Конвенція про міжнародне співробітництво при розслідуванні та переслідуванні злочину геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та інших міжнародних злочинів: фокус положень та викликів

Abstract

Стаття присвячена аналізу положень Конвенції про міжнародне співробітництво при розслідуванні та переслідуванні злочину геноциду, злочинів проти людяності, воєнних злочинів та інших міжнародних злочинів 2023 року. Аналіз положень Конвенції є важливим для оцінки спроможності наявних механізмів реагування на міжнародні злочини, вчинені в України. Тому метою статті стала оцінка положень Конвенції, її кореляції з законодавством України, у аспекті притягнення до відповідальності винуватих у міжнародних злочинах проти України та Українського народу. У статті детально розглянуто: сферу дії та мету Конвенції; зобов’язання криміналізації; зобов’язання встановити юрисдикцію; засаду «aut dedere aut judicare»; напрямки взаємної правової допомоги; положення Конвенції стосовно потерпілих. Указано, що Конвенція є важливим кроком у розвитку механізмів переслідування за воєнні злочини. Її унікальна особливість – у наявності норм міжнародного кримінального права, попри назву, яка торкається не тільки міжнародного співробітництва, що зовсім не характерно для інших конвенцій про міжнародну правову допомогу. Утім, на жаль, по деяким воєнним злочинам та злочину агресії потрібне буде додаткове повідомлення щодо застосування Конвенції, що знову ж знижує її потенційний позитивний вплив на притягнення до відповідальності за міжнародні злочини. Аналіз положень Конвенції дозволяє обґрунтовано припустити, що у разі її ратифікації: потребуватимуть удосконалення норми КК України щодо дії кримінального закону за колом осіб та щодо універсальної юрисдикції; потребуватимуть оновлення норми КПК України щодо надання міжнародної правової допомоги; потребуватимуть доповнень положення КПК України щодо екстрадиції у аспекти засади «aut dedere aut judicare»; потребуватимуть верифікації з питання відповідності Конвенції норми КПК України стосовно участі потерпілих у кримінальному провадженні. Крім того, потребуватиме вирішення питання регламентації реституції, компенсації та реабілітації та інших форм відшкодування шкоди потерпілим від міжнародних злочинів. The article is devoted to the analysis of the provisions of the 2023 Convention on International Cooperation in the Investigation and Prosecution of the Crime of Genocide, Crimes against Humanity, War Crimes, and other International Crimes. The analysis of the provisions of the Convention is important for assessing the capacity of existing mechanisms to respond to international crimes committed in Ukraine. Therefore, the purpose of the article was to assess the provisions of the Convention, its correlation with the legislation of Ukraine, in the aspect of prosecution those guilty of international crimes against Ukraine and the Ukrainian people. The article examines in detail: the scope and purpose of the Convention; obligations of criminalization; obligation to establish jurisdiction; principle «aut dedere aut judicare»; areas of mutual legal assistance; provisions regarding victims. It is indicated that the Convention is an important step in the development of prosecution mechanisms for war crimes. Its unique feature is the presence of norms of international criminal law, despite the name, which concerns only international cooperation, which is not at all characteristic of other conventions on mutual legal assistance. Unfortunately, however, some war crimes and crime of aggression will require additional notification of the application of the Convention, which again reduces its potential positive impact on prosecutions for international crimes. The analysis of the provisions of the Convention allows us to reasonably assume that in the event of its ratification: there will be a need to improve the norms of the Criminal Code of Ukraine regarding the effect of the criminal law on persons and universal jurisdiction; will require updating the norms of the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the provision of international legal assistance; additions to the provisions of the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding extradition in aspects of the «aut dedere aut judicare» principle will be required; will require verification on the issue of compliance of the Criminal Procedure Code of Ukraine with the Convention regarding the participation of victims in criminal proceedings. In addition, the issue of regulation of restitution, compensation and rehabilitation and other forms of compensation for victims of international crimes will need to be resolved.