Принцип правової визначеності як вимога стабільності правовідносин в адміністративному судочинстві

Abstract

У статті розглянуто теоретико-правові засади принципу правової визначеності як вимоги стабільності правовідносин в адміністративному судочинстві. Актуальність обумовлена тим, що досліджуваний принцип відбиває та конкретизує одну з основних і специфічних ідей права, що виділяє його серед інших соціальних регуляторів, – ідею визначеності. Предметом дослідження виступає принцип правової визначеності права, його аспекти, функції, місце у системі принципів адміністративного судочинства щодо механізму правового регулювання. Методологічну основу склали загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання. За допомогою системного підходу розглядається система загально-правових принципів і визначається місце, яке займає принцип правової визначеності. Зазначено, що принцип правової визначеності висловлює основну ідею та вимогу визначеності правового регулювання, яка досягається за рахунок зрозумілості, точності недвозначності та несуперечності норм права та індивідуально-владних приписів, чіткості порядку дії нормативно-правового акта, стабільності правовідносин, стійкості правовідносин, права. Вказано, що правова визначеність є результатом правового регулювання, що характеризується дотриманням сукупності вимог принципу. Прикметник «правова» підкреслює ознаки (якість, властивість) визначеності, виділяючи як характеристику стану правової сфери життя суспільства. У сфері дії принцип правової визначеності є загально правовим. Загальний характер обумовлений сукупністю вимог, що стосуються всіх галузей права, у тому числі адміністративного судочинства. Основною вимогою є визначеність норми права як вихідного елемента механізму правового регулювання, оскільки від несуперечливого змісту залежить його чітке функціонування надалі. Ясність передбачає адекватне сприйняття сенсу правової норми суб’єктами права. Точність означає відповідність формулювань норми права усталеним юридичним поняттям, термінам, конструкціям. Несуперечність передбачає її узгодженість із системою чинного правового регулювання. Подальші перспективи дослідження торкаються питань впливу принципу на ефективності правового регулювання. The article examines the theoretical and legal foundations of the principle of legal certainty as a requirement for the stability of legal relations in administrative proceedings. The relevance is because the studied principle reflects and concretizes one of the main and specifc ideas of law, which distinguishes it from other social regulators, the idea of certainty. The subject of the study is the principle of legal certainty of law, its aspects, functions, and place in the system of principles of administrative proceedings in relation to the mechanism of legal regulation. The methodological basis made up of general scientifc and special legal methods of cognition. With the help of a systemic approach, the system of general legal principles is considered and the place occupied by the principle of legal certainty is determined. It is noted that the principle of legal certainty expresses the basic idea and requirement of the certainty of legal regulation, which is achieved due to clarity, precision, unambiguity and non-contradiction of legal norms and individual-authority precepts, clarity of the order of operation of a normative-legal act, stability of legal relations, stability of legal relations, law. It indicated that legal certainty is the result of legal regulation, which characterized by compliance with the set of requirements of the principle. The adjective «legal» emphasizes the signs (quality, property) of certainty, highlighting the state of the legal sphere of society as a characteristic. In the feld of action, the principle of legal certainty is generally legal. The general nature determined by the set of requirements relating to all branches of law, including administrative proceedings. The main requirement is the determination of the rule of law as an initial element of the mechanism of legal regulation, since its clear functioning in the future depends on its consistent content. Clarity presupposes an adequate perception of the meaning of the legal norm by the subjects of the law. Accuracy means compliance of the wording of the law with established legal concepts, terms, and constructions. Non-contradiction implies its consistency with the system of current legal regulation. Pedal perspectives of the study touch upon the issues of the influence of the principle on the effectiveness of legal regulation.