Групова терапія як засіб подолання ігрової залежності

Abstract

У статті представлено теоретичний аналіз ефективності групової терапії, як інструмента психологічної допомоги особам з ігровою залежністю. Встановлено, що одним з основних методів допомоги при ігровій залежності є групова терапія. Учасниками терапії є особи, які зазнали соціальної дезадаптації або втратили зв'язок із своїм соціальним оточенням. Досвід, набутий у спеціально організованих групах, сприяє протистоянню відчуженості та покращує міжособистісні відносини. Мета статті полягає в теоретичному аналізі групової терапії в психологічній роботі при подоланні ігрової залежності. Визначено, що ігрова залежність, або ігроманія, відноситься до асоціального виду девіантної поведінки. Проблема ігрової залежності виникає, коли бажання уникнення реальності через зміни в психічному стані стає домінуючим у свідомості, перетворюючись на головну мету. Виникають симптоми абстиненції, толерантності та втрати контролю. Психологи все активніше включають групову терапію в програми реабілітації осіб, які стикаються з цією залежністю. Основні терапевтичні фактори групової терапії охоплюють універсальність, альтруїзм, міжособистісне навчання та згуртованість серед інших, сприяючи особистісному зростанню та навичкам вирішення проблем. Груповий метод терапії забезпечує комплексний вплив на особистість пацієнта, сприяючи виявленню та корекції рис характеру, що заважають адаптації та можуть бути джерелом психосоматичних розладів. Групова психотерапія передбачає організацію психологічного тренінгу, під час якого основний акцент робиться на взаємодії між учасниками, що дозволяє виявити моделі поведінки, які можуть залишатися непоміченими під час індивідуальних сесій. Тому цей метод має наступні переваги: зменшення почуття ізоляції, покращення саморозуміння, вдосконалення навички міжособистісного спілкування, навчання стратегій подолання та соціальних навичок. Хоча групова терапія має багато переваг, вона також має потенційні недоліки: можливість виникнення конфліктів чи негативної динаміки в групі, відчуття тиску на пацієнтів, а також різниця в глибині проблем пацієнтів може ускладнювати терапевтичний процес. The article presents a theoretical analysis of the effectiveness of group therapy as a tool of psychological assistance to persons with gaming addiction. It has been established that one of the main methods of treatment for gaming addiction is group therapy. The participants of the therapy are persons who have experienced social maladjustment or have lost contact with their social environment. Experiences gained in specially organized groups help to combat alienation and improve interpersonal relationships. The purpose of the article is a theoretical analysis of group therapy in psychological work in overcoming gaming addiction. It was determined that gaming addiction or gaming mania refers to an antisocial type of deviant behavior. The problem of game addiction arises when the desire to avoid reality due to changes in the mental state becomes dominant in the mind, turning into the main goal. Symptoms of withdrawal, tolerance and loss of control appear. Psychologists are increasingly including group therapy in the rehabilitation programs of persons facing this addiction. The main therapeutic factors of group therapy include versatility, altruism, interpersonal learning and cohesion among others, promoting personal growth and problem-solving skills. The group method of therapy provides a comprehensive impact on the patient's personality. Contributing to the identifcation and correction of character traits that interfere with adaptation and may be the source of psychosomatic disorders. Group psychotherapy involves the organization of psychological training, during which the main emphasis is placed on the interaction between participants, which allows to reveal patterns of behavior that may remain unnoticed during individual sessions. Therefore, this method has the following advantages: reducing feelings of isolation, improving self-understanding, improving interpersonal communication skills, teaching coping strategies and social skills. Although group therapy has many advantages, it also has potential disadvantages: the possibility of conflicts or negative dynamics in the group, the feeling of pressure on patients, as well as the difference in the depth of patients' problems can complicate the therapeutic proces.