DSpace Собрание: Scientific publicationsScientific publicationshttps://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/17802026-05-25T23:24:48Z2026-05-25T23:24:48ZDevelopment of ultrasonic rangefinder with improved measurement accuracyГоловатий, А.Holovatyi, A.Зачек, О.І.Zachek, O.I.Лукашевич, А.Lukashevych, A.Сеник, В.В.Senyk, V.V.https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/94112026-05-07T14:05:37Z2025-12-11T00:00:00ZНазвание: Development of ultrasonic rangefinder with improved measurement accuracy
Авторы: Головатий, А.; Holovatyi, A.; Зачек, О.І.; Zachek, O.I.; Лукашевич, А.; Lukashevych, A.; Сеник, В.В.; Senyk, V.V.
Краткий осмотр (реферат): In the paper, the ultrasonic rangefinder with improved measurement accuracy has been developed. The developed digital device makes it possible to quickly obtain information about the distance to an obstacle with minimal error and can operate as an obstacle detector. The flexible menu allows a user to set the device operation modes, distance output format, provision of sound and visual messages (discharged battery and detected obstacles), to set the critical distance to the obstacle and save the settