Основні засади суддівської поведінки в позаробочий час: психологічний та етичний аспекти

Abstract

Стаття присвячена висвітленню питання етичної та моральної сторони поведінки представників судової гілки влади, зокрема, що стосується поведінки у поза робочий час, вимог, які ставляться до суддів вітчизняними та міжнародними нормативно-правовими актами. У статті досліджується поняття позасудової поведінки, аналізуються положення Кодексу суддівської етики, які містять вимоги до суддів у не робочий час, критерії оцінки поведінки судді на предмет не відповідності етичним вимогам тощо, наводяться підстави для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Значна увага у статті приділяється аналізу положень Бангалорських принципів поведінки судді, і зокрема питанням щодо комунікації суддів з іншими колегами-представниками юридичної професії, тобто так званих поза процесуальних відносин та правил користування суддями соціальними мережами. Розкривається поняття некоректної поведінки суддів, неналежних контактів, тобто таких, які є певним чином підозрілими для стороннього спостерігача, поняття авторитету судової влади (визнання статусу судової влади у суспільстві, її впливу тощо), наводиться аналіз критеріїв встановлення порушень суддями етичних правил. Констатовано, що вчинки та дії суддів на предмет етики оцінюються не ним самим, а власне суспільством. Відповідно існує правило, що значення має лише те, що на думку суспільства суддя зробив чи не зробив, також і будь які дії та вчинки суддів оцінюються як допустимі не з точки зору самого судді, а саме з боку суспільства, відповідно представники судової гілки влади протягом свого професійного життя повинні постійно думати про коректність своєї поведінки. Наприкінці зроблено аналіз впливу таких обмежень на особистість судді, психологічний аспект його роботи, ефективність прийняття ним рішень, що може мати наслідком емоційне вигорання, а також появу такого негативного явища, як професійна деформація, тобто комплексу негативних змін у особистості, її характері, що сильно впливає та, як правило, шкодить професійній діяльності. The article is devoted to highlighting the issue of the ethical and moral side of the behavior of representatives of the judicial branch of government, in particular, regarding behavior outside of working hours, requirements that apply to judges by domestic and international legal acts. The article examines the very concept of extrajudicial behavior, analyzes the provisions of the Code of Judicial Ethics, which contain requirements for judges in non-working hours, criteria for evaluating a judge's behavior for non-compliance with ethical requirements, etc., and provides grounds for bringing a judge to disciplinary responsibility. Considerable attention is paid in the article to the analysis of the provisions of the Bangalore Principles of the Judge's Conduct, and in particular to questions regarding the communication of judges with other colleagues representing the legal profession, i.e. the so-called extraprocedural relations and the rules for the use of social networks by judges. The concept of improper behavior of judges, improper contacts, that is, those that are somehow suspicious to an outside observer, the concept of the authority of the judiciary (recognition of the status of the judiciary in society, its influence, etc.) is revealed, an analysis of the criteria for establishing violations of ethical rules by judges is provided. It was established that the actions and actions of judges on the subject of ethics are not evaluated by them, but by society itself. Accordingly, there is a rule that it matters only what, in the opinion of society, the judge did or did not do, as well as any actions and actions of judges are evaluated as permissible not from the point of view of the judge himself, but specifcally from the side of society, respectively, representatives of the judicial branch of power during of their professional life should constantly think about the correctness of their behavior. At the end, an analysis of the impact of such restrictions on the personality of the judge, the psychological aspect of his work, the effectiveness of his decision-making, which can result in emotional burnout, as well as the appearance of such a negative phenomenon as professional deformation, a complex of negative changes in the personality, its character, which strongly affects and, as a rule, harms professional activity.