Academic discipline https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/13 2026-10-13T17:32:36Z 2026-10-13T17:32:36Z Тищенко, А.Д. Tyshchenko, A.D. ORCID ID: 0009-0008-6001-147X https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9729 2026-10-09T11:52:05Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Юридичний аналіз складу злочину «Домагання дитини для сексуальних цілей» Авторы: Тищенко, А.Д.; Tyshchenko, A.D.; ORCID ID: 0009-0008-6001-147X Краткий осмотр (реферат): У науковій статті здійснено комплексний кримінально-правовий аналіз складу злочину «Домагання дитини для сексуальних цілей», передбаченого статтею 156-1 Кримінального кодексу України, з урахуванням імплементації положень Ланцаротської конвенції. Основну увагу зосереджено на визначенні об’єкта кримінального правопорушення, а також на характеристиці його об’єктивних, суб’єктивних ознак та суб’єкта. Обґрунтовано, що традиційний підхід до визначення основного безпосереднього об’єкта як статевої недоторканості дитини є дискусійним, оскільки дії, передбачені ст. 156-1 КК України, не заподіюють без посередньої шкоди цьому благу, а лише створюють загрозу її заподіяння. Запропоновано альтернативну по зицію, згідно з якою основним безпосереднім об’єктом виступають суспільні відносини у сфері моральності, тоді як статева недоторканість дитини є обов’язковим додатковим об’єктом. Проаналізовано особливості об’єктивної сторони складу злочину, який має формальний характер і включає дві обов’язкові дії: пропозицію зустрічі та вчинення хоча б однієї дії, спрямованої на її реалізацію. Встановлено відмінності між положеннями національного законодавства та офіційним перекладом Ланца ротської конвенції, а також доведено, що українська норма точніше відтворює зміст міжнародного акта. Розкрито ознаки суб’єкта злочину, яким є осудна фізична особа, що досягла 18-річного віку, та аргу ментовано відсутність підстав для визнання його спеціальним. Окрему увагу приділено проблемі впливу психічних розладів, зокрема педофілії, на кримінальну відповідальність. Досліджено суб’єктивну сторону злочину, яка характеризується прямим умислом і спеціальною метою сексуального характеру або втягнення у виготовлення порнографії. На підставі аналізу судової практики виявлено проблеми кваліфікації та застосування ст. 156-1 КК України, зокрема відсутність єдності у підходах. Запропоновано конкретні правила кваліфікації залежно від стадії вчинення кримінального правопорушення та реалізації злочинної мети. The scientific article provides a comprehensive criminal-legal analysis of the elements of the crime of “harassment of a child for sexual purposes” provided for in Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine, taking into account the implementation of the provisions of the Lanzarote Convention. The main attention is focused on determining the object of the criminal offense, as well as on the characteristics of its objective, subjective signs and subject. It is substantiated that the traditional approach to defining the main direct object as the sexual integrity of the child is debatable, since the actions provided for in Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine do not cause direct harm to this good, but only create a threat of causing it. An alternative position is proposed, according to which the main direct object is social relations in the sphere of morality, while the sexual integrity of the child is a mandatory additional object. The features of the objective side of the crime, which is formal in nature and includes two mandatory actions: a proposal to meet and the commission of at least one action aimed at its implementation, are analyzed. The differences between the provisions of national legislation and the official translation of the Lanzarote Convention are identified, and it is also proven that the Ukrainian norm more accurately reproduces the content of the international act. The characteristics of the subject of the crime, which is a sane individual who has reached the age of 18, are revealed, and the lack of grounds for recognizing it as special is argued. Special attention is paid to the problem of the influence of mental disorders, in particular pedophilia, on criminal liability. The subjective side of the crime, which is characterized by direct intent and a special purpose of a sexual nature or involvement in the production of pornography, is investigated. Based on the analysis of judicial practice, problems of qualification and application of Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine were identified, in particular the lack of unity in approaches. Specific rules of qualification were proposed depending on the stage of committing a criminal offense and the implementation of the criminal purpose. Описание: Тищенко А.Д. Юридичний аналіз складу злочину «Домагання дитини для сексуальних цілей» / Тищенко Анна Дмитрівна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 91-103. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-10

