Дістрес та адаптація у співробітників МВС України після участі в АТО

Abstract

Співробітники МВС України в умовах перманентних політичних, економічних та соціальних змін, проведення бойових дій приймають безпосередню участь в них та відчувають на собі всі наслідки цих подій у вигляді постстресової психологічної дезадаптації. Ступінь дезадаптації особистості в наслідок стресорного впливу, рівень дістресу залежать від адаптивних можливостей особистості. Мета дослідження. Вивчення рівня дістресу та формування характеру проявів механізмів адаптивної поведінки у співробітників МВС України при психологічній дезадаптації після участі в АТО. Матеріали та методи дослідження. Було проведено клініко-психологічне і психодіагностичне обстеження психологічного стану 205 співробітників МВС України. З них 148 брали участь в проведенні АТО. В дослідженні були застосовані методики: «Опитувальник виразності психопатологічної симптоматики (SCL-90-R) Дерогатіс», «Багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» (МЛО-АМ)», «Тест життєстійкості в адаптації Д.О. Леонтьєва, О.І. Рассказової», «Опитувальник проактивної подолаючої поведінки», «Опитувальник посттравматичного зростання». Результати дослідження. Встановлені варіанти постстресової психологічної дезадаптації в службовців МВД України, що приймали участь в АТО, різняться між собою рівнем і якістю дезадаптативних проявів. При емоційно-афективному варіанті дезадаптаційних порушеннь рівень дістресу, важкість психопатологічних порушень та ступінь дезадаптативних змін значно нижчі, ніж при психопатоподібному варіанті. Рівень життєстійкості при емоційно-афективному варіанті достовірно підвищився, а при психопатоподібному – знизився після участі в АТО, що підтверджує більшу важкість порушень при останньому варіанті. Більшу успішність реадаптації та інтегрування нових, набутих при участі в АТО, способів поведінки особистістю при емоційно-афективному варіанті дезадаптаційних порушеннь підтверджують більш високі рівні посттравматичного зростання. Вони значно перевищують такі показники при психопатоподібному варіанті. Перспективою подальших досліджень є побудування гіпотетичної моделі патогенетичних механізмів формування різних варіантів постстресової психологічної дезадаптації та розробка на цій основі системи заходів психокорекції та психопрофілактики дезадаптивних станів у співробітників МВС України – учасників АТО. Employees of the Interior Ministry of Ukraine in conditions of permanent political, economic and social changes, the conduct of hostilities are directly involved with them, and felt by all their consequences in the form of poststress psychological maladjustment. Degree disadaptation person as a consequence of the stress influences the level of distress depend on the adaptive capacity of the individual. Purpose of the study. The aim of this study was to investigate the level of distress and the formation of character displays adaptive behavior mechanisms at employees of MIA of Ukraine with psychological maladjustment after participating in the ATO. Materials and methods. It was conducted clinical and psychological examination of psychodiagnostic and psychological state of the 205 employees of MIA of Ukraine. Of these, 148 took part in the ATO. The study methods were applied: "The survey intensity of psychopathology (SCL-90-R) Derogatisa", "Multilevel personality questionnaire" Adaptability "(IPC-AM)", "The test of resilience in adapting D.O. Leontєva, O.I.Rasskazova "," Questionnaire proactive coping "," Questionnaire of post-traumatic growth. " Results of the study. Installed options poststress psychological maladjustment among employees of MIA of Ukraine, which took part in the ATO, differ in the level and quality of disadaptation manifestations. When emotionally affective disorders embodiment disadaptation distress levels, the severity of psychopathological disorders and the degree disadaptation changes significantly lower than the psychopathic version. vitality level with emotional and affective variant significantly increased, while psychopathy - decreased after participating in the ATO, which confirms the greater severity of violations in the last version. Most successful rehabilitation and integration of new acquired during participation in the ATO, modes of behavior of the person at emotionally affective disorders embodiment disadaptation support higher levels of post-traumatic growth. They far exceed these figures with psychopathic version. Prospects for further research is to build a hypothetical model of pathogenetic mechanisms of different options poststress psychological maladjustment and development on this basis of measures of functioning and maladaptive psychological prophylaxis of states in the Interior Ministry of Ukraine – ATO members.