Соціально-психологічні особливості формування професійної емпатії майбутніх рятувальників: дисертація

Abstract

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвʼязання проблеми визначення соціально-психологічних особливостей формування професійної емпатії майбутніх рятувальників і зроблено такі висновки. Теоретико-методологічний аналіз сучасних наукових підходів до вивчення проблеми формування професійної емпатії майбутніх рятувальників показав, що емпатія є важливою складовою особистісного та професійного розвитку фахівців, зокрема, у професіях допомагаючого типу. Обгрунтовано поняття «професійної емпатії рятувальника», як складного феномену, який становить сукупність емоційних, когнітивних та поведінкових здібностей особистості рятувальника, що обумовлюють мотивацію надання допомоги потерпілому. Показано, що емпатійну дію доцільно розглядати як складну функціональну систему, в якій конативний та афективний компоненти складають взаємозумовлену єдність, що опосередковує таку дію. Наголошується, що емпатійне співчуття та співпереживання мають бути складовими професіограми цих фахівців, адже при порятунку людей рятувальник повинен не просто виконувати свій обов’язок за присягою, а розпочати активну дію, спрямовану на розв’язання емпатогенної ситуації. Визначено провідні компоненти (когнітивний, емоційний, мотиваційний та поведінковий) та рівні розвитку (високий, середній, низький) професійної емпатії майбутніх рятувальників та зʼясована її роль в їх особистісному та професійному становленні. Показано, що розвиток професійної емпатії рятувальників впливає на виконання ними своїх обовʼязків. Встановлено, що високий рівень емпатії позитивно впливає на установки щодо готовності до ризику, високий рівень мотивації досягнення успіху, комунікабельність, пошук соціальної підтримки та соціального контакту, самомотивацію, високу навчальну успішність. Доведено, що на формування високого рівня емпатійності впливають мотивація професійного розвитку, соціальне оточення та виховання. Середній рівень емпатії формується завдяки відкритості та мотивації досягнення успіху. Виявлено, що середній та високий рівні емпатійності складають курсанти з середньою та високою успішністю. Замкнутість та емоційна нестійкість формують низький рівень емпатійності майбутніх рятувальників, які мають й слабку успішність. Емпірично визначено соціально-психологічні особливості формування професійної емпатії майбутніх рятувальників, серед яких виокремлені первинна здатність до емпатії (наявність середнього рівня емпатії та відсутність її низького рівня); емпатійний досвід (безпосередня участь, як суб’єкта виконання професійних обов’язків, в емпатогенних ситуціях припинення (полегшення) страждання та покращення стану потерпілих); повага до професії та самоповага рятувальника, як до фахівця, що сприятиме бездоганному виконанню службових обовʼязків; регулярність та обов’язковість надання допомоги (допомагаюча поведінка, як дієва форма емпатії), а також середовище закладу вищої освіти, в якому відбувається фахова підготовка майбутніх рятувальників та становлення їх особистості. До провідних психологічних особливостей формування професійної емпатії майбутніх рятувальників віднесено: високий рівень соціального та емоційного інтелекту; здатність до рефлексії; загальний розвиток емпатійності, як сукупності здібностей, психологічних властивостей та якостей майбутнього професіонала, що визначають можливість прояву у нього феномену емпатії; адекватний рівень самооцінки; впевненість; комунікативні здібності; емоційна стійкість; самокритичність; здатність до сміливих, рішучих, ініціативних дій, спрямованих на порятунок потерпілих; бажання розвиватися у професії. Розроблено та апробовано комплексну соціально-психологічну програму формування професійної емпатії майбутніх рятувальників, спрямовану на формування внутрішньої мотивації допомагаючої поведінки; підвищення рівня емпатії; розвиток навичок емпатійної поведінки та активного емпатійного слухання, рефлексії; визначення та вдосконалення найбільш оптимальних (ефективних та конструктивних) видів емпатійної взаємодії; формування гуманістичної та альтруїстичної спрямованості, що лежить в основі емпатії; актуалізацію емпатійної установки та розвиток здатності до аналізу й оцінки емпатогенної ситуації; формування навичок саморегуляції та самоконтролю у стресових ситуаціях; активізації процесів самопізнання та самоаналізу тощо. Доведено, що впровадження програми сприяло формуванню та розвитку емпатійних рис майбутніх рятувальників; підтвердилася доцільність та ефективність її впровадження для підвищення рівня професійної емпатії фахівців ризиконебезпечних професій. In the dissertation the theoretical generalization is presented and ways of research of social and psychological features of formation of professional empathy of future rescuers are presented. Theoretical and methodological analysis of modern scientific approaches to the study of the problem of the formation of professional empathy showed that the issue of the development of empathy is mainly considered in two main contexts - personal (universal) and professional. In general, the development of professional empathy in the process of becoming a specialist occupies a significant place and is reflected in the mastery at the professional and personal levels of the ability to effectively interact with other