Концепт балансу у теоретико-правовому та кримінально-процесуальному дискурсі

Abstract

Статтю присвячено з’ясуванню доктринальних підходів до визначення змісту концепту балансу у теоретико-правовій та кримінально-процесуальній науці. Ці підходи складатимуть методологічну основу для подальшого формування концептуальної моделі рівноваги у кримінальному провадженні. Пропонується зміщення фокусу уваги від окремих вибіркових компонентів до системи загалом. Зміст дослідження структуровано на кілька блоків. У першій частині йдеться про витоки ідеї балансу в історико-правовому континуумі. Звісно, обмежених обсяг статті не дозволив окреслити повною мірою багатоманітність інтерпретацій правового балансу, проте узагальнення, зроблене авторкою, підтверджує, що ідея рівноваги, узгодженості, пропорційності обговорювалася тільки фрагментарно і під впливом домінуючої парадигми. Друга частина статті показує епоху стрімкого зростання уваги до процесу балансування в американській юриспруденції. У цьому контексті авторка апелює до напрацювань Т. А. Алейнікова та П. Макфадена, які показують не тільки переваги тесту балансування в праві, але й вади цієї теорії. Третя частина статті демонструє позиціонування концепту балансу в українському правовому дискурсі. Тут робиться акцент на балансуванні інтересів в юридичному процесі, хоча балансування має стосунок і до функцій диспозитивного методу регулювання, і до чинників диференціації кримінально-процесуальної форми, і до пропорційності застосування розсуду і т.д. Завершальна частина презентує авторську концептуальну трирівневу модель балансу. У висновках підкреслено, що баланс у кримінальному провадженні є невід’ємним атрибутом правової, демократичної держави. Про якісний баланс на рівні інституційному дбає держава, а критерієм цієї якості є те, що на рівні правозастосовному ця держава стає у таку ж "чергу за справедливістю", в якій очікує на справедливе рішення звичайна людина. The article is devoted to clarifying doctrinal approaches that determine the content of the balance concept in legal theory and criminal procedural science. These approaches will form the methodological basis for the further formulation of the conceptual balance model in criminal proceedings. It is proposed to shift the focus from individual selective components to the overall system. The content of the study is structured into several blocks. The frst part deals with the origins of the idea of balance in the historical-legal continuum. Of course, the limited scope of the article did not allow to outline fully the pluralism of the legal balance interpretations. However, the author's conclusions confrm that the idea of balance and proportionality was discussed only fragmentarily and under the influence of the dominant paradigm. The second part of the article shows the era of rapid growth of attention to the balancing process in American jurisprudence. In this context, the author appeals to the works of T. A. Aleinikoff and P. McFadden, which show not only the advantages of the balancing test in law, but also the disadvantages of this theory. The third part of the article demonstrates the positioning of the balance concept in the Ukrainian legal discourse. Here the emphasis is on the balancing of interests in the legal process, although the balancing is related to the functions of the dispositive method of regulation, and to the factors of differentiation of the criminal procedural form, and to the proportionality of discretion, etc. The fnal part presents the author's conceptual three-level balance model. The conclusions emphasize that balance in criminal proceedings is an integral attribute of a legal, democratic state. The state takes care of the qualitative balance at the institutional level. The criterion of this quality is that the same state, at the level of application of the law, is in the same "line of justice" in which an ordinary person is waiting for a fair decision.