Забезпечення економічної безпеки підприємства в умовах цифровізації ринку праці: дисертація

Abstract

У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти забезпечення економічної безпеки підприємства» приділено увагу з’ясуванню змісту історичних підвалин формування уявлення стосовно безпеки. Встановлено, що осучаснена парадигма забезпечення безпеки відмінна своїм спрямуванням на ліквідацію причин порушення балансу і збереження підконтрольності перебігу подій щодо певної системи, тобто перевага надається превентивним заходам, а не ліквідації наслідків реалізації загроз. Ретельно охарактеризовано зміст основних підходів у трактуванні економічної безпеки підприємства, зокрема таких як «захист бізнесу», «ресурсно-функціональний», «статичний», «динамічний», «узгодження інтересів». З’ясування спрямованості кожного із підходів послугувало підставою для формування авторського розуміння економічної безпеки підприємства як діяльності, спрямованої на підтримання стійкості й формування умов для розвитку шляхом реалізації захисних заходів та/або адаптації стосовно впливу внутрішніх та зовнішніх загроз задля досягнення корпоративних інтересів, зокрема і через гармонійну взаємодію із системами вищого та нижчого порядку. Поглиблено змістове наповнення понятійно-термінологічного апарату дослідження шляхом уточнення змісту дефініцій «безпека», «економічна безпека», «економічна безпека держави», «економічна безпека підприємства» й «соціальна безпека», що доповнює та встановлює логічні зв’язки, враховуючи актуальність формування цифрової економіки та цифровізацію ринку праці, що дозволило доповнити етимологічно-семантичну складову теоретикометодологічної бази забезпечення економічної безпеки підприємства. Розглянуто черговість реалізації промислових революцій як суттєву якісну зміну в суспільстві, що спровокована технологічним поступом, тобто новими технологіями, коригуванням взаємодії людини й техніки, змінами в рівні продуктивності праці й обсягами використання природних ресурсів, що дало змогу охарактеризувати параметри змін в економіці, зокрема в контексті забезпечення економічної безпеки на різних рівнях та вагомості впливу на ринок праці. Цифровізацію економіки розглянуто в ракурсі змін, що провокують виникнення нових викликів, зокрема таких як «збільшення кількості кібератак», «посилення технологічної залежності», «поглиблення соціальної нерівності» та інших, які повинні бути об’єктом у процесі забезпечення економічної безпеки підприємств. Доведено, що ігнорування виявлених викликів, при посиленні глобалізаційних процесів та подальшої трансформації національної економіки, може спричинити їх перетворення на загрози, протидія яким вимагатиме суттєво більших затрат. Сформовано концептуальні засади забезпечення економічної безпеки підприємства, які спираються на характеристику рівневості цифрової трансформації підприємства (перший – оцифрування; другий – зміна бізнеспроцесів; третій – перехід до нової бізнес-моделі), яка здійснюється під впливом збільшення частки цифрової економіки та цифровізації ринку праці з метою збереження конкурентних позицій, що формує підстави для ідентифікації нових загроз й можливостей та обумовлює цілеспрямованість дій суб’єктів безпеки. У другому розділі «Методологічний базис цифровізації ринку праці» розглянуто змістове наповнення базових понять ринку праці, тобто «ринок» та «праця». Серед ключових аспектів змісту поняття ринку відзначено необхідність розгляду серед його учасників держави, яка повинна створювати умови для задоволення інтересів продавців і покупців із урахуванням безпекових засад, зокрема щодо підтримання стабільності економічного середовища. З’ясовано, що в сучасному розумінні поняття «праця» наявні аспекти класичного його сприйняття як активності кожної особистості задля створення матеріальних благ, але проявляються й нові тенденції, в яких домінує спрямованість на розвиток і самовдосконалення. Встановлено, що ринок праці України дедалі більшою мірою інтегрується в світовий, а відтак для вивчення в безпековому ракурсі стають актуальнішими питання конкурентної боротьби за робочу силу, коли найманий працівник характеризується не лише здатністю виконувати певний обсяг робіт за рахунок власних фізичних властивостей, але також генерувати нові ідеї й створювати знання, будучи носієм людського капіталу. Уточнено особливості робочої сили як товару на ринку праці, зважаючи як на класичні позиції, так і враховуючи новітні аспекти, що проявляються у сприйнятті найманого працівника носієм людського капіталу та посиленні тенденцій в цифровій трансформації підприємства. Сформовано теоретико-методичні засади забезпечення економічної безпеки підприємства в умовах посилення конкурентної боротьби за людський капітал, які, спираючись на простежений генезис, передбачають структуризацію функціональну, із виділенням біофізичного, інтелектуального, професійного й соціального складових капіталу, та ієрархічну, стосовно особи («індивідуальний»), підприємства («корпоративний») й держави («макроекономічний») людського капіталу, що дозволило ідентифікувати низку пріоритетних загроз, протидія яким можлива через узгодження інтересів у межах ієрархічної вертикалі за активності суб’єктів безпеки. Визначено теоретико-прикладний базис цифровізації ринку праці, особливістю якого є поєднання теоретичних засад протікання змін на ринку праці із результатами аналітичних досліджень характеру та міри впливу цифрових технологій на активність найманого працівника, роботодавця та держави, що дало змогу визначити основні параметри траєкторії цифровізації ринку праці, які позиціонуються як орієнтири при осучасненні базових засад безпекової діяльності в умовах кожного підприємства. У третьому розділі «Аналітично-діагностичні основи забезпечення економічної безпеки підприємства в умовах цифровізації ринку праці» сформовано цілісне бачення базових умов забезпечення економічної безпеки підприємства, що спирається на результати аналізу офіційних статистичних даних та узагальнень, які містяться в напрацюваннях науковців щодо функціонування промислових підприємств, зокрема харчової, фармацевтичної та машинобудівної промисловості. Визначено перелік спільних загроз, які впливають на діяльність підприємств обраних видів економічної діяльності, а також таких, що є відмінними, що загалом вказує на актуальність постійного моніторингу та застосування раціональних заходів захисту, протидії та адаптації. Розроблено методичні основи створення інформаційного поля в процесі забезпечення економічної безпеки підприємства, дотримуючись засад застосування холістичного підходу, який передбачає формування цілісного бачення усіх змін, не обмежуючись складовими системи, які виникають, взаємопов’язані та дієві в поточному та/або перспективному плані, що дало змогу виокремити й впорядкувати актуальні для промислових підприємств загрози й тенденції на ринку праці як підставу розроблення превентивних рішень у безпековій діяльності. Проведено систематизацію факторів, що визначають трансформацію ринку праці, на основі використання механізму семантичних мереж й елементів логіки предикатів і встановлення переваг факторів засобами методології моделювання ієрархій і методу ранжування й синтезу багаторівневої моделі, що дало змогу наповнити інформаційне полу, зважаючи на пріоритетність впливу факторів на макро-, мезо- та мікрорівні, для розроблення заходів під час безпекової діяльності на основі цілісного бачення змін у середовищі функціонування підприємства. У четвертому розділі «Організаційно-економічне підґрунтя забезпечення економічної безпеки підприємства» розроблено модель формування і розвитку системи економічної безпеки підприємства, яка побудована на використанні системно-синергетичного підходу, який дав змогу осучаснити зміст основних складових такої системи відповідно до поточних умов функціонування та в динаміці окреслити умови переходу до атрактору, який передбачає цифрову трансформацію, що уможливлює на випередження забезпечувати готовність протидіяти загрозам та більш ефективно використовувати можливості, які виникають через цифровізацію ринку праці. Сформовано методичні засади ресурсного забезпечення цифрової трансформації системи економічної безпеки підприємства відповідно до тенденцій цифровізації ринку праці, які передбачають застосування методу багатокритеріального оцінювання альтернатив, що дало змогу порівняти поширені на практиці варіанти ресурсного забезпечення відповідно до актуальних у безпековій діяльності потреб у матеріально-фінансових, технікотехнологічних, організаційних та інтелектуальних ресурсах, із обґрунтуванням позицій, котрі забезпечують результативне виконання окреслених перед суб’єктами безпеки завдань. Розроблено мотиваційний механізм забезпечення економічної безпеки підприємства, який, враховуючи поточні світові тенденції в переході до цифрової економіки та цифровізацію ринку праці, передбачає застосування позитивного й негативного стимулювання, перше з яких орієнтовано на здобуття нових професійних і цифрових компетенцій, що узгоджується із актуальними засадами розвитку людського капіталу та сприяє активності в безпековій діяльності, а друге спрямоване на зменшення опору та ліквідацію загроз, які виникають через дії чи бездіяльність працівників, що загалом повинно створити сприятливі безпекові умови для контрольованої та результативної цифрової трансформації підприємства. У п’ятому розділі «Методологічні положення удосконалення забезпечення економічної безпеки підприємства» з’ясовано, що сьогодні інформаційна основа безпекової діяльності створюється за рахунок обліково-аналітичного забезпечення, тобто з огляду на відомості, які характеризують зміст внутрішніх процесів у межах діяльності певного підприємства, що фактично обмежує в задоволенні інформаційних потреб суб’єктів безпеки, які в процесі розроблення й прийняття управлінських рішень лише фрагментарно враховують зміни у зовнішньому середовищі, зокрема і щодо цифровізації ринку праці. Розроблено технологію формування та удосконалення інформаційноаналітичної системи забезпечення економічної безпеки підприємства, яка передбачає побудову внутрішнього (включає облікову, позаоблікову та аналітичну підсистеми) та зовнішнього (систематично актуалізується на основі конкурентної розвідки) інформаційного поля для отримання даних з подальшим опрацюванням, що уможливлює адресне та якісне задоволення інформаційних потреб суб’єктів безпеки. Запропоновано використовувати методичний підхід до оцінювання варіантів трансформації системи економічної безпеки підприємства, який передбачає застосування методу BOCR, що полягає в моделюванні з установленням очікуваних позитивних результатів, додаткових витрат, нових можливостей та ймовірних ризиків, результати якого, зважаючи на актуальне для українських підприємств ресурсне забезпечення безпекової діяльності, створили інформаційну основу для розроблення й впровадження в систему економічної безпеки підприємства мотиваційного механізму. Сформовано науково-практичний підхід до інтелектуалізації забезпечення економічної безпеки підприємства, який полягає в комплексному застосуванні заходів, відповідно до швидкої і складно передбачуваної зміни умов здійснення безпекової діяльності, що орієнтовані на оптимальне поєднання логічної послідовності дій суб’єктів безпеки із спроможністю креативно вирішувати раніше невідомі проблеми на основі створення синектичної групи, що уможливлює формування сприятливих обставин для цифрової трансформації підприємства, протидії загрозам та ефективному використанню можливостей, що утворюються через зростання частки цифрової економіки й цифровізацію ринку праці. In the first chapter, «Theoretical and methodological aspects of ensuring the economic security of the enterprise», attention is paid to clarifying the content of the historical foundations of the formation of ideas about security. It has been established that the modernized paradigm of security is distinguished by its focus on eliminating the causes of imbalances and maintaining the controllability of the course of events in relation to a certain system, that is, priority is given to preventive measures, rather than eliminating the consequences of threats. The content of the main approaches in the interpretation of the economic security of the enterprise is carefully characterized, in particular, such as «business protection», «resource-functional», «static», «dynamic», «alignment of interests». Clarifying the direction of each of the approaches served as a basis for forming the author's understanding of the economic security of the enterprise as an activity aimed at maintaining stability and creating conditions for development through the implementation of protective measures and/or adaptation in relation to the influence of internal and external threats in order to achieve corporate interests, in particular through harmonious interaction with higher and lower order systems. The content of the conceptual and terminological apparatus of the study was deepened by clarifying the content of the definitions «security», «economic security», «economic security of the state», «economic security of the enterprise» and «social security», which complements and establishes logical connections, taking into account the relevance of the formation digital economy and digitization of the labor market, which made it possible to supplement the etymological-semantic component of the theoretical-methodological base of ensuring the economic security of the enterprise. The order of implementation of industrial revolutions was considered as a significant qualitative change in society, which was provoked by technological progress, i.e. new technologies, adjustment of the interaction of man and technology, changes in the level of labor productivity and the amount of use of natural resources, which made it possible to characterize the parameters of changes in the economy, in particular in the context ensuring economic security at various levels and the weight of influence on the labor market. The digitization of the economy is considered from the perspective of changes that provoke the emergence of new challenges, in particular, such as «increasing the number of cyber attacks», «increasing technological dependence», «deepening social inequality» and others, which should be an object in the process of ensuring the economic security of enterprises. It has been proven that ignoring the identified challenges, with the strengthening of globalization processes and further transformation of the national economy, can cause their transformation into threats, the countermeasure of which will require significantly higher costs. The conceptual principles of ensuring the economic security of the enterprise have been formed, which are based on the characteristic of the equality of the digital transformation of the enterprise (the first is digitization; the second is the change of business processes; the third is the transition to a new business model), which is carried out under the influence of an increase in the share of the digital economy and digitization of the labor market in order to preserve competitive positions, which forms the basis for the identification of new threats and opportunities and determines the purposefulness of the actions of security entities. In the second chapter «Methodological basis of digitization of the labor market» the content of the basic concepts of the labor market, i.e. «market» and «labor», is considered. Among the key aspects of the content of the concept of the market, the need to consider among its participants the state, which should create conditions for satisfying the interests of sellers and buyers, taking into account security principles, in particular, regarding maintaining the stability of the economic environment, was noted. It was found that in the modern understanding of the concept of «work» there are aspects of its classical perception as the activity of each individual for the creation of material goods, but new trends are also manifested, which are dominated by the focus on development and self-improvement. It has been established that the labor market of Ukraine is increasingly integrated into the world market, and therefore the issues of competitive struggle for labor power, when an employee is characterized not only by the ability to perform a certain amount of work due to his own physical properties, but also to generate new ones, become more relevant for studying from a security perspective ideas and create knowledge, being a carrier of human capital. The specifics of the labor force as a product on the labor market have been clarified, taking into account both the classic positions and taking into account the latest aspects that are manifested in the perception of the employee as a carrier of human capital and the strengthening of trends in the digital transformation of the enterprise. The theoretical and methodological principles of ensuring the economic security of the enterprise in the conditions of increased competition for human capital have been formed, which, based on the traced genesis, provide for the structuring of functional, with the allocation of biophysical, intellectual, professional and social components of capital, and hierarchical, in relation to the person («individual»), enterprises («corporate») and the state («macroeconomic») of human capital, which made it possible to identify a number of priority threats that can be counteracted through the coordination of interests within the hierarchical vertical by the activity of security subjects. The theoretical-applied basis of digitalization of the labor market has been determined, the feature of which is the combination of the theoretical foundations of changes in the labor market with the results of analytical studies of the nature and extent of the influence of digital technologies on the activity of the employee, the employer, and the state, which made it possible to determine the main parameters of the trajectory of digitalization of the labor market. which are positioned as reference points in the modernization of the basic principles of safety activities in the conditions of each enterprise. In the third chapter «Analytical and diagnostic foundations of ensuring the economic security of the enterprise in the conditions of digitization of the labor market» a holistic vision of the basic conditions of ensuring the economic security of the enterprise is formed, which is based on the results of the analysis of official statistical data and generalizations contained in the work of scientists on the functioning of industrial enterprises, in particular food, pharmaceutical and engineering industries. A list of common threats that affect the activities of enterprises of selected types of economic activity, as well as those that are exceptional, is defined, which generally indicates the relevance of constant monitoring and the application of rational measures of protection, countermeasures and adaptation. Methodical foundations for creating an information field in the process of ensuring the economic security of the enterprise were developed, following the principles of applying a holistic approach, which involves the formation of a holistic vision of all changes, not limited to the components of the system that arise, are interconnected and effective in the current and/or prospective plan, which gave it is possible to identify and organize threats and trends in the labor market that are relevant for industrial enterprises as a basis for developing preventive solutions in security activities. The systematization of the factors determining the transformation of the labor market was carried out, based on the use of the mechanism of semantic networks and elements of predicate logic and the establishment of the advantages of factors by means of the methodology of modeling hierarchies and the method of ranking and synthesis of a multi-level