Приватний виконавець як суб’єкт виконавчих процесуальних правовідносин: дисертація

Abstract

Розділ 1 дисертаційного дослідження «Розвиток правового інституту приватного виконання в Україні» містить два підрозділи та присвячений дослідженню систем примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів та визначенню передумов запровадження інституту приватного виконавця в Україні. У підрозділі 1.1 «Система примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів в Україні» проаналізовано її ґенезу, сутність, структуру, елементи та їхні ознаки. Охарактеризовано системи примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів зарубіжних держав, здійснено їх класифікацію, наведено їх переваги та недоліки і визначено місце вітчизняної системи у цій класифікації. Зроблено висновок про те, що система примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів України є децентралізованою, змішаною (державних виконавців фінансує держава з бюджету, а приватні виконавці є самозайнятими та працюють на основі самофінансування), позасудовою (з 1998 р.), підконтрольною виконавчій гілці влади в особі Міністерства юстиції України. У підрозділі 1.2 «Передумови запровадження інституту приватного виконавця» на основі аналізу історичного розвитку інституту приватного виконавця запропоновано власний перелік передумов запровадження інституту приватного виконавця в Україні, до яких віднесено такі, як: низька ефективність системи примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів; нестача ресурсів на утримання дієвої державно орієнтованої системи примусового виконання рішень; значна фактична тривалість виконавчого провадження; корупція в органах державної виконавчої служби; вимога щодо гармонізації українського законодавства та законодавства Європейського Союзу; необхідність виконання зобов’язання Україною щодо забезпечення швидкого та якісного виконання рішень юрисдикційних органів (євроінтеграційний фактор). Розділ 2 «Характеристика процесуального статусу приватного виконавця» складається із трьох підрозділів, у яких розкрито зміст поняття та структури процесуального статусу приватного виконавця, проаналізовано компетенцію приватного виконавця та прокласифіковано його повноваження, а також здійснено порівняльний аналіз повноважень приватного та державного виконавця. У підрозділі 2.1. «Поняття та структура процесуального статусу приватного виконавця» визначено структуру процесуального статусу приватного виконавця через сукупність його правообов’язків, повноважень, передбачених законодавством, як суб’єкта, який реалізує покладену на нього державою функцію примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів, які він здійснює під час виконавчого провадження. Підрозділ 2.2 «Компетенція приватного виконавця» присвячено характеристиці та класифікації повноважень приватного виконавця за різними критеріями. Серед інших виокремлено активні та пасивні повноваження приватного виконавця; процедурні, спонукальні та повноваження, що спрямовані безпосередньо на виконання рішення; інструментальні повноваження приватного виконавця. У підрозділі 2.3 здійснено порівняльний аналіз повноважень приватного та державного виконавця. Зроблено висновок про те, що основні засади, принципи, мета діяльності у державних і приватних виконавців однакові. Відмінним у державних та приватних виконавців України за чинним законодавством є назва, спосіб відбору на посади, приватний виконавець, на відміну від державного, не має статусу державного службовця, а є самозайнятою особою, обсяг повноважень, джерела фінансування, спосіб оплати винагороди та її розмір, суб’єкти та порядок здійснення контролю за їх діяльністю. Розділ 3 «Удосконалення виконавчого процесуального статусу приватного виконавця як гарантія виконуваності рішень судів та інших юрисдикційних органів» складається із двох підрозділів, у яких досліджено досвід творення ефективних механізмів примусового виконання рішень у країнах Європейського Союзу та питання реформування механізму дисциплінарної відповідальності приватного виконавця. У підрозділі 3.1 наведено рекомендації стосовно шляхів підвищення ефективності діяльності приватного виконавця на основі досвіду країн Європейського Союзу. У підрозділі 3.2 «Реформування механізму дисциплінарної відповідальності приватного виконавця» обґрунтовано потребу зміни інституційного підпорядкування Дисциплінарної комісії приватних виконавців та низки інших норм. Chapter 1 of the dissertation study "Development of the private enforcement legal institution in Ukraine" contains two subsections and is devoted to the study of the decisions of courts and other jurisdictional bodies enforcement systems and the determination of the prerequisites for the private enforcement officer legal institution introduction in Ukraine. Subsection 1.1 "The decisions of courts and other jurisdictional bodies enforcement system in Ukraine" analyzes its genesis, essence, structure, elements and their characteristics. The decisions of courts and other jurisdictional bodies enforcement systems of foreign states are characterized, their classification is carried out, their advantages and disadvantages are given, and the place of the domestic system in this classification is determined. It was concluded that the decisions of courts and other jurisdictional bodies enforcement system of Ukraine is decentralized, mixed (state enforcement officers are financed by the state from the budget, and private enforcement officers are selfemployed and work on the basis of self-financing), extrajudicial (since 1998), under the control of the executive branches of government represented by the Ministry of Justice of Ukraine. In subsection 1.2 "Prerequisites for the private enforcement officer legal institution introduction" the prerequisites are defined as follows: low efficiency of the decisions of courts and other jurisdictional bodies enforcement system; lack of resources to maintain an effective state-oriented system of decisions enforcement; significant actual duration of enforcement proceedings; corruption in the bodies of the state enforcement service; the demand for harmonization of Ukrainian legislation and the legislation of the European Union; the need to fulfill Ukraine's obligation to ensure fast and high-quality enforcement of jurisdictional bodies decisions (European integration factor). Chapter 2 "Characteristics of the legal procedural status of a private enforcement officer" consists of three subsections, which reveal the meaning and structure of the legal procedural status of a private enforcement officer, analyze the competence of a private enforcement officer and classify his powers, as well as carry out a comparative analysis of the powers of a private and state enforcement officers. In subsection 2.1. "The concept and structure of the private enforcement officer legal procedural status" defines the structure of the private enforcement officer legal procedural status through the set of his legal obligations and powers provided for by legislation, as the subject that implements the function assigned to him by the state to enforce the courts and other jurisdictional bodies decisions that he performs during enforcement proceedings. Subsection 2.2 "Competence of a private enforcement officer" is devoted to the characteristics and classification of private enforcement officer powers according to various criteria. Among others, the active and passive powers of a private enforcement officer are distinguished; procedural, incentive and powers aimed directly at the decisions enforcement; instrumental powers of a private enforcement officer. In subsection 2.3 a comparative analysis of the powers of a private and state enforcement officer was carried out. It was concluded that the basic principles, principles, and purpose of activity of state and private enforcement officers are the same. According to the current legislation of Ukraine, the name, the method of selection for positions, the private enforcement officer, unlike the state one, does not have the status of a civil servant, but is self-employed, the scope of powers, sources of financing, the method of payment of the remuneration and its size, and the procedure for monitoring their activities are distinguished by the state and private enforcement officer. Chapter 3 "Improving the enforcement procedural status of a private enforcement officer as a guarantee of the courts and other jurisdictional bodies decisions enforceability" consists of two subsections, which examine the experience of creating effective mechanisms for the decisions enforcement in the countries of the European Union and the issue of reforming the mechanism of disciplinary responsibility of a private enforcement officer. Subsection 3.1 provides recommendations on ways to improve the efficiency of private enforcement officer based on the European Union countries experience. Subsection 3.2 "Reforming the mechanism of disciplinary responsibility of a private enforcement officer" substantiates the need to change the institutional subordination of the Disciplinary Commission of private enforcement officers and a number of other norms.