Виконуваність угоди за результатами медіації відповідно до законодавства Республіки Польща: запозичення позитивного досвіду

Abstract

Стаття присвячена вивченню законодавчих положень Республіки Польща стосовно права на примусове виконання угоди за результатами медіації в порядку виконавчого провадження. Досліджено зміст рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи щодо розвитку методів альтернативного вирішення спорів з метою покращення доступу до правосуддя для тих, хто його позбавлений, та зниження надмірного робочого навантаження на суди шляхом встановлення механізму «остаточності» рішення ухваленого за результатами медіації та можливості його примусового виконання. Проаналізовано положення Директиви 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21.05.2008 р. про те, що держави мають подбати про можливість для сторін вимагати забезпечення виконання змісту письмової угоди, укладеної в результаті медіації. З аналізу польського законодавства випливає, що угода за результатами медіації після її затвердження судом має юридичну силу угоди, укладеної в суді. Угода за результатами медіації, яку затверджено шляхом проставлення на ній дозволу на застосування державного примусу, є виконавчим документом. У правовій доктрині Республіки Польща медіація та виконавче провадження, з одного боку, є елементами процесу застосування права, а з другого, – самостійними процедурами процесу пошуку / ухвалення рішення. Наведено відмінності трьох різних за сутністю і правовою природою інститутів цивільного процесуального права України: мирової угоди, врегулювання спору за участі судді, медіації. Зроблено висновок про те, що оскільки в процесі медіації сторони досягають консенсусу, а при укладенні мирової угоди – ідуть на поступки, досягаючи компромісу, то наведене правило абз. 2 ч. 7 ст. 49 ЦПК України, відповідно до якого результат домовленості сторін за результатами медіації може бути оформлений мировою угодою, слід змінити, запозичивши норму з польського законодавства, не підміняючи один інститут іншим. The article is devoted to the study of the Republic of Poland legislative provisions regarding the right to enforce an agreement based on the results of mediation in the order of enforcement proceedings. The contents of the recommendations of the Committee of Ministers of the Council of Europe regarding the development of methods of alternative dispute resolution with the aim of improving access to justice for those who are deprived of it and reducing the excessive workload of the courts by establishing a mechanism of "finality" of the decision made as a result of mediation and the possibility of its enforcement were studied. The provisions of Directive 2008/52/EC of the European Parliament and the Council dated 05/21/2008 were analyzed, stating that the states should take care of the possibility for the parties to demand enforcement of the content of the written agreement concluded as a result of mediation. From the analysis of Polish legislation, it follows that an agreement based on the results of mediation, after its approval by the court, has the legal force of an agreement concluded in court. An agreement based on the results of mediation, which was approved by affixing a permit for the use of state coercion, is an enforcement document. In the legal doctrine of the Republic of Poland, mediation and enforcement proceedings are, on the one hand, elements of the process of applying the law, and on the other, independent procedures of the search / decisionmaking process. The the article lists the differences between three institutions of civil procedural law of Ukraine, which are different in essence and legal nature: settlement agreement, settlement of the dispute with the participation of a judge, mediation. It was concluded that since the parties reach a consensus in the process of mediation, and when concluding a settlement agreement - make concessions, reaching a compromise, then the given rule of par. 2 part 7 of Art. 49 of the Civil Procedural Code of Ukraine, according to which the result of the parties' agreement based on the results of mediation can be formalized by a settlement agreement, should be changed by borrowing a norm from Polish legislation, without replacing one institution with another.