Кредитна діяльність транснаціональних банків в умовах боргової економіки: дисертація

Abstract

Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методологічних основ дослідження кредитної діяльності транснаціональних банків в умовах боргової економіки й обґрунтуванню науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення системи регулювання кредитної діяльності ТНБ для мінімізації її негативного впливу на стан зовнішньої заборгованості та формування боргової економіки у країн-реципієнтів. Розглянуто концептуальні основи дослідження боргової економіки та зовнішньої заборгованості країн; визначено науково-теоретичні засади дослідження кредитної діяльності транснаціональних банків в умовах боргової економіки; досліджено теоретичні підходи до визначення впливу кредитної діяльності ТНБ на зовнішню заборгованість країн-реципієнтів. Проаналізовано сучасні тенденції кредитної діяльності транснаціональних банків в країнах світу; оцінено вплив кредитної діяльності ТНБ на зовнішню заборгованість країн Центральної та Східної Європи; здійснено моделювання факторів впливу на кредитну діяльність ТНБ у країнах ЦСЄ. Визначено особливості впливу кредитної діяльності транснаціональних банків на зовнішню заборгованість України; здійснено оцінку детермінантів кредитної діяльності транснаціональних банків в Україні; запропоновано напрямки вдосконалення системи регулювання кредитної діяльності транснаціональних банків в умовах боргової економіки. Нові наукові положення, отримані особисто автором, які формують наукову новизну результатів проведеного дослідження, полягають у наступному: удосконалено системну ідентифікацію та класифікацію детермінантів розвитку кредитної діяльності ТНБ на сучасному етапі формування просторової структури світового господарства, яка включає фактори економічного та неекономічного характеру (глобальні, мега- і метарегіональні, макрорегіональні на рівні країни-реципієнта та на рівні країни базування), а також інституційно-суб’єктні фактори (на рівні ТНБ та на рівні потенційного позичальника), що дозволило обґрунтувати відповідну ієрархічну систему регулювання кредитної діяльності ТНБ в умовах боргової економіки, цільовою спрямованістю застосування якої є попередження надмірної кредитної експансії та мінімізація ризиків нагромадження зовнішньої заборгованості в національній економіці; розвинуто теоретико-методологічні засади дослідження боргової економіки, а саме, обґрунтовано виокремлення типів боргової економіки залежно від: характеру впливу зовнішнього боргу на економічне зростання (боргова економіка з позитивним впливом, боргова економіка з нейтральним впливом, боргова економіка з негативним впливом), впливу боргового навантаження на рівень боргової безпеки (боргова економіка з помірним зовнішнім боргом (30-45% ВВП), боргова економіка з надмірним зовнішнім боргом (46-70% ВВП), боргова економіка з критичним зовнішнім боргом (понад 70% ВВП)), типу позичальника, запозичення якого відіграють визначальну роль у формуванні боргової економіки (боргова економіка переважно офіційного типу, боргова економіка переважно приватного типу, боргова економіка змішаного типу), що дозволяє розширити інструментарій оцінювання боргової економіки, визначити характер впливу кредитної діяльності міжнародних банків на економіку держав-позичальниць та обґрунтувати систему заходів щодо державного регулювання кредитної діяльності ТНБ на рівні країн-реципієнтів; поглиблено науково-теоретичні засади дослідження кредитної діяльності ТНБ в контексті її впливу на боргову економіку шляхом комплексного оцінювання потенційних наслідків залучення кредитів ТНБ для національної економіки із урахуванням ступеня залежності країни від зовнішніх запозичень, типу боргової економіки за характером впливу зовнішнього боргу на економічне зростання та виокремленням груп факторів, що обумовлюють характер впливу кредитної діяльності ТНБ на економіку країн-реципієнтів (фактори на рівні самого ТНБ, фактори на рівні країни-реципієнта, фактори регіонального та глобального середовища), що дозволяє визначати доцільність такого кредитування; удосконалено понятійно-категоріальний апарат дослідження кредитної діяльності ТНБ в умовах економіки боргового типу за рахунок надання авторського підходу до трактування категорій «боргова економіка», яку визначено як національну економіку, що демонструє значну стійку залежність від зовнішніх запозичень, яка має місце у випадку, коли величина зовнішньої заборгованості складає не менше 30% ВВП та/або зовнішні запозичення забезпечують не менше 30% економічного зростання країни, та «транснаціональні банки», які розглядаються як великі універсальні банки, що виступають основними посередниками та кредиторами на світовому фінансовому ринку, забезпечують рух позикового капіталу у глобальному просторі безпосередньо з материнського банку та/або опосередковано через розгалужену й інтегровану мережу закордонних підрозділів у державах-реципієнтах і чия кредитна діяльність завдяки великим масштабам потенційно сприяє формуванню у країн-позичальниць економіки боргового типу; отримала подальшого розвитку характеристика сучасних тенденцій розвитку діяльності ТНБ, а саме, підтверджено, що в умовах боргової економіки зрушення у кредитній діяльності транснаціональних банків у країнах світу пов’язані із: розширенням непрямого кредитування; переорієнтацію прямого