Національні меншини (спільноти) як суб’єкти етнонаціональної політики України

Abstract

Стаття присвячена актуальними проблемам правового регулювання етнонаціональної політики в незалежній Україні. Дослідження зорієнтовано на визначенні проблем у правовому становищі національних меншин (спільнот) в сучасній Україні. У статті актуалізується увага на законодавчому регулюванні етнонаціональної політики під час воєнного стану в Україні. Головні засади законодавчого регулювання щодо правового становища національних меншин було закладено відразу після незалежності держави. Прослідковано розвиток законодавчого регулювання правового статусу національних меншин в Україні протягом 1992–2023 років. Встановлено, що законодавство щодо правового становища національних меншин (спільнот) в Україні формувалося під впливом міжнародного та українського законодавства, а також внутрішніх міжнаціональних відносин. По вказаній темі проаналізовано Декларацію прав національностей України, норми Конституції України, Закону України «Про національні меншини в Україні», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про національні меншини (спільноти) в Україні» та інші нормативно-правові акти. Війна Росії проти України не зупинила проведення змін законодавства у сфері міжнаціональних правовідносин в державі. Свідчення цього виступає прийняття 13 грудня 2022 року Закону України «Про національні меншини (спільнот) в Україні» У 2023 році відбувся новий вищий етап розвитку законодавчого регулювання правового становища національних меншин (спільнот) в Україні. Цьому сприяло набрання чинності 1 липня 2023 року Закону України «Про національні меншини (спільнот) в Україні». Виконання прийнятої у вересні 2023 року Державної цільової національно-культурної програми «Єдність у різномаїтті» на період до 2034 року також сприятиме удосконаленню міжнаціональних відносин в Україні. Подальший розвиток правового, зокрема, законодавчого регулювання національних менших (спільнот) в Україні повинно йти по шляху запозичення кращих традицій як європейської, так і світової юридичної практики. The article is devoted to current problems of legal regulation of ethno-national politics in independent Ukraine. The research is focused on identifying problems in the legal status of national minorities (communities) in modern Ukraine. The article focuses on the legislative regulation of ethno-national politics during martial law in Ukraine. The main principles of legislative regulation regarding the legal status of national minorities were laid immediately after the independence of the state. The development of the legislative regulation of the legal status of national minorities in Ukraine during 1992-2023 is followed. It was established that the legislation on the legal status of national minorities (communities) in Ukraine was formed under the influence of international and Ukrainian legislation, as well as internal international relations. The Declaration of the Rights of Nationalities of Ukraine, the norms of the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine "On National Minorities in Ukraine", the Law of Ukraine "On Local Self-Government in Ukraine", the Law of Ukraine "On National Minorities (Communities) in Ukraine" and other legal regulations were analyzed on the specified topic. Acts Russia's war against Ukraine did not stop the implementation of legislative changes in the field of international legal relations in the state. This is evidenced by the adoption of the Law of Ukraine "On National Minorities (Communities) in Ukraine" on December 13, 2022 In 2023, a new higher stage of development of legislative regulation of the legal status of national minorities (communities) in Ukraine took place. This was facilitated by the entry into force of the Law of Ukraine "On National Minorities (Communities) in Ukraine" on July 1, 2023. The implementation of the State target national and cultural program "Unity in diversity" for the period until 2034, adopted in September 2023, will also contribute to the improvement of international relations in Ukraine. Further development of legal, in particular, legislative regulation of national minorities (communities) in Ukraine should follow the path of borrowing the best traditions of both European and world legal practice.