Кондикційне зобов’язання як універсальний спосіб захисту речових прав

Abstract

Статтю присвячено дослідженню питання правового регулювання зобов’язань, що виникають з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави. З’ясовано, що історично зобов’язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави, які беруть свої витоки з римського приватного права, захищалися за допомогою кондикційного позову. На класичні римські основоположення та вчення про кондикцію опирався вітчизняний законодавець, формулюючи досліджуваний інститут в межах глави 83 Цивільного кодексу України, який у світовому цивілістичному дискурсі іменується зобов’язанням із безпідставного збагачення. У вітчизняній доктрині за ним також закріпилася назва «кондиційні зобов’язання». Встановлено, що традиційно функцію зобов’язань із безпідставного збагачення пов’язують насамперед з відновленням майнової сфери потерпілого набувачем, який одержав безпідставні майнові вигоди, так і з присудженням потерпілому майна, яке було безпідставним збереженням для набувача. Зазначене дає змогу стверджувати, що кондикційному зобов’язанню властиві усі ознаки системоутворюючого елемента усього механізму захисту суб’єктивного права особи, чиє право порушено недозволеним втручанням у його майнову сферу. Констатовано, що змістовно конструкція зобов’язання з безпідставного збагачення в силу прямої вказівки закону частково перетинається з реституцією, віндикацією, наслідками припинення договорів, деліктними зобов’язаннями. Системний аналіз вітчизняних норм права свідчить про те, що кондикція як позадоговірний зобов’язальний спосіб захисту права власності є своєрідною генералізованою конструкцією, яка підлягає застосуванню як самостійно, так і субсидіарно до всіх випадків, коли одна особа набуває або зберігає право на майно чи фактичне володіння ним за рахунок іншої особи без належної правової підстави. Відтак, кондикція підлягатиме застосуванню як субсидіарний (додатковий) спосіб захисту лише в тому випадку, коли відповідна вимога власника чи титульного володільця майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом охоплюється визначенням зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. The article is devoted to the study of the issue of legal regulation of obligations arising from the acquisition and preservation of property without a sufficient legal basis. It has been found that historically, obligations to acquire and preserve property without a sufficient legal basis, which have their origins in Roman private law, were defended with the help of a conditional claim. The domestic legislator relied on classical Roman principles and the doctrine of conditionality, formulating the researched institution within the framework of Chapter 83 of the Civil Code of Ukraine, which in the world civil discourse is called the obligation of unjust enrichment. In the domestic doctrine, the name "conditional obligations" was also attached to it. It has been established that traditionally the function of unjust enrichment obligations is primarily associated with the restoration of the victim's property sphere by the acquirer who received unjustified property benefits, as well as with the awarding of property to the victim, which was an unjustified preservation for the acquirer. The above makes it possible to assert that the conditional obligation has all the features of a system-forming element of the entire mechanism of protection of the subjective right of a person whose right is violated by unauthorized interference in his property sphere. It has been established that the content of the construction of the obligation of unjust enrichment by virtue of the direct instructions of the law partially overlaps with restitution, vindication, the consequences of termination of contracts, and tortious obligations.A systematic analysis of domestic legal norms shows that the condition as a non-contractual binding way of protecting property rights is a kind of generalized construction that can be applied both independently and subsidiarily to all cases where one person acquires or retains the right to property or actual possession by him at the expense of another person without a proper legal basis. Therefore, the condition will be applicable as a subsidiary (additional) method of protection only in the event that the corresponding claim of the owner or title holder of the property is not covered by the regulatory regulation of the main method of protection of the right, but is covered by the definition of the obligation due to its characteristic features, conditions and subject composition from the acquisition or preservation of property without a sufficient legal basis.