«Новітні» форми зловживання можливостями спеціального статусу в розділі XVII Особливої частини Кримінального кодексу України

Abstract

Статтю присвячено аналізу «нових» складів кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, якими було доповнено Кримінальний кодекс (далі – КК) України протягом останніх років і які, на думку автора, є окремими формами зловживання спеціальним суб’єктом можливостями свого спеціального статусу. Йдеться про «здійснення народним депутатом України на пленарному засіданні Верховної Ради України голосування замість іншого народного депутата України» (ст. 364-2); «бездіяльність працівника правоохоронного органу щодо незаконної діяльності з організації або проведення азартних ігор, лотерей» (ст. 365-3); «декларування недостовірної інформації» (ст. 366-2); «неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (ст. 366-3); «незаконне збагачення» (ст. 368-5); «протиправний вплив на результати офіційних спортивних змагань» (ст. 369-3). Указані склади кримінальних правопорушень розглянуто через призму їх дійсного та потенційного місць у системі Особливої частини КК України. Констатовано, що жодне з наведених кримінальних правопорушень не посягає на нормальну службову чи професійну діяльність, пов’язану з наданням публічних послуг. Саме тому в роботі наведено пропозиції з удосконалення чинного КК України: а) у частині зміни місця статей 364-2 (розділ І Особливої частини КК), 369-3 (розділ XV Особливої частини КК); б) виключення ст. 365-3 із передбаченням відповідальності за аналізоване посягання у загальній нормі, передбаченій у ст. 364; в) потреби у зміні нормативної регламентації кримінальної відповідальності на незаконне збагачення. The article is devoted to the analysis of “new” criminal offenses in the feld of ofcial activities and professional activities related to the provision of public services, which have been introduced to the Criminal Code of Ukraine in recent years and which, in the author’s opinion, are separate forms of abuse of special status by a special subject. These are: “Voting by a People’s Deputy of Ukraine at the plenary sitting of the Supreme Council of Ukraine instead of another People’s Deputy of Ukraine” (Article 364-2); “Inaction of a law enforcement ofcer regarding illegal activities for the organization or conduction of gambling, lotteries” (Article 365-3); “Declaration of inaccurate information” (Article 366-2); “Failure of the subject of declaration to submit a declaration of a person authorized to perform the functions of the state or local self-government” (Article 366-3); “Illegal enrichment” (Article 368-5); “Unlawful influence on the results of ofcial sports competitions” (Article 369-3). These criminal offenses are considered through the prism of their actual and potential place in the system of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine. It is stated that none of the above mentioned criminal offenses encroaches on normal ofcial activities or professional activities related to the provision of public services. That is why the paper presents proposals to improve the current Criminal Code of Ukraine: a) to change the place of Articles 364-2 (to Chapter I of the Special Part of the Criminal Code), 369-3 (to Chapter XV of the Special Part of the Criminal Code); b) to exclude Article 365-3 and to provide for liability for the analyzed encroachment in the general norm of Article 364; c) to change the legal regulation of criminal liability for illegal enrichment.