2026-01-01T00:00:00Z Лукащук, Ю.А. Lukashchuk, Yu.A. ORCID ID: 0000-0002-8933-8635 Scopus ID: 57214080904 Цмоць, У.О. Tsmots, U.O. ORCID ID: 0000-0002-8423-8272 Scopus ID: 59410804600 https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9728 2026-10-09T11:40:29Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Динаміка переосмислення правових і моральних цінностей у контексті цифрових трансформацій Авторы: Лукащук, Ю.А.; Lukashchuk, Yu.A.; ORCID ID: 0000-0002-8933-8635; Scopus ID: 57214080904; Цмоць, У.О.; Tsmots, U.O.; ORCID ID: 0000-0002-8423-8272; Scopus ID: 59410804600 Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено комплексний міждисциплінарний аналіз динаміки переосмислення правових і моральних цінностей у контексті цифрових трансформацій сучасного суспільства. Досліджено соціально філософські та правові наслідки впровадження алгоритмічних систем, штучного інтелекту, великих даних, VR/AR-середовищ і цифрових платформ як нових чинників нормативного регулювання соціальної поведінки. Обґрунтовано тезу про трансформацію алгоритму в автономний регулятор, що функціонує паралельно до традиційних механізмів права і моралі та часто вступає з ними у ціннісний конфлікт. На основі показників цифрової активності населення України станом на 2025 рік проаналізовано вплив цифрового середовища на модифікацію поведінкових норм, соціальних практик і ціннісних орієнтацій гро мадян. Виявлено системні суперечності між формально правомірними алгоритмічними практиками та моральними оцінками суспільства, зокрема у сферах модерації контенту, обробки персональних даних, автоматизованого ухвалення рішень і соціального скорингу. Особливу увагу приділено цифровізації кримінального процесу, використанню електронних доказів та алгоритмічного аналізу даних як чинникам трансформації уявлень про справедливість, відповідальність і презумпцію невинуватості. Розкрито правові й етичні проблеми VR/AR-середовищ, пов’язані з цифровим насильством, симуляцією шкоди та розмиванням меж юридичної відповідальності. Запропоновано напрями гармонізації правових і моральних норм у цифрову епоху на засадах людиноцен тризму, алгоритмічної прозорості, етичного дизайну, підзвітності цифрових систем і інтеграції етичних принципів у правове регулювання. Доведено, що ефективне правове реагування на цифрові виклики потребує міждисциплінарної координації правових, етичних і технологічних підходів. Наголошено на необхідності адаптації національних правових систем до алгоритмічного регулювання з урахуванням міжнародних стандартів цифрової етики та прав людини. The article provides a comprehensive interdisciplinary analysis of the dynamics of rethinking legal and moral values in the context of digital transformations in modern society. It examines the socio-philosophical and legal consequences of the introduction of algorithmic systems, artificial intelligence, big data, VR/AR environments, and digital platforms as new factors in the normative regulation of social behavior. The thesis about the transformation of the algorithm into an autonomous regulator that functions in parallel with traditional mechanisms of law and morality and often enters into a value conflict with them is substantiated. Based on indicators of the digital activity of the Ukrainian population as of 2025, the influence of the digital environment on the modification of behavioral norms, social practices, and value orientations of citizens is analyzed. Systemic contradictions between formally legitimate algorithmic practices and moral assessments of society have been identified, particularly in the areas of content moderation, personal data processing, automated decision making, and social scoring. Particular attention is paid to the digitization of criminal proceedings, the use of electronic evidence, and algorithmic data analysis as factors transforming perceptions of justice, responsibility, and the presumption of innocence. The legal and ethical problems of VR/AR environments related to digital violence, simulation of harm, and blurring of the boundaries of legal responsibility are revealed. Directions for harmonizing legal and moral norms in the digital age are proposed, based on human-centeredness, algorithmic transparency, ethical design, accountability of digital systems, and the integration of ethical principles into legal regulation. It is proven that an effective legal response to digital challenges requires interdisciplinary coordination of legal, ethical, and technological approaches. The need to adapt national legal systems to algorithmic regulation, taking into account international standards of digital ethics and human rights, is emphasized. Описание: Лукащук Ю.А. Динаміка переосмислення правових і моральних цінностей у контексті цифрових трансформацій / Лукащук Юрій Андрійович, Цмоць Уляна Олексіївна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 53-61. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-6

2026-01-01T00:00:00Z Мовчан, А.В. Movchan, A.V. ORCID ID: 0000-0002-6997-6517 Scopus-Author ID: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=58689980100 Researcher ID: https://www.webofscience.com/wos/author/rid/AAJ-7771-2021 https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9727 2026-10-09T11:33:19Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Міжвідомча взаємодія сил сектору безпеки і оборони: сутність, проблеми та напрями вдосконалення Авторы: Мовчан, А.В.; Movchan, A.V.; ORCID ID: 0000-0002-6997-6517; Scopus-Author ID: https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=58689980100; Researcher ID: https://www.webofscience.com/wos/author/rid/AAJ-7771-2021 Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено сутність та значення міжвідомчої взаємодії у діяльності сил сектору безпеки і оборони. Проаналізовано основні проблеми координації між суб’єктами безпекового середовища, визначено принципи ефективної взаємодії та окреслено сучасні інструменти її вдосконалення. Зазначаєть ся, що система суб’єктів міжвідомчої взаємодії є складною багаторівневою структурою. Її ефективність визначається рівнем координації, чіткістю розподілу повноважень та здатністю до інтеграції зусиль усіх учасників. Підкреслюється, що аналіз практики свідчить про наявність низки проблем реалізації міжвідомчої взаємодії, серед яких: відсутність єдиних механізмів координації, обмежений обмін інформацією, технічна несумісність систем, фрагментарність нормативно-правового регулювання та недостатній рівень під готовки персоналу. Серед основних напрямів удосконалення взаємодії виділяється створення спільних ситуаційних центрів, впровадження інтегрованих інформаційних систем, проведення міжвідомчих навчань, стандартизація процедур діяльності та використання сучасних інформаційних технологій. Особливу увагу приділено між народному досвіду та можливостям його імплементації в Україні. Підкреслюється, що у країнах НАТО широко застосовується принцип взаємосумісності (interoperability), який передбачає здатність різних сил діяти в єдиному операційному середовищі. Його реалізація забезпечується через стандартизацію процедур, уніфікацію технічних рішень і спільну підготовку персоналу. Запропоновано практичні рекомендації щодо підвищення ефективності міжвідомчої співпраці. The article examines the essence and significance of interagency interaction in the activities of the security and defense sector forces. The main problems of coordination between subjects of the security environment are analyzed, the principles of effective interaction are determined, and modern tools for its improvement are outlined. It is noted that the system of subjects of interagency interaction is a complex multi-level structure. Its effectiveness is determined by the level of coordination, the clarity of the distribution of powers, and the ability to integrate the efforts of all participants. It is emphasized that the analysis of practice indicates the presence of a number of problems in the implementation of interagency interaction, including: the lack of unified coordination mechanisms, limited information exchange, technical incompatibility of systems, fragmentation of regulatory and legal regulation, and insufficient level of personnel training. Among the main areas of improving interaction, the creation of joint situational centers, the implementation of integrated information systems, conducting interdepartmental exercises, standardization of activity procedures, and the use of modern information technologies are highlighted. Particular attention is paid to international experience and the possibilities of its implementation in Ukraine. It is emphasized that the principle of interoperability, which implies the ability of different forces to operate in a single operational environment, is widely applied in NATO countries. Its implementation is ensured through the standardization of procedures, the unification of technical solutions, and joint training of personnel. Practical recommendations are proposed to improve the effectiveness of interagency cooperation. Описание: Мовчан А.В. Міжвідомча взаємодія сил сектору безпеки і оборони: сутність, проблеми та напрями вдосконалення / Мовчан Анатолій Васильович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 62-71. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-7

2026-01-01T00:00:00Z Лиса, М.О. Lysa, M.O. ORCID ID: 0000-0001-9585-8007 Булачек, В.Р. Bulachek, V.R. ORCID ID: 0000-0003-3067-7955 Курляк, М.Д. Kurliak, M.D. ORCID ID: 0000-0001-8062-4806 Синенький, В.М. Synenkyi, V.M. ORCID ID: 0000-0002-9652-2211 Гречанюк, А.О. Hrechaniuk, A.O. ORCID ID: 0000-0002-7054-4391 https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9725 2026-10-09T10:51:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Координація сил та засобів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій Авторы: Лиса, М.О.; Lysa, M.O.; ORCID ID: 0000-0001-9585-8007; Булачек, В.Р.; Bulachek, V.R.; ORCID ID: 0000-0003-3067-7955; Курляк, М.Д.; Kurliak, M.D.; ORCID ID: 0000-0001-8062-4806; Синенький, В.М.; Synenkyi, V.M.; ORCID ID: 0000-0002-9652-2211; Гречанюк, А.О.; Hrechaniuk, A.O.; ORCID ID: 0000-0002-7054-4391 Краткий осмотр (реферат): У статті досліджуються особливості управління кризовими ситуаціями в умовах воєнного стану, а також механізми взаємодії між органами державної влади, правоохоронними структурами, вій ськовими формуваннями, аварійно-рятувальними службами та органами місцевого самоврядування під час реагування на надзвичайні події. Актуальність теми обумовлена суттєвим зростанням кількості кризових явищ, спричинених збройною агресією проти України, що потребує удосконалення існуючих підходів до координації дій суб’єктів сектору безпеки і цивільного захисту. Метою дослідження є аналіз сучасної системи кризового управління в умовах воєнного стану, визначення особливостей міжвідомчої взаємодії під час реагування на кризові ситуації та обґрунтування напрямів під вищення ефективності координації між правоохоронними, рятувальними та військовими структурами. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема аналіз нормативно-правової бази, системний підхід, порівняльний аналіз, узагальнення наукових джерел та вивчення міжнародного досвіду кризового реагування. У роботі розглянуто теоретичні засади кризового управління та визначено його місце у системі забез печення національної безпеки держави. Проаналізовано нормативно-правове регулювання діяльності органів ного обміну, функціонуванню ситуаційних центрів, використанню цифрових платформ управління та організації оперативного інформування населення. Встановлено, що своєчасний обмін достовірною інформацією є одним із ключових факторів ефективного реагування на кризові події. Досліджено особливості взаємодії між Національною поліцією України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Національною гвардією України, військовими адміністраціями та іншими суб’єктами кризового реагування. Визначено, що результативність спільних дій залежить від чіткого розподілу повноважень, узгодженості управлінських рішень, наявності єдиних комунікаційних каналів та готовності до оперативного обміну інформацією. У процесі дослідження виявлено основні проблеми координації в умовах бойових дій, серед яких руйну вання комунікаційної інфраструктури, дефіцит матеріально-технічних ресурсів, необхідність одночасного реагування на декілька кризових подій та висока динаміка зміни оперативної обстановки. Обґрунтовано, що зазначені фактори істотно впливають на швидкість прийняття управлінських рішень та ефективність проведення рятувальних, евакуаційних і правоохоронних заходів. Окрему увагу приділено аналізу зарубіжного досвіду кризового управління. Встановлено, що ефективні міжнародні моделі ґрунтуються на принципах міжвідомчої інтеграції, створенні єдиних координаційних центрів, використанні сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та регулярній підготовці персо налу до дій у складних кризових умовах. Доведено доцільність адаптації окремих міжнародних практик до української системи цивільного захисту та безпеки. За результатами дослідження сформульовано рекомендації щодо вдосконалення механізмів кризового управління в Україні, підвищення рівня міжвідомчої взаємодії, розвитку цифрових інструментів координації та зміцнення спроможностей суб’єктів реагування в умовах воєнного стану. The article examines the specific features of crisis management under martial law, as well as the mechanisms of interaction among public authorities, law enforcement agencies, military formations, emergency rescue services, and local self-government bodies in responding to emergency situations. The relevance of the study is determined by the significant increase in crisis situations caused by the armed aggression against Ukraine, which necessitates the improvement of existing approaches to coordinating the activities of actors within the security and civil protection sectors. The purpose of the study is to analyse the contemporary crisis management system under martial law, identify the specific features of interagency cooperation in responding to crisis situations, and substantiate directions for improving coordination among law enforcement, emergency rescue, and military agencies. To achieve this objective, a comprehensive set of general scientific and special legal research methods was employed, including the analysis of the regulatory and legal framework, the systems approach, comparative analysis, the generalisation of scientific literature, and the examination of international experience in crisis response. The study explores the theoretical foundations of crisis management and determines its role within the national security system. It analyses the legal and regulatory framework governing the activities of public authorities under martial law and during emergencies. Particular attention is paid to information exchange, the operation of situation centres, the use of digital management platforms, and the organisation of public emergency notification. The findings demonstrate that the timely exchange of reliable information constitutes one of the key prerequisites for an effective response to crisis events. The article also examines the specific features of cooperation among the National Police of Ukraine, the State Emergency Service of Ukraine, the National Guard of Ukraine, military administrations, and other entities involved in crisis response. It is established that the effectiveness of joint operations depends on a clear distribution of powers and responsibilities, coordinated managerial decision-making, the availability of integrated communication channels, and the capacity for rapid information exchange. The study identifies the principal challenges affecting coordination during armed conflict, including the destruction of communication infrastructure, shortages of material and technical resources, the simultaneous occurrence of multiple crisis events, and the rapidly changing operational environment. It is substantiated that these factors significantly influence the speed of managerial decision-making and the effectiveness of rescue, evacuation, and law enforcement operations. Special attention is devoted to the analysis of international experience in crisis management. The study demonstrates that effective international models are based on the principles of interagency integration, unified coordination centres, advanced information and communication technologies, and systematic personnel training for operations in complex crisis environments. The findings confirm the feasibility of adapting selected international best practices to Ukraine’s civil protection and security system. Based on the findings, recommendations are proposed for improving crisis management mechanisms in Ukraine, strengthening interagency cooperation, advancing digital coordination tools, and enhancing the operational capacity of crisis response entities under martial law. Описание: Лиса М.О. Координація сил та засобів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій / Лиса Марія Олегівна, Булачек Володимир Романович, Курляк Мар’ян Дмитрович, Синенький Володимир Михайлович, Гречанюк Андрій Олексійович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 42-52. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-5

2026-01-01T00:00:00Z