Scientific publications https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/1023 2026-04-15T02:32:26Z 2026-04-15T02:32:26Z Мокрицька, Н.П. Mokrytska, N.P. ORCID ID: 0000-0003-0318-5285 https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9274 2026-01-22T13:11:47Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості вирішення трудових спорів у справах про призупинення дії трудового договору Авторы: Мокрицька, Н.П.; Mokrytska, N.P.; ORCID ID: 0000-0003-0318-5285 Краткий осмотр (реферат): У статті проведено комплексне дослідження умов та порядку призупинення дії трудового договору відповідно до законодавства України, внесення пропозицій щодо його вдосконалення з метою ефективної реалізації прав сторін трудового договору. Проаналізовано актуальні проблеми, які виникають під час розгляду відповідних спорів у судовій практиці, акцентовано увагу на неоднозначності правозастосування та запропоновано напрями вдосконалення правового регулювання. Зокрема, зроблено висновок, що з аналізу практики правозастосування судами України вбачається, що абсолютність права роботодавця на призупинення трудового договору обмежене можливістю надати працівнику альтернативну роботу. З огляду на це запропоновано законодавчо передбачити, у випадку призупинення дію трудового договору з ініціативи роботодавця, за згодою працівника, обов’язок роботодавця письмово запропонувати йому переведення на дистанційну роботу чи на іншу роботу з врахуванням кваліфікації особи та досвіду, встановлення неповного робочого часу або ж запровадження простою. Такі альтернативні правові механізми збереження дії трудового договору доцільно визначати у наказі (розпорядженні) роботодавця про призупинення трудового договору. На основі матеріалів судової практики обґрунтовано, що єдиним засобом відновлення порушених прав працівника у випадку призупинення трудового договору є відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за умови доведення у суді незаконності виданого наказу роботодавця. Відтак працівник може оскаржити призупинення трудового договору до суду шляхом внесення у зміст позовної заяви вимогу про визнання незаконним та скасування наказу роботодавця про призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і навіть про відшкодування йому заподіяної моральної шкоди цими винними діями роботодавця. Якщо у цій правовій ситуації вини роботодавця немає, то тільки держава, що здійснює збройну агресію проти України зобов’язана відшкодувати працівнику у повному обсязі заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати за час призупинення дії трудового договору з роботодавцем. This article provides a comprehensive study of the conditions and procedure for suspending an employment contract in accordance with the legislation of Ukraine, makes proposals for its improvement in order to effectively implement the rights of the parties to the employment contract. The current problems that arise during the consideration of relevant disputes in judicial practice are analyzed, attention is focused on the ambiguities of law enforcement and suggests directions for improving legal regulation. In particular, it is concluded that from the analysis of the practice of law enforcement by the courts of Ukraine it is seen that the absoluteness of the employer’s right to suspend an employment contract is limited by the possibility of providing the employee with alternative work. In view of this, it is proposed to legislatively provide, in the case of suspension of an employment contract at the initiative of the employer, with the consent of the employee, the employer’s obligation to offer him in writing a transfer to remote work or to another job taking into account the person’s qualifications and experience, the establishment of part-time work or the introduction of downtime. It is advisable to specify such alternative legal mechanisms for maintaining the validity of the employment contract in the employer’s order (order) on the suspension of the employment contract. Based on the materials of judicial practice, it is substantiated that the only means of restoring the violated rights of an employee in the event of suspension of the employment contract is compensation for the average earnings for the period of forced absenteeism, provided that the unlawfulness of the employer’s order is proven in court. Therefore, the employee may appeal the suspension of the employment contract to the court by including in the content of the statement of claim a claim for recognition as unlawful and cancellation of the employer’s order to suspend the employment contract, recovery of the average earnings for the period of forced absenteeism and even compensation for moral damage caused to him by these guilty actions of the employer. If in this legal situation the employer is not at fault, then only the state carrying out armed aggression against Ukraine is obliged to compensate the employee in full for the salary, guarantee and compensation payments for the period of suspension of the employment contract with the employer. Описание: Мокрицька Н.П. Особливості вирішення трудових спорів у справах про призупинення дії трудового договору / Мокрицька Н.П. // Аналітично-порівняльне правознавство. - 2025. - Випуск 6. - Частина 2. - С. 64-68.