people. Empathy is explored as a professionally important quality of educators, psychologists, psychotherapists, physicians, social workers and others. However, there is no study of rescuers' empathy, although empathy allows one to support one not only in the usual conditions, but also in difficult extreme situations when one is in particular need. Rescuers' professional work is associated with a high psycho-emotional burden and a risk to life, which is why the desire to help people in many cases outweighs the fear of death, which enables them to successfully complete their professional tasks. It is empathy as a form of assisting behavior that will mobilize and encourage them to carry out rescue operations aimed at rescuing victims. It is established that the professional empathy of the rescuer is a multilevel phenomenon, which is a set of emotional, cognitive and behavioral abilities of the rescuer's personality, which causes intrinsic motivation to help. The socio-psychological peculiarities of formation of the professional empathy of future rescuers are determined. These include: the primary capacity for empathy; empathic experience; respect for the profession and self-respect of the lifeguard; regularity of assistance; the obligation to provide assistance. The following components of the formation of professional empathy are also distinguished: cognitive; emotional; motivational; behavioral. It has been found that the socio-psychological features of forming the professional empathy of future rescuers are closely related to the personal qualities and professional characteristics of their future professional activity. Based on the results of empirical research, it has been established that cadets capable of empathy have a high educational score, high levels of spatial representations and neuropsychic persistence, largely motivated to succeed, sociable, open, quick to adapt to society and establish social contact. Risk readiness and “assertive action” strategy determine the willingness to carry out activities in special conditions and the certainty of performing combat tasks. They also have a good understanding of their emotions and feelings, which will help shape their ability to control them at the right time. However, under certain conditions, cadets may experience irritability. It may be affected by several features of assistance: cadets may be annoyed by the conditions under which they are required to provide assistance and rescue operations; anger may occur about the actions of outsiders who interfere with their professional duties; negative emotions may arise about the need for assistance. In contrast, they are cadets who experience low levels of empathy. They will often show depressed moods, they tend to manipulate others. Not receiving what they want can be aggressive. They show the ability to avoid empathogenic situations. They show a strong tendency to be cruel, have difficulty in establishing social contacts, do not risk to avoid failure, or have certain internal fears. In the event of problems, they may experience frustration. It is established that the formation of professional empathy of future rescuers is positively influenced by a number of factors, in particular, "motivation for professional development", "social environment and education", "openness" and "motivation for success". Factors such as "seclusion" and "emotional instability" will reduce the cadets' empathy. A complex socio-psychological program of forming the professional empathy of future rescuers has been developed, aimed at the factors of its development, to gain extended and effective experience of showing empathy and participation in the empathogenic situation. It is proved that the implementation of this program contributed to the formation of professional empathy of future rescuers and provided the opportunity to realize the need to develop professional empathy in the activity in special conditions. It is determined that for effective implementation of a complex sociopsychological program of professional empathy formation it is necessary to use certain means, in particular, exercises and techniques (group discussion, minilecture, game methods (situational role-playing, role-playing games, etc.)), psychomalics, psycho-gymnastics (movement), exercises-relaxation, meditation and visualization, exercises for promoting interpersonal communication, methods of autogenous training. Also, videos of natural disasters, catastrophes, fires, emergencies and extreme situations were included in training sessions to form professional empathy for future rescuers. After the review, a psychological analysis of the situation, emotions and experiences of its participants took place. In order to increase professional empathy, a number of qualities and features of future rescuers were influenced, in particular, on the intrinsic motivation of assisting behavior; development of empathy behaviors and active empathy listening; identifying and developing the most optimal (effective, adequate) types of empathy interaction; formation of humanistic and altruistic orientation towards another person, which underlies empathy; actualization of the empathic setting, development of the ability to analyze and evaluate the situation; developing skills of self-regulation and self-control in stressful situations, etc.