Концептуальна модель балансу в кримінальному провадженні: інституційний, правозастосовний, особистісний рівні: реферат

Abstract

Дисертація є першою в Україні кваліфікаційною науковою працею, в якій запропоновано нове вирішення теоретико-прикладної проблеми, що має загальнонаціональне значення і полягає у формуванні концептуальної моделі балансу в кримінальному провадженні. У роботі доведено, що ідея балансу в праві має генетичні зв’язки з ідеями справедливості, гармонії суспільного життя, недопущення свавілля, та кодується у розмаїтті підходів домінантних правових доктрин у різні історичні періоди аж до середини ХХ ст., коли цей напрям став трендом американської та європейської юриспруденції, набув більш конкретизованого змісту і зводився до дискурсу про цінності та інтереси сторін, які постали перед обличчям суду. Розкрито природу балансу як засади функціонування кримінального провадження, як процесу знаходження рівноваги, узгодженості, пропорційності і як правового явища, якому властиві системотворчий потенціал, білатеральність, динамічність, і який має відповідати усталеним уявленням про справедливість у демократичному суспільстві. Розроблено концептуальну модель забезпечення балансу в кримінальному провадженні, яка охоплює (1) інституційний, (2) правозастосовний, (3) особистісний рівні. Інституційний рівень балансу передбачає узгодження повноважень, функцій, предмета відання органів, уповноважених здійснювати кримінальне провадження, а також баланс у дихотоміях: «завдання ‒ ресурси», «мета ‒ засоби», «національне ‒ наднаціональне». Правозастосовний рівень балансу передбачає субрівні: баланс приватних і публічних цінностей та інтересів, баланс процесуальних можливостей, баланс правових позицій, баланс науки і практики, баланс змісту і форми. На особистісному рівні актуалізується баланс об’єктивності та суб’єктивності, освіти та практики, моралі та права. Така системна парадигма стала основою для диференціації розділів та підрозділів дисертаційної роботи. Наголошено, що баланс у кримінальному провадженні слід розглядати як індикативну ознаку розвитку демократичних інституцій та втілення ідеї верховенства права у державі, а запропонована системна візія формує засадничі підвалини для стратегічного планування розвитку профільних структур; діагностики ризиків порушення рівноваги та кризових ситуацій, усунення чинників, які мають потенційний руйнівний вплив на систему кримінального провадження, втрату довіри суспільства до державних інституцій; адаптації органів досудового розслідування, прокуратури та суду до нових викликів та умов функціонування; генерування та впровадження інноваційних проєктів у досудове розслідування та судове провадження. The dissertation is the first qualifying research in Ukraine to propose a novel solution to a theoretical and applied problem of national importance, which is to form a conceptual model of balance in criminal proceedings. It is proved that the concept of balance in law has genetic links to ideas of justice, harmony in societal life, prevention of arbitrariness, and is encoded in a variety of approaches within dominant legal doctrines throughout different historical periods, up to the mid-20th century when this direction became a trend in American and European jurisprudence, acquiring a more specific content and reducing itself to a discourse on the values and interests of the parties before the court. A conceptual model for ensuring balance in criminal proceedings has been developed, which covers (1) institutional level, (2) level of law application, and 3) personal level.The institutional level of balance involves the coordination of powers, functions, and the scope of authority of the bodies authorized to conduct criminal proceedings, as well as balance in the dichotomies such as „tasks ‒ resources”, „rpose ‒ means”, and „national ‒ supranational” The level of law application of the balance includes the sub-levels: balance between private and public values and interests, balance of procedural capabilities, balance of legal positions, balance of science and practice, balance of content and form. At the personal level, the balance between objectivity and subjectivity, education and practice, morality and law is emphasized. This systemic paradigm serves as the foundation for differentiating sections and subsections within the dissertation. It is emphasized that balance in criminal proceedings should be regarded as an indicative feature of the development of democratic institutions and the embodiment of the rule of law in the state, and the proposed systemic vision forms the fundamental basis for strategic planning of the development of specialized structures; diagnosing risks of imbalance and crisis situations; eliminating factors which have a potentially destructive impact on the criminal proceedings system, the loss of societal trust in state institutions; adapting pre-trial investigation bodies, the prosecution, and the judiciary to new challenges and operational conditions; as well as generating and implementing innovative projects in pre-trial investigation and judicial proceedings. The essence of the concept of institutionalization in criminal proceedings and institutional balance is revealed. Elements of the institutional environment of criminal proceedings are identified. Characteristics and legal mechanisms for ensuring balance in private and public interests in criminal proceedings have been defined. Scientific views on the concept of abuse of rights have been improved, which is seen in the justification for the use of the term „unfair use of of rights” as more relevant, the introduction of the bona fides principle in criminal procedural legislation, as well as the generalization of typical areas and methods of unfair use of procedural rights; forming at the conceptual level of a systemic mechanism for counteracting this phenomenon through the application of proactive and reactive measures based on (1) formal-temporal, (2) substantive, and (3) moral-ethical criteria. The justification for distinguishing between private and public legal positions in criminal proceedings has been substantiated. Their content, structure, individual characteristics, and differences have been defined, and a multi-vector system of balancing of legal positions in criminal proceedings has been developed. Additional criteria for classifying the legal positions of the Supreme Court based on content and the sphere of influence have been introduced. The essence of the synergy between legal science and practice on the example of criminal proceedings has been revealed. It has been substantiated that both the science and practice of criminal proceedings require adaptation to global legal, social, and security mega-trends. These trends have been characterized, which makes it possible to predict the transformation of criminal proceedings in the temporal perspective. An authorial definition of the concept of legal inclusion has been proposed, which denotes the principle of state functioning and the direction of humanitarian policy based on the idea of „society for all” and which encompasses measures to ensure social integration in the exercise of rights, freedoms, legitimate interests, strengthening of guarantees of access to legal products and services, access to the legal profession, and also to overcome the social exclusion of individuals in conflict with the law. Taking into account the mega-trend of digitization, as well as the significant advantages of documenting forensic information using the latest technologies (such as 3D scanning and unmanned aerial vehicles), it is suggested to create of a specialized innovation department within the Main Directorate of the National Police in each region, which would be responsible for implementing such technologies in practice and executing tactical tasks in "field" conditions. The expediency of forming a separate branch of military forensics has been underscored, the subject matter of which includes the development of theoretical principles and practical recommendations for collecting, investigating, assessing, and utilizing evidence of war crimes, as well as study the peculiarities of conducting investigative (search) actions and the implementation of specific forensic methods of investigating criminal offenses in the context of complex geopolitical, legal, security, tactical, logistical, information and communication challenges determined by aggressive warfare. The content of media forensic pseudoscience has been defined, and a typology of its impact on society (CSI effect) has been proposed. Based on this, the expediency of implementing a reverse model of proactive counteraction to potential risks of deformation of the general public perception of the synergy between science and practice in criminal proceedings has been established. In the context of the discourse on the balance of content and form of criminal proceedings, it has been argued that formalism can have both positive and negative connotations. The essence of standard, aberrational, and hybrid formalism in criminal proceedings has been revealed. A typology of mechanisms for reducing subjectivity in criminal proceedings has been developed. The expediency of changing approaches to the educational process, reforming the institute of mentoring and advanced training has been substantiated. Additionally, an optimization of the institute of the investigator's assistant has been proposed. The arguments of critics and proponents of the institute of dissenting opinion of the judge have been summarized.