Запобігання корупції в органах військового управління як соціальна та безпекова проблема

Abstract

В с т у п . Функціонування системи військового управління в умовах збройного конфлікту високої інтенсивності, неприділення достатньої уваги питанням загальнодержавного і відомчого антикорупційного контролю періодично призводить до збільшення рівня загроз життю і здоров'ю особового складу військових формувань. Це обумовлює необхідність подолання ряду соціальних і безпекових проблем та слугує підтвердженням необхідності їх дослідження. Метою та завданням статті є визначення сутності запобігання корупції в органах військового управління як соціальної та безпекової проблеми. М е т о д и . Для виокремлення двох найбільш проблемних в умовах правового режиму воєнного стану сфер правовідносин було використано методи аналізу та синтезу. Формально-догматичний метод дозволив виокремити фактори, які ускладнюють вирішення проблеми запобігання корупції в органах військового управління. Семантичний метод і метод моделювання дозволили сформулювати поняття запобігання корупції в органах військового управління та ефективності використання коштів для вирішення завдань відсічі російській збройній агресії. Р е з у л ь т а т и . З'ясовано, що запобігання корупції в органах військового управління як соціальна проблема являє собою зниження деструктивного впливу корупційних проявів на суспільні відносини. Поняття ефективності використання коштів і засобів на вирішення завдань відсічі російській збройній агресії визначено як максимальну успішність військових операцій з деокупації українських земель із одночасним максимальним збереженням життя та здоров'я військовослужбовців. В и с н о в к и . Поняття запобігання корупції в органах військового управління визначено як складний багатокомпонентний вид діяльності великої кількості державних установ, неурядових організацій, засобів медіа, міжнародних організацій та іноземних установ, спрямований на створення інституційних та організаційних умов для ефективного функціонування Сил оборони, забезпечення ефективної відсічі російській збройній агресії та деокупації українських територій. Констатовано наявність саморегулівного механізму забезпечення безпеки в досліджуваній сфері, який функціонує завдяки потенціалу громадянського суспільства України та міжнародним процедурам демократичного цивільного контролю в оборонному секторі. B a c k g r o u n d . The functioning of the military management system in the conditions of a high-intensity armed conflict, the failure to pay sufficient attention to the issues of state-wide and departmental anti-corruption control periodically leads to an increase in the level of threats to the life and health of the personnel of military formations. This determines the need to overcome a number of social and security problems and serves as confirmation of the need for their research. The purpose and task of the article is to determine the essence of preventing corruption in military administration bodies as a social and security problem. M e t h o d s . The methods of analysis and synthesis were used to single out the two most problematic spheres of legal relations under the conditions of the legal regime of martial law. The semantic method and the modeling method made it possible to formulate the concept of preventing corruption in the military administration and the effectiveness of the use of funds to solve the tasks of repelling Russian armed aggression. R e s u l t s . It was found that the prevention of corruption in military administration bodies as a social problem represents a reduction in the destructive impact of corruption manifestations on social relations. The concept of the effectiveness of the use of funds and means to solve the tasks of repelling Russian armed aggression is defined as the maximum success of military operations for the deoccupation of Ukrainian lands with the simultaneous maximum preservation of the lives and health of servicemen. C o n c l u s i o n s . The concept of preventing corruption in military administration bodies is defined as a complex multi-component type of activity involving a large number of state institutions, non-governmental organizations, media, international organizations and foreign institutions, aimed at creating institutional and organizational conditions for the effective functioning of the Defense Forces, ensuring effective repulsion of Russian armed aggression and deoccupation of Ukrainian territories. The existence of a self-regulatory mechanism for ensuring security in the researched area, which functions thanks to the potential of Ukrainian civil society and international procedures of democratic civilian control in the defense sector, was established.