model, which made it possible to fill the information field, taking into account the priority of the influence of factors on the macro -, meso- and micro-levels, for the development of measures during security activities based on a holistic vision of changes in the environment of the enterprise's functioning. In the fourth chapter, «Organizational and economic basis for ensuring the economic security of the enterprise», a model of the formation and development of the economic security system of the enterprise was developed, which is based on the use of a system-synergistic approach, which made it possible to modernize the content of the main components of such a system in accordance with the current conditions of operation and dynamically outline conditions for the transition to an attractor, which involves digital transformation, which makes it possible to proactively ensure readiness to counter threats and more effectively use the opportunities that arise due to the digitalization of the labor market. The methodical principles of resource provision of the digital transformation of the economic security system of the enterprise were formed in accordance with the trends of digitization of the labor market, which involve the application of the method of multi-criteria evaluation of alternatives, which made it possible to compare the options of resource provision common in practice in accordance with the actual needs in security activities in terms of material, financial, technical technological, organizational and intellectual resources, with substantiation of positions that ensure the effective performance of tasks outlined for security subjects. A motivational mechanism for ensuring the economic security of the enterprise has been developed, which, taking into account the current global trends in the transition to the digital economy and digitalization of the labor market, provides for the use of positive and negative incentives, the first of which is aimed at the acquisition of new professional and digital competencies, which is consistent with the current principles of human development capital and promotes activity in security activities, and the second is aimed at reducing resistance and eliminating threats that arise due to the actions or inaction of employees, which in general should create favorable security conditions for a controlled and effective digital transformation of the enterprise. In the fifth chapter «Methodological provisions for improving the economic security of the enterprise» it is clarified that today the information base of security activities is created at the expense of accounting and analytical support, i.e. with regard to the information that characterizes the content of internal processes within the activity of a certain enterprise, which in fact limits the satisfaction of the information needs of security subjects, who in the process of developing and making management decisions only take into account changes in the external environment, in particular, regarding the digitization of the labor market. The technology for the formation and improvement of the information and analytical system for ensuring the economic security of the enterprise has been developed, which involves the construction of an internal (including accounting, offaccounting and analytical subsystems) and external (systematically updated on the basis of competitive intelligence) information field for obtaining data with further processing, which enables targeted and qualitative satisfaction of the information needs of security subjects. It is proposed to use a methodical approach to the evaluation of options for the transformation of the economic security system of the enterprise, which involves the application of the BOCR method, which consists in modeling with the establishment of expected positive results, additional costs, new opportunities and probable risks, the results of which, taking into account the urgent resource provision of security for Ukrainian enterprises activities, created an informational basis for the development and introduction of a motivational mechanism into the economic security system of the enterprise. A scientific and practical approach to the intellectualization of the economic security of the enterprise has been formed, which consists in the complex application of measures, in accordance with the rapid and difficult to predict changes in the conditions of the implementation of security activities, which are focused on the optimal combination of the logical sequence of actions of security subjects with the ability to creatively solve previously unknown problems on the basis of the creation of a synectic group, which enables the formation of favorable circumstances for the digital transformation of the enterprise, counteraction to threats and effective use of opportunities created by the growth of the share of the digital economy and digitalization of the labor market.