Спеціальні види зловживання можливостями спеціального статусу у кримінальному праві України: поняття та система

Abstract

У статті стверджується, що відображенням зловживання можливостями спеціального статусу у КК є наявність загальних заборон вчиняти зловживання і спеціальних видів цих кримінальних правопорушень, розташованих, як правило, у інших, окрім XVII, розділах Особливої частини КК України. Щодо поняття та системи саме спеціальних видів аналізованих посягань, теорія кримінального права не містить монографічних комплексних досліджень, що створює прогалину у науці. У статті висловлено та відстояно гіпотезу про те, що серед кримінальних правопорушень, які за своєю природою полягають у зловживанні можливостями спеціального статусу і є спеціальними його різновидами, можна виділити дві групи посягань: а) передбачені спеціальними кримінально-правовими нормами та б) специфічними кримінально-правовими нормами. Встановлено, що спеціальні види зловживання можливостями спеціального статусу, відповідальність за які міститься в інших, окрім XVII, розділах Особливої частини КК України, можуть бути відображені у спеціальних та специфічних кримінально-правових нормах. За умови, що спеціальний вид зловживання передбачено у спеціальній кримінально-правовій нормі, у випадку правозастосування виникає ситуація конкуренції кримінально-правових норм, яка розв’язується відповідно до відомого правила Lex specialis derogat generali. Іншим співвідношенням характеризуються випадки, коли спеціальні види зловживання можливостями спеціального статусу передбачені специфічними кримінально-правовими нормами. Механізм їх появи у кримінальному праві нам видається такий: зі всього масиву фактичних зловживань можливостями спеціального статусу законодавець виокремлює певні спеціальні види, суспільна небезпека яких полягатиме у наявності у їх складі лише певних ознак, які в цьому конкретному випадку відіграватимуть роль криміноутворюючих. Співвідношення між цими специфічними нормами та нормами, які встановлюють відповідальність за загальні види зловживань, видається, буде таким, що відображає співвідношення суміжних складів і розв’язується відповідно до правил кваліфікації таких випадків. It is submitted that the abuse of special status opportunities in the Criminal Code is shown as general prohibitions of abuse as well as special types of those criminal offenses, that are contained mostly in chapters of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine other than Chapter XVII. The existing theory of criminal law does not contain monographic complex studies of the concept and system of the special types of the analyzed criminal encroachments. This state indicates a gap in science. The author suggests and defends the hypothesis that among the criminal offenses, which by their nature are considered as the abuse of special status opportunities and are its special types, two groups of encroachments can be distinguished: – provided for in the special norms of criminal law, – provided for in the specific norms of criminal law. It is established that special types of the abuse of special status opportunities, that are enshrined in chapters of the Special Part of the Criminal Code of Ukraine other than Chapter XVII, can be expressed as special and specific criminal norms. In the case of a special criminal norm, a situation of competition of criminal norms should be resolved in accordance with the well-known principle Lex specialis derogat generali. Another correlation occurs when special types of the abuse of special status opportunities are provided for in the specific criminal norms. It seems that the legislator introduces these norms in criminal law as follows. Certain special types are distinguished from a variety of the abuse of special status opportunities. The social dangerousness of them is shown as the existence in their construction of solely specific features, which accomplish a criminal formation function. It seems that the correlation between these specific norms and norms that establish liability for the general types of abuse will be the correlation of the adjacent corpora delicti, and the problem of distinction shall be solved with the competition rules.