупність правил, норм та вимог до особистості адвоката, дотримання яких впливає на підвищення рівня правової культури населення, формує позитивний імідж правосуддя та сприяє формуванню в Україні громадянського суспільства. У цьому контексті з’ясовано сучасне розуміння судового захисту як природного права людини в межах компаративного аналізу міжнародного й національного права. За результатами проведеного дослідження судовий захист сприймається як природне право людини, що гарантується державою і покликане сприяти утвердженню основних прав і свобод людини, досягненню справедливості на основі лише законних та морально виправданих методів і на міжнародному, і на національному рівні. У дисертаційній роботі обґрунтовано доцільність підвищення рівня правової освіти населення задля побудови в Україні громадянського суспільства та правової держави через надання правової допомоги населенню, адже професійна правова допомога не тільки допомагає вирішити питання, з яким клієнт звернувся до адвоката, а й ознайомити з його правами й обов’язками в тих чи тих ситуаціях, з можливими правовими наслідками. Зрештою, у державах з високим рівнем правової освіти населення фіксують значно менше правопорушень, ніж у тих, де більшість людей не знає про свої права і свободи, можливі способи їх захисту й відновлення. Проаналізовано доцільність розгляду лібералізму як основи для формування в Україні демократичного правосуддя. Це дало змогу: 1) уточнити філософсько-правовий зміст таких категорій, як права і свободи людини, справедливість, свобода, рівність; 2) забезпечити здійснення правосуддя виключно з чітких неухильних моральних і правових позицій; 3) сприяти підвищенню рівня правослухняної поведінки серед населення й утвердженню правопорядку на території держави. Удосконалено розуміння того, що індивідуальне сприйняття життя адвокатом якраз і змушує його співвідносити свої морально-етичні уявлення (про добро, справедливість, сенс життя) з особливостями політичної сфери, формувати уявлення про роль політики в досягненні ним своїх головних життєвих цілей; розуміння того, що саме розвиток таких несудових правозахисних інститутів як адвокатура, з її апріорі особливим розумінням значення та втілення в суспільному розвитку принципів справедливості і відповідальності, значно підвищує гарантії ефективності захисту прав людини, причому у правовій системі і Європейського Союзу, і України. Відтак удосконалено методику вивчення гносеологічного виміру суті й ознак професійної адвокатської діяльності в межах інтенціонального аналізу. Зокрема, запропоновано на основі аналізу дефініції поняття «адвокатська діяльність» з’ясувати його суть та виділити ознаки професійної адвокатської діяльності. У підсумку виокремлено такі групи ознак: 1) організаційні, 2) професійні, 3) етичні. Саме ж поняття «ознаки професійної адвокатської діяльності» потрактовано як сукупність властивостей та факторів юридичної діяльності, які виникли в процесі її здійснення та характеризують її як певний специфічний вид професійної діяльності із захисту прав, свобод та законних інтересів людини. Набула подальшого розвитку характеристика ролі адвокатури як суб’єкта правозахисної діяльності та поширення практики адвокації (advocacy), як одного з видів правового захисту. For the first time in the Ukrainian scientific literature, a comprehensive study of the conceptualization of modern theoretical and practical perspectives of the intentional analysis of professional advocacy activity was carried out at the level of a doctoral dissertation. The dissertation proved that the hermeneutics of law is implemented in professional advocacy through the prism of determining the interpretation of legal norms in their textual dimension and, therefore, addresses the problems of the symbol that actualizes the meaning of language as a specific expression of the textuality of a legal norm. The dominant place in the professional advocacy activity of reconstructive activities is substantiated, when such qualities of a human rights defender as memory, analytical and synthetic thinking, imagination are realized, given that two aspects are distinguished in the communicative activity of a lawyer: (1) psychological contact with the client and (2) ) psychological contact with the court and other participants in the legal process. The intentional nature of professional advocacy activity in the context of postclassical philosophy of law is revealed on the basis of interdisciplinary philosophical and legal discourse and the concept of anthropological component of professional advocacy activity is defined, its content is revealed from the standpoint of philosophical and legal science. The concept of homo diversum (man is multifaceted) is conceptualized as the basis of one of the new approaches to the philosophy of human rights protection in the transitional conditions of social transformation, and the concept of anthropological factors of professional morals and professional ethics as components of the intentional dimension of advocacy is introduced, and their theoretical and practical significance is also revealed. The dissertation defines the constituent elements of the interdisciplinary component of the philosophical approach to the phenomenological dimension of the lawyer's professional activity. The development of an ontological approach to the knowledge of law-making, which a lawyer carries out in his professional activity, requires the use of knowledge of various scientific disciplines, the integration of scientific issues, various scientific approaches, which are justified again within the limits of individual fields of humanitarian knowledge. In this particular case, the interdisciplinary component consists of philosophy of law, legal psychology, political science; axiology; sociology. The essence of this interdisciplinary component of the philosophical approach to the phenomenological dimension of a lawyer's professional activity comes down to the possibility of obtaining qualitatively new knowledge based on the use not only of the objectivity (actually the content) of these sciences, but also of their methodology. The scientific work also established that among the main socio-political and legal phenomena that influenced the formation of the legal profession in its current form, there is undoubtedly liberalism, as a guarantee of personal and professional realization of a lawyer. The ontological essence of a lawyer as a phenomenon in the 20th–21st centuries, where the ideology of liberalism prevails, is revealed through the affirmation of the principles of individual freedom with its inherent civil rights, legal equality, respect for private property (liberalism laid the ideals of the free market and entrepreneurship as the basis of its concept), contractual of the nature of the state and belief in the equality of political rivalry of various (professional, economic, religious, political) associations. It