кредитування ТНБ з країн, що розвиваються, на розвинуті країни; домінуванням у структурі прямих кредитів короткострокових кредитів строком до 1 року; переважанням у структурі прямих кредитів за типом позичальника небанківських приватних установ; високою волатильністю структури прямих кредитів за регіональною приналежністю позичальника за роками; поглиблено науково-методичні засади дослідження зовнішньої заборгованості шляхом уточнення поняття «зовнішній борг», який пропонується розглядати як сукупну заборгованість вітчизняних державних і недержавних позичальників, що визначається загальним обсягом кредитів, які надані країні-реципієнтові позикових коштів кредиторами-нерезидентами в іноземній або національній валюті, та є невід’ємною характеристикою сучасної боргової економіки, та розвитку підходів до його класифікації, що на додаток до існуючих ознак (видів зовнішнього боргу за типом кредитора та позичальника, фінансовими інструментами, термінами зовнішніх запозичень і строками погашення, типом валюти, способом визначення) передбачає диференціацію типів зовнішньої заборгованості за критерієм відношення до боргової економіки (зовнішня заборгованість, що призводить до формування економіки боргового типу – понад 30% ВВП, і зовнішня заборгованість, що не викликає формування боргової економіки – до 30% ВВП); удосконалено науково-практичні підходи щодо регулювання кредитної діяльності транснаціональних банків в умовах поглиблення боргового характеру національних економік, які базуються на впровадженні спеціальних регулюючих заходів країнами-реципієнтами з економікою боргового типу (трансформація джерел зовнішнього фінансування, перегляд форм кредитного співробітництва з ТНБ, активізація включення до процесів сек’юритизації кредитних відносин, впровадження системи інструментів макропруденційного регулювання, підвищення рівня міжнародної ліквідності); поглибленні взаємодії між суб’єктами різних рівнів регулювання; посиленні координаційних функцій міжнародних організацій, до сфери повноважень яких належать питання регулювання міжнародної банківської діяльності та врегулювання проблем зовнішньої заборгованості країн, і спрямовані на попередження надмірної кредитної експансії ТНБ та згладжування негативних наслідків кредитування для економіки країн-реципієнтів. Практичне значення сформульованих автором теоретичних положень, висновків і рекомендацій полягає у тому, що вони можуть стати основою наукового обґрунтування багаторівневої системи заходів щодо регулювання кредитної діяльності сучасних міжнародних банків у контексті її впливу на формування боргової економіки в країнах-реципієнтах. The thesis is devoted to the development of theoretical and methodological bases of study of transnational banks’ lending activity in terms of debt economy and reasoning scientific and practical recommendations on improving the system of TNBs’ lending activity regulation for minimization of its negative impact on external debt and the debt economy formation in recipient countries. The conceptual bases of the study of the debt economy and countries’ external debt are considered. Scientific and theoretical bases of study of transnational banks’ lending activity in terms of the debt economy are defined. Theoretical approaches to determining the impact of TNBs lending on the external debt of recipient countries are researched. The current tendencies of transnational banks’ lending activity in the countries are analyzed. The impact of TNBs lending on the external debt of Central and Eastern European countries is assessed. Modeling of factors influencing the TNBs’ lending activity in Central and Eastern European countries is carried out. Peculiarities of the influence of transnational banks’ lending activity on the external debt of Ukraine are determined. The determinants of transnational banks’ lending activity in Ukraine are assessed. The directions of improvement of the system of transnational banks’ lending activity regulation in terms of the debt economy are proposed. New scientific positions obtained by the author personally, which form the scientific novelty of the results of the study, are the following ones: the improvement of the system identification and classification of the determinants of TNB’s lending activity development at the present stage of the spatial structure formation of the world economy, which includes the factors of economic and non-economic nature (global, mega- and meta-regional, macro-regional at the level of the recipient country and at the level of the home country), as well as institutionally subjective factors (at the level of a TNB and at the level of a potential borrower), which allowed to substantiate the respective hierarchical system of TNBs’ lending activity regulation in terms of the debt economy, the purpose of which is to prevent excessive credit expansion and minimize the risks of external debt accumulation in the national economy; the development of theoretical and methodological principles of the study of the debt economy, namely, the separation of types of the debt economy is substantiated based on: the nature of impact of external debt on economic growth (the debt economy with a positive impact, the debt economy with a neutral impact, the debt economy with a negative impact), the impact of the debt burden on the level of