Поняття та природа зловживання можливостями спеціального статусу за кримінальним правом України

Abstract

Стаття присвячена виявленню правової природи та формулюванню поняття зловживання можливостями спеціального статусу за кримінальним правом України. На думку автора, дискусійними щодо заявленої у статті проблеми є питання щодо: правової природи зловживання можливостями спеціального статусу у кримінальному праві; предмету зловживання – того, чим зловживають; зміст відповідної кримінально-правової заборони та адекватність її відображення у чинному кримінальному законодавстві; співвідношення зловживання та перевищення як форм протиправної поведінки спеціального суб’єкта; пропозиції з удосконалення кримінально-правової регламентації відповідальності за зловживання можливостями спеціального статусу. У статті зроблено спробу обґрунтувати гіпотезу щодо об’єктивної необхідності існування загальної абстрактної заборони зловживання можливостями спеціального статусу як виду зловживання довірою у найширшому його розумінні, що відображена зараз у трьох суміжних складах кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 364, 364-1 та 365-2 КК України. Крім того, наведені власні міркування щодо дискусійних питань, зазначених вище. У кримінальному праві України об’єктивно існує кримінально-правова заборона зловживати можливостями спеціального статусу, яка може абстрактно відображатися конструкцією загального складу відповідного кримінального правопорушення і бути визначена як використання службовою особою або особою, що надає публічні послуги (спеціальним суб’єктом), можливостей спеціального статусу всупереч інтересам держави, юридичної особи або надання публічних послуг з метою одержання неправомірної вигоди як для себе, так і для будь-якої іншої особи, що заподіяло фізичній чи юридичній особі, державним чи громадським інтересам істотну шкоду. У статті заперечена пропозиція виключити з КК України норму (норми), яка (які) містить загальну кримінально-правову заборону зловживання можливостями спеціального статусу. Наведено аргументи на користь об’єктивної необхідності зберегти у КК таку абстрактну норму. The article deals with the determining of the legal nature and defnition of the concept of abuse of special status opportunities in the criminal law of Ukraine. Regarding given problem author notes following issues as deliberative: the legal nature of abuse of special status opportunities in criminal law; the scope - what can be misused; the matter of the relevant prohibition under criminal law and the adequacy of its legal enshrinement; the correlation between abuse and excess as forms of illegal behavior of a special subject; proposals for improving the law regulation of criminal liability for abuse of special status opportunities. Author makes an attempt to formulate rationale for general abstract prohibition of abuse of special status opportunities as a type of breach of trust in a broad sense. Currently there are three adjacent corpus delicti which are provided for in Articles 364, 364-1 and 365-2 of the Criminal Code of Ukraine. Own considerations on the discussed issues are also given. Prohibition of the abuse of special status opportunities, which now exists in the criminal law of Ukraine, should be seen as a general norm of criminal offense and it can be defned as “the use by an ofcial or a person, who provides public services (special subject), of special status opportunities contrary to the interests of the state, a legal entity, or the provision of public services in order to gain an undue advantage either for themself or for any other person, where such action caused signifcant damage to a person, legal entity, interests of the state or public interests”. Author rejects the proposal to exclude general norm(s) of prohibition of abuse of special status opportunities from the Criminal Code of Ukraine. There were given some arguments concerning necessity of the preserving of the abstract norm.