Соціально-психологічні особливості перфекціонізму як особистісної якості

Abstract

У науковій статті автор розкриває соціально-психологічні особливості перфекціонізму як властивості особистості. Стверджує, що людина-перфекціоніст вірить, що вона та оточення мають бути досконалими, а усі дії повинні здійснюватись без помилок. Перфекціонізм входить до структури особистості та специфікується прагненням до досконалості, такі особи без винятку суворо дотримуються надзвичайно високих стандартів продуктивності з тенденцією до оцінки поведінки в критичній манері. Автор статті аналізує ранні наукові праці, які відомі світовій науковій літературі, а також праці сучасних вчених, в тому числі українських. Розкриває чинники, які впливають на формування перфекціонізму в дитини. Так, матері, які частіше використовують критичні зауваження, провокують високий рівень самокритики та дисфункціонального перфекціонізму у своїх дітей. Найбільшої шкоди для особистості, яка володіє перфекціонізмом, є переконливий та глибокий самообман. Саме тому завданням психологічної допомоги людям, які опинились під впливом цього явища, повинно бути навернення до своєї психологічної сутності. На основі проаналізованої української наукової літератури в напрямку пошуку методів надання психологічної допомоги корекції дисфункціонального перфекціонізму автор стверджує, що розвиток критичного мислення в оцінюванні ірраціональних ідей, що детермінують емоційні та когнітивні розлади, допомагають мінімізувати та модифікувати особистісні тенденції перфекціонізму. Такі тренінги, як правило, мають психодинамічну, гуманістичну та когнітивно-поведінкову психокорекційні складові. Проте слід зазначити, що останнім часом все більше з’являється наукових праць, які розглядають перфекціонізм з позитивного боку. Так, автор представляє праці, де перфекціонізм є ієрархічно структурованою та багатовимірною якістю та проявляється у таких формах поведінки, як функціональній і дисфункціональній. In the scientific article, the author reveals the socio-psychological features of perfectionism as a personality trait. It states that a perfectionist person believes that he and the environment should be perfect, and all actions should be performed without mistakes. Perfectionism is part of the personality structure and is characterized by the desire for perfection, such individuals without exception strictly adhere to extremely high standards of performance with a tendency to evaluate behavior in a critical manner. The author of the article analyzes the early scientific works, which are known in the world scientific literature, as well as the works of modern scientists, including Ukrainian ones. Reveals the factors that influence the formation of perfectionism in a child. Thus, mothers who use critical remarks more often provoke a high level of self-criticism and dysfunctional perfectionism in their children. The greatest harm to a person who possesses perfectionism is convincing and deep self-deception. That is why the task of psychological assistance to people who are under the influence of this phenomenon should be conversion to their psychological essence. On the basis of the analyzed Ukrainian scientific literature in the direction of finding methods of providing psychological assistance for the correction of dysfunctional perfectionism, the author claims that the development of critical thinking in the assessment of irrational ideas that determine emotional and cognitive disorders helps to minimize and modify personal tendencies of perfectionism. Such trainings, as a rule, have psychodynamic, humanistic and cognitive-behavioral psychocorrective components. However, it should be noted that recently more and more scientific works have appeared that consider perfectionism from a positive side. Thus, the author presents works where perfectionism is a hierarchically structured and multidimensional quality and manifests itself in such forms of behavior as functional and dysfunctional.