is substantiated that the level of development of civil society depends on the level of legal protection of the individual, and the state of legality is the factor that determines the stability of legal relations. In modern conditions of the expansion of legal nihilism and the decline in the level of legal culture of society, the importance of advocacy as an institution of civil society, which corresponds to the direction of legal policy regarding the improvement of the legal foundations of state and public life, is increasing. Therefore, it is claimed that the peculiarity of social status, legal consciousness and the specifics of the performed activity affect the formation of a lawyer's specific sense of justice and responsibility, which a priori has an equivalent effect on his professional characteristics. Among the main determinants of a lawyer's professional activity, which affect his understanding and sense of justice and responsibility in his own activity, the following components can be distinguished: social, searching, reconstructive (constructive), certifying, organizational, constructive, cognitive, communicative. From a philosophical and legal standpoint, two approaches to the legal consolidation of the professional ethics of a lawyer's behavior in the public space are defined: axiological and deontological. The axiological approach involves the creation (aspiration) of a certain behavioral ideal of a lawyer. Under this approach, the legislator gives certain recommendations on the ideal behavior of a lawyer. The deontological approach assumes that the legislator establishes a minimum list of duties and prohibitions that a lawyer must observe in the public sphere. Thus, the definition of the concept of "characteristics of professional advocacy activity" is given as a set of properties and factors of legal activity that arose in the process of its implementation and characterize it as a certain specific type of professional activity for the protection of human rights, freedoms and legitimate interests. It is proposed to consider the problem of trust in the lawyer's activity as a moral dichotomy "trust - responsibility", which is of great importance in the activity of a lawyer, because: a) trust leads to responsibility, and responsibility generates trust; b) the relationship between the lawyer and the client, which is based on trust, allows both parties to act jointly to achieve justice exclusively using legal and morally justifiable methods; c) trust serves as an incentive for the lawyer's selfimprovement both as a specialist in his field and as an individual; d) trust allows the client to be sure that the consequences of the lawyer's actions regarding the protection of his rights, freedoms and legal interests will be favorable for him; e) trust contributes to the establishment of a positive image of the legal profession in society. The meaning of the concept "modern legal and morally justified requirements for professional advocacy as a social activity" is revealed and the following definition is proposed: modern legal and morally justified requirements for professional advocacy as a social activity are a set of rules, norms and requirements for the personality of a lawyer, observance of which affects the improvement of the level of legal culture of the population, forms a positive image of justice and contributes to the formation of civil society in Ukraine. In this context, the modern understanding of judicial protection as a natural human right within the framework of a comparative analysis of international and national law is clarified. According to the results of the research, judicial protection is perceived as a natural human right, which is guaranteed by the state and is intended to contribute to the establishment of basic human rights and freedoms, the achievement of justice based on only legal and morally justified methods at both the international and national levels. The dissertation substantiates the feasibility of increasing the level of legal education of the population in order to build a civil society and a rule of law in Ukraine through the provision of legal assistance to the population, because professional legal assistance not only helps to solve the issue with which the client has turned to the lawyer, but also to familiarize with his rights and obligations languages in certain situations, with possible legal consequences. After all, in states with a high level of legal education, the population registers significantly fewer offenses than in those where most people do not know about their rights and freedoms, possible ways to protect and restore them. The expediency of considering liberalism as a basis for the formation of democratic justice in Ukraine is analyzed. This made it possible to: 1) clarify the philosophical and legal meaning of such categories as human rights and freedoms, justice, freedom, equality; 2) to ensure the administration of justice exclusively from clear, steadfast moral and legal positions; 3) contribute to increasing the level of lawabiding behavior among the population and establishing law and order on the territory of the state. The understanding of the fact that the individual perception of life by a lawyer forces him to correlate his moral and ethical ideas (about goodness, justice, the meaning of life) with the peculiarities of the political sphere, to form an idea about the role of politics in achieving his main life goals has been improved; understanding that it is the development of such non-judicial human rights institutions as the legal profession, with its a priori special understanding of the importance and implementation of the principles of justice and responsibility in social development, that significantly increases the guarantees of the effectiveness of the protection of human rights, and in the legal system of both the European Union and Ukraine. Therefore, the method of studying the epistemological dimension of the essence and signs of professional advocacy within the scope of intentional analysis has been improved. In particular, based on the analysis of the definition of the concept of "advocate activity", it is proposed to find out its essence and highlight the signs of professional advocacy activity. As a result, the following groups of features were distinguished: 1) organizational, 2) professional, 3) ethical. The very concept of "characteristics of professional advocacy" is interpreted as a set of properties and factors of legal activity that arose in the process of its implementation and characterize it as a certain specific type of professional activity for the protection of human rights, freedoms and legitimate interests. The characterization of the role of the advocate as a subject of human rights activity and the spread of advocacy as one of the types of legal protection has gained further development.