debt security (the debt economy with moderate external debt (30-45% of GDP), the debt economy with excessive external debt (46-70% of GDP), the debt economy with critical external debt (over 70% of GDP)), the type of borrower, whose borrowings play a decisive role in the formation of the debt economy (the debt economy of mostly official type, the debt economy of mostly private type, the debt economy of mixed type), which allows to expand the tools for assessing the debt economy, to determine the nature of the impact of TNBs’ lending activity on the economy of borrowing countries and to substantiate the system of measures for TNBs’ lending activity state regulation at the level of recipient countries; the deepening of scientific and theoretical foundations of the study of transnational banks’ lending activity in the context of its impact on the debt economy through comprehensive assessment of potential consequences of attracting TNB’s loans for the national economy considering the degree of country’s dependence on external borrowing, type of the debt economy by the nature of the impact of external debt on economic growth and the identification of groups of factors that determine the nature of TNBs’ lending activity impact on the economy of the recipient countries (factors at the TNB level, factors at the recipient country level, regional and global environmental factors level), that allows to determine the expediency of such lending; the improvement of conceptual and categorical apparatus of TNBs’ lending activity research in terms of the debt economy by providing author's approach to interpretation of the categories «debt economy», which is defined as a national economy that demonstrates a significant stable dependence on external borrowing, which occurs when the amount of external debt is at least 30% of GDP and/or external borrowings promote at least 30% of economic growth, and «transnational banks», which are considered as large universal banks that act as major intermediaries and lenders in the global financial market, ensure the movement of borrowed capital in the global space directly from the parent bank and/or indirectly through an extensive and integrated network of foreign offices in recipient countries, and whose lending activity, due to their large scale, potentially contribute to the formation of the debt economy in borrowing countries; the further development of the characteristic of modern tendencies of TNBs’ lending activity development, namely, it is confirmed that in terms of the debt economy shifts in transnational banks’ lending activity in the world are associated with: the expansion of indirect lending; reorientation of TNB’s direct lending from emerging to developed countries; dominance of short-term loans for up to 1 year in the structure of direct loans; predominance of non-bank private institutions in the structure of direct loans by type of borrower; high volatility of the structure of direct loans by regional affiliation of the borrower by years; the deepening of scientific and methodological principles of the study of external debt by clarifying the concept of «external debt», which is proposed to be considered as the total debt of domestic government and non-government borrowers, determined by the total amount of loans provided to the recipient country by non-resident creditors in foreign or national currency which is an integral feature of the modern debt economy, and the development of approaches to its classification, which in addition to the existing features (kinds of external debt by type of creditor and borrower, financial instruments, terms of external borrowing and maturity, type of currency, method of determination) provides the differentiation of types of external debt by the criterion of the debt economy (external debt, which leads to the formation of the debt economy, exceeds 30% of GDP, and external debt, which leads to the formation of the debt economy, does not exceed 30% of GDP); the improvement of scientific and practical approaches to transnational banks’ lending activity regulation in the context of deepening the debt nature of national economies, which are based on the introduction of special regulatory measures by recipient countries with debt-type economies (transformation of sources of external financing, revision of forms of credit cooperation with TNB, intensification of inclusion in the processes of securitization of credit relations, introduction of a system of macroprudential regulation instruments, increasing the level of international liquidity); deepening of interaction between subjects of different levels of regulation; strengthening of coordination functions of international organizations, which are responsible for regulating international banking and resolving the problems of external debt, and are aimed at preventing excessive credit expansion of the TNB and smoothing the negative effects of lending on the economy of recipient countries. The practical significance of the theoretical conclusions and recommendations formulated by the author is that they can become the basis for scientific substantiation of a multilevel system of measures towards regulation the lending activities of international banks in the context of its impact on the debt economy in recipient countries.