Явище антонімії як смислове протиставлення в юридичній термінології при вивченні англійської мови

Abstract

Уміле володіння лексикою мови виявляється перш за все в здатності вибрати саме те слово, яке чітко виразить його думку. Зрозуміло яку важливу роль грає при цьому володіння лексичними антонімами. Відношеннями антонімії охоплена велика кількість слів в мові, а вміння правильно використати антоніми у мовленні здобувачів вищої освіти та допомогти їм у виборі оптимально необхідних інформативних одиниць в комунікативній практиці є першочерговими факторами вдосконалення і збагачення своїх знань у мові. Дослідники наголошують на універсальності антонімії, називаючи ії “мовною реалією”, одним із суттєвих вимірів семантико-синтагматичної системи різних мов. На думку лінгвістів важливою ознакою антонімів є регулярне протиставлення у межах певних синтаксичних конструкцій, тобто контексту. Найбільш поширеною класифікацією антонімів серед мовознавців є виокремлення семантичних груп антонімів залежно від типу протилежності. яку вони виражають. Тобто за поняттєво-семантичними зв’язками виділяють градуальні, комплементарні, векторні та координатні антоніми. У формальноструктурному аспекті антоніми поділяють на різно- та однокореневі. У різнокореневих антонімів (власне лексичних) антонімів протилежність виражена різними коренями. Для англійської мови найбільш типовими є різнокореневі антоніми . У спільнокореневих (однокореневих або словотвірних) чи лексикограматичних антонімічність передано додаванням до того самого кореня або основи антонімічних афіксів. Наявність антонімії , що виявляє відношення смислового протиставлення в юридичній термінології найчастіше пов’язана з протиставленням законного та незаконного, що являє правову семантику універсалію. Юридичні антоніми виокремлюють деякі аспекти поняття “закон”, що протистоїть поняттю “беззаконня” як позитивне і негативне. Skillful command of the vocabulary of the language is manifested first of all in the ability to choose the exact word that will clearly express one's opinion. It is clear what an important role the possession of lexical antonyms plays in this case. The relations of antonyms cover a large number of words in the language, and the ability to correctly use antonyms in the speech of students of higher education and help them in choosing the optimally necessary informative units in communicative practice are the primary factors for improving and enriching their knowledge in the language. Researchers emphasize the universality of antonymy, calling it a "linguistic reality", one of the essential dimensions of the semantic-syntagmatic system of different languages. According to linguists, an important feature of antonyms is regular opposition within certain syntactic constructions, i.e. context. The most common classification of antonyms among linguists is the separation of semantic groups of antonyms depending on the type of opposite. which they express. That is, according to conceptual-semantic connections, gradational, complementary, vector and coordinate antonyms are distinguished. In the formal-structural aspect, antonyms are divided into different-rooted and mono-rooted. In multi-rooted antonyms (properly lexical) antonyms, the opposite is expressed by different roots. For the English language, the most typical are multi-rooted antonyms. In co-rooted (mono-rooted or word-forming) or lexical-grammatical, antonymy is conveyed by adding antonymic affixes to the same root or base. The presence of antonymy, which reveals the relation of semantic opposition in legal terminology, is most often associated with the opposition of legal and illegal, which represents the legal semantics of the universal. Legal antonyms distinguish some aspects of the concept of "law", which opposes the concept of "lawlessness" as positive and negative.