2025-01-01T00:00:00Z Нагибайло, Т.О. Nahybailo, T.O. Бутинська, Р.Я. Butynska, R.Ya. https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9064 2025-08-04T09:27:55Z 2025-01-01T00:00:00Z

Название: Особливості гарантій трудових прав працівників, призваних на військову службу за діючим законодавством Авторы: Нагибайло, Т.О.; Nahybailo, T.O.; Бутинська, Р.Я.; Butynska, R.Ya. Краткий осмотр (реферат): В умовах воєнного стану, працівники, які призвані на військову службу, потребують належного правового та соціального захисту. В Україні на законодавчому рівні, закріплені гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу. А відтак, в статті здійснено аналіз норм Конституції України, Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), а також спеціальних законів, що закріплюють такі гарантії. У зв’язку із проведеним аналізом, нами висвітлено ключові гарантії, серед яких є: збереження місця роботи і посади на час призову при скороченні чисельності чи штату працівників; виплата вихідної допомоги та грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України; встановлено, що така категорія громадян, мають право на щорічну відпустку, додаткову відпустку та відпустку без збереження заробітної плати, що надається працівникові в обов'язковому порядку; також, варто відмітити, що законодавство визначає категорію осіб, яким надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати; ще однією важливою гарантією є те, що військовослужбовцям при прийняття їх на роботу, не встановлюється випробування. Також були досліджені зміни у законодавстві, зокрема щодо скасування збереження середнього заробітку таким працівникам. На підставі проведеного аналізу, вбачаємо, що законодавство України, закріплює широкий перелік гарантій для таких працівників, проте на практиці виникають труднощі з їх реалізацією. Завданням роботодавця, є забезпечення прав мобілізованих працівників та виконання вимог закону. А тому, в статті також досліджено особливості відповідальності роботодавців, які не дотримується норм КЗпП України та інших Законів України, які закріплюють пільги та гарантії, що надаються працівникам, які залучаються до виконання військового обов’язку. Перш за все, потрібно пам’ятати про важливість їх дотримання, адже порушення законодавства тягне за собою відповідальність. Працівники, в свою чергу, повинні бути обізнані в своїх правах аби у випадку порушення, захисти їх належним чином. In conditions of martial law, employees who are called up for military service need proper legal and social protection. In Ukraine, at the legislative level, guarantees of labor rights of employees called up for military service are enshrined. Therefore, the article analyzes the norms of the Constitution of Ukraine, the Labor Code of Ukraine (hereinafter referred to as the Labor Code of Ukraine), as well as special laws that enshrine such guarantees. In connection with the analysis, we highlighted key guarantees, including: preservation of the place of work and position during the conscription when reducing the number or staff of employees; payment of severance pay and cash benefits from the State Budget of Ukraine; it is established that this category of citizens has the right to annual leave, additional leave and leave without salary, which is provided to the employee on a mandatory basis; it is also worth noting that the legislation defines the category of persons who are provided with additional leave with salary; Another important guarantee is that military personnel are not subject to probation when hired. Changes in legislation were also examined, in particular regarding the abolition of the preservation of average earnings for such employees. Based on the analysis, we see that the legislation of Ukraine establishes a wide range of guarantees for such employees, but in practice there are difficulties with their implementation. The employer's task is to ensure the rights of mobilized employees and fulfill the requirements of the law. Therefore, the article also examines the features of the liability of employers who do not comply with the norms of the Labor Code of Ukraine and other Laws of Ukraine, which stipulate the benefits and guarantees provided to employees involved in military duty. First of all, it is necessary to remember the importance of their compliance, because violation of the legislation entails liability. Employees, in turn, must be aware of their rights so that in case of violation, they can be properly protected. Описание: Нагибайло Т.О. Особливості гарантій трудових прав працівників, призваних на військову службу за діючим законодавством / Нагибайло Т.О., Бутинська Р.Я. // Юридичний науковий електронний журнал. - 2025. - № 1. - С. 249-251.

2025-01-01T00:00:00Z Швець, Д.В. Shvets, D.V. ORCID ID: 0000-0002-1999-9956 https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8521 2025-01-23T13:46:19Z 2018-11-16T00:00:00Z

Название: Стимулювання професійної діяльності поліцейського в Україні Авторы: Швець, Д.В.; Shvets, D.V.; ORCID ID: 0000-0002-1999-9956 Краткий осмотр (реферат): У статті відзначено, що в механізмі управління органами та підрозділами Національної поліції більш доцільним є застосування позитивних стимулів, адже в сучасних умовах новий правоохоронний орган – Національна поліція України – повинен комплектуватися висококваліфікованими, ініціативними, патріотичними фахівцями, ефективну діяльність яких, в умовах невеликого грошового забезпечення, необхідно відповідним чином заохочувати. Виходячи із значення премій у сучасній структурі грошового забезпечення поліцейського та з метою зменшення суб’єктивізму при визначенні її розміру в положеннях про преміювання необхідно передбачити чіткий перелік показників преміювання та визначення, у разі можливості, його розміру. The article notes that in the mechanism of management of bodies and units of the National Police, it is more appropriate to use positive incentives, because in modern conditions, the new law enforcement body - the National Police of Ukraine - must be staffed with highly qualified, proactive, patriotic specialists, whose effective activities, in conditions of small financial support, must be encouraged accordingly. Based on the importance of bonuses in the modern structure of the police officer's financial support and in order to reduce subjectivity in determining its size, the provisions on bonuses must provide for a clear list of bonus indicators and, if possible, determine its size. Описание: Швець Д.В. Стимулювання професійної діяльності поліцейського в Україні / Швець Д.В. // Актуальні проблеми трудового законодавства, законодавства про державну службу та службу в правоохоронних органах: матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Харків, 16 листопада 2018). - Харків: ХНУВС, 2018. - С. 45-49.

