Закриття кримінального провадження апеляційним судом у випадку смерті обвинуваченого щодо якого ухвалено виправдувальний вирок через недоведеність в його діянні складу кримінального правопорушення

Abstract

У цій публікації зроблено спробу навести та обґрунтувати власні авторські переконання щодо низки тих проблемних питань, котрі склалися у судовій практиці та які винесені на розгляд об’єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, щоб сформувати комплексний і єдиний підхід Суду у зв’язку із оскарженням виправдувального вироку за ситуації, коли обвинувачений помер. Метою статті є критичний огляд наявної судової практики, аргументів колег-процесуалістів та, як результат, формулювання власних наукових позицій щодо алгоритму дій суду апеляційної інстанції, який здійснює провадження за апеляційною скаргою і з’ясовує, що померла особа щодо якої ухвалено виправдувальний вирок через недоведеність, що в її діянні є склад кримінального правопорушення. У перебігу дослідження надано відповіді на такі важливі питання, як: яке із процесуальних рішень (закрити кримінальне чи апеляційне провадження) апеляційному суду варто приймати після встановлення факту смерті обвинуваченого щодо якого ухвалений виправдувальний вирок та чи необхідно давати відповіді на доводи апеляційної скарги, в якій ставиться питання про необґрунтованість виправдання та винуватість особи у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення? Доведено, що після встановлення факту смерті обвинуваченого щодо якого ухвалений виправдувальний вирок, кримінальне провадження не повинно продовжуватися. За цих обставин запропоновано для суду апеляційної інстанції алгоритм дій, коли відповідно до статті 417 КПК України він залишає в силі вирок суду першої інстанції, яким особу виправдано у вчиненні кримінального правопорушення та приймає процесуальне рішення про закриття кримінального, а не апеляційного провадження. Констатовано, що при такому розвитку подій доводи апеляційної скарги, в якій ставляться питання на кшталт необґрунтованості виправдання, залишаться без відповідей. In this publication, the authors attempt to offer their own convictions on a number of problematic issues that have arisen in judicial practice and have been submitted for consideration by the United Chamber of the Supreme Court’s Criminal Cassation Court, in order to form a comprehensive and unifed approach of the Court in connection with the appeal of an acquittal verdict in a situation where the accused has died. The purpose of the article is to critically review the available judicial practice, the arguments of colleagues-proceduralists, and, as a result, to formulate their own scientifc positions on the algorithm of actions of the appellate court, which conducts proceedings on an appeal complaint and fnds out that the person who was acquitted of the charges due to lack of evidence of a criminal offense has died. In the course of the study, the authors provide answers to such important questions as: which procedural decision (to close the criminal or appellate proceedings) should the appellate court make after establishing the fact of the death of the accused against whom an acquittal verdict has been issued, and whether it is necessary to respond to the arguments of the appeal complaint, which raises the issue of the groundlessness of the acquittal and the guilt of the person in committing the incriminated criminal offense? The authors argue that after establishing the fact of the death of the accused against whom an acquittal verdict has been issued, the criminal proceedings should not continue. In these circumstances, the authors propose for the appellate court an algorithm of actions, when, in accordance with Article 417 of the Criminal Procedure Code of Ukraine, it upholds the verdict of the court of frst instance, by which the person was acquitted of the criminal offense, and takes a procedural decision to close the criminal, not the appellate proceedings. The authors state that in such a development of events, the arguments of the appeal complaint, which raise questions such as the groundlessness of the acquittal, will remain unanswered.