Interrelation of Communicative Speech Competence and Prosocial Behavior of Students (Scopus)

Abstract

The article presents the results of theoretical and empirical analysis of the influence of communicative speech competence on the development of prosocial behavior of future specialists in the field of sociology. The purpose of the research is to study the interrelation between the level of development of communicative speech competence and prosocial behavior of students. Methods used in the study: analysis of scientific sources, observations, surveys to determine the level of development of communicative competence and prosocial behavior, methods of mathematical statistics. Results. The peculiarities of the development of communicative control in communication, the level of communicative competence, speech competence, the level of empathic abilities, prosocial tendencies of professional competencies of students at different stages of study: the first year (the stage of entering the profession) and the sixth year of study (obtaining a complete higher education) are revealed in the course of the research. The findings demonstrate a positive correlation between the level of communicative speech training among the first-year students and their indicators of empathic abilities and altruistic tendencies in prosocial behavior. Moreover, an inverse relationship was observed between the level of communicative speech training and the inclination towards conformity and compliance. Among the master’s students, a positive association is evident between enhanced communicative speech training and heightened levels of empathy and compliant prosocial tendencies. Conversely, an inverse relationship is observed between communicative speech training and emotionality and altruism, as well as a reduced inclination towards providing assistance to individuals in need of emotional support and selfless charitable help. Statistically significant differences in the level of communicative speech competence and the development of empathic tendencies are identified between the first-year and sixth-year student groups, with the latter exhibiting higher levels. Discussion and conclusions. It is argued that raising the level of communicative characteristics of socionomic students significantly influences the manifestation of prosocial tendencies. It is suggested that the educational training of socionomic professionals does not entirely bridge the existing gap between personal and professional development of students. The identified influence of the development of communicative speech competence on the formation of socionomic students’ prosocial behavior points to the necessity of further research on the development of the communicative speech component in the training of psychologists and social workers. У статті представлено результати теоретичного та емпіричного аналізування проблеми впливу комунікативно-мовленнєвої компетентності на розвиток просоціальної поведінки майбутніх фахівців соціономічного фаху. Метою дослідження є вивчення взаємозв’язку між рівнем розвитку комунікативно- мовленнєвої компетентності та просоціальної поведінки студентів. У дослідженні використано методи: аналізування наукових джерел, спостереження, опитування з метою з’ясування рівня розвитку комунікативної компетентності та просоціальної поведінки, методи математичної статистики. Результати. З’ясовано особливості розвитку комунікативного контролю у спілкуванні, рівень сформованості компетентності в спілкуванні; мовленнєвої компетентності, рівень емпатійних здібностей, просоціальні тенденції фахових компетентностей у студентів на різних етапах навчання: першого року (етап входження в професію) і шостого року навчання (здобуття повної вищої освіти). Встановлено, що чим вищий рівень комунікативно-мовленнєвої підготовки у студентів-першокурсників, тим вищі показники емпатійних здібностей та альтруїстичної тенденції просоціальної поведінки, а рівень конформізму та поступливості знижується. Виявлено, що у студентів-магістрів зі збільшенням комунікативно-мовленнєвої підготовки підвищується емпатія та поступлива просоціальна тенденція, при цьому знижується емоційність та альтруїзм, орієнтація на надання допомоги людям, які мають потребу в емоційній підтримці та можливість безкорисливого і благодійного надання допомоги. Констатовано статистично достовірні відмінності у групах студентів першого та шостого курсів у рівні комунікативно-мовленнєвої підготовки та рівні розвитку емпатійних тенденцій. Відповідно, магістранти переважають першокурсників. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що підвищення рівня комунікативних характеристик у студентів соціономічного фаху має суттєвий вплив на прояв просоціальних тенденцій. Зроблено припущення, що освітня підготовка фахівців соціономічного фаху не долає існуючої невідповідності між особистісним і професійним становленням студентів. Зазначено, що виявлений вплив розвитку комунікативно-мовленнєвої компетентності на формування просоціальної поведінки у студентів соціономічного фаху вказує на необхідність подальшого дослідження проблеми розвитку комунікативно-мовленнєвої складової у підготовці психологів та соціальних працівників.