2018-11-16T00:00:00Z Панкевич, О.З. Pankevych, O.Z. ORCID ID: 0000-0002-6636-1330 Гаврильців, М.Т. Havryltsiv, M.T. ORCID ID: 0000-0002-6735-7181 https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/8300 2024-11-08T07:11:36Z 2024-01-01T00:00:00Z

Название: Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо захисту екологічних прав (до загальнотеоретичної характеристики) Авторы: Панкевич, О.З.; Pankevych, O.Z.; ORCID ID: 0000-0002-6636-1330; Гаврильців, М.Т.; Havryltsiv, M.T.; ORCID ID: 0000-0002-6735-7181 Краткий осмотр (реферат): Вступ. У наш час людина нерідко потерпає від шкідливого впливу негативних чинників антропогенно зміненого довкілля. Тому вона потребує захисту, зокрема шляхом офіційного закріплення права на безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище. Проте можливості національних правових систем виявилися недостатніми для вирішення проблем захисту людських прав в умовах небезпечних екологічних (зокрема, кліматичних) змін, тому звернення до Європейського суду з прав людини є потенційно важливим інструментом у цій царині. Мета. Метою статті є аналіз прецедентної практики ЄСПЛ щодо захисту екологічних (зокрема «кліматичних») людських прав. Результати. Справи екологічного характеру, зважаючи, що право на безпечне для життя та здоров’я довкілля в Конвенції не закріплене, переважно розглядаються у контексті таких статей Конвенції: ст. 2 (право на життя); ст. 3 (заборона катування); ст. 6 (право на справедливий суд); ст. 8 (право на повагу до приватного та сімейного життя); ст. 10 (свобода вираження поглядів); ст. 11 (свобода зібрань та об'єднання); ст. 13 (право на ефективний засіб правового захисту); ст. 14 (заборона дискримінації); ст. 1 Протоколу № 1 (право мирно володіти майном). Практика Страсбурзького суду у справах щодо навколишнього середовища є важливим внеском у те, що називають «озелененням» міжнародного права прав людини. Для європейської системи захисту прав людини розгляд саме «кліматичних» справ став поворотним пунктом розвитку прецедентної практики ЄСПЛ, в процесі чого Суд намагався розробити більш релевантний підхід до різноманітних питань Конвенції, що виникають в контексті змін клімату. Перспективи. На нашу думку, 9.04.2024 р. ЄСПЛ вдалося впоратися із щойно зазначеним завданням, але істинність цього твердження потребує окремого доведення у подальших наукових розвідках. Summary. Introduction. Nowadays, people often suffer from the harmful effects of the negative factors of the anthropogenically altered environment. Therefore, it needs protection, in particular by officially enshrining the right to a natural environment that is safe for life and health. However, the capabilities of national legal systems turned out to be insufficient to solve the problems of protecting human rights in the face of dangerous environmental (in particular, climate) changes, so the appeal to the European Court of Human Rights is a potentially important tool in this area. Purpose. The purpose of the article is to analyze the precedent practice of the ECtHR regarding the protection of environmental (in particular, "climatic") human rights. Results. Cases of an ecological nature, considering that the right to an environment safe for life and health is not enshrined in the Convention, are mainly considered in the context of the following articles of the Convention: Art. 2 (right to life); Art. 3 (prohibition of torture); Art. 6 (right to a fair trial); Art. 8 (right to respect for private and family life); Art. 10 (freedom of expression); Art. 11 (freedom of assembly and association); Art. 13 (the right to an effective remedy); Art. 14 (prohibition of discrimination); Art. 1 of Protocol No. 1 (the right to peaceful possession of property). The practice of the Strasbourg Court in environmental cases is an important contribution to what has been called the "greening" of international human rights law. For the European human rights protection system, the consideration of "climate" cases in particular became a turning point in the development of precedent practice of the ECtHR, in the process of which the Court tried to develop a more relevant approach to various issues of the Convention arising in the context of climate change. Prospects. In our opinion, on April 9, 2024, the ECtHR managed to cope with the just-mentioned task, but the truth of this statement requires separate proof in further scientific investigations. Описание: Панкевич О.З. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо захисту екологічних прав (до загальнотеоретичної характеристики) / Панкевич Олег Зіновійович, Гаврильців Марія Теодорівна // Міжнародний науковий журнал "Інтернаука". - Серія: Юридичні науки. - 2024. - № 7.-https://doi.org/10.25313/2520-2308-2024-7-10128

2024-01-01T00:00:00Z