Проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права в законодавство України

Abstract

The article discusses the problems of the effectiveness of international criminal law in terms of the punitive ability of the relevant provisions. Potential problems of implementing of international criminal law norms into national criminal legislation and applying of such provisions "passed through the prism of criminal law" by state jurisdictional institutions are analyzed. The best way out of the current situation is the immediate ratification of the Rome Statute of the International Criminal Court and the development and adoption of a law on criminal liability for international crimes (or crimes under international law). If another decision is made – one of the two bills mentioned in this work, Ukrainian the state must resolve the conflict that develops when adopting two laws to resolve one issue by procedural means. As for the retroactive effect of the criminal law in time, before amending the Constitution of Ukraine, it is not possible to overcome the restrictions defined in the Basic Law by legal means. However, the situation is somewhat simplified, taking into account the most abstract existing prohibition in the current version of Art. 438 of the Criminal Code of Ukraine "Violation of the laws and customs of war". У статті розглянуто проблеми дієвості міжнародного кримінального права в частині каральної здатності відповідних положень. Проаналізовано потенційні проблеми імплементації норм міжнародного кримінального права в національне кримінальне законодавство та застосування таких «пропущених через призму кримінального права» положень державними юрисдикційними інституціями. Висновано, що найкращим виходом із ситуації, що склалася наразі, є негайна ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду та розробка й прийняття закону про кримінальну відповідальність за міжнародні злочини (чи злочини за міжнародним правом). У разі прийняття іншого рішення – одного з двох наведених у цій роботі законопроєктів, українська держава повинна вирішити процедурним шляхом колізію, яка складається при прийнятті двох законів, спрямованих на урегулювання одного питання. Щодо зворотної дії кримінального закону в часі, до внесення змін до Конституції України, подолати обмеження, визначені в Основному законі, правовим шляхом не видається можливим. Проте ситуація дещо спрощується з урахуванням максимально абстрактної наявної заборони в чинній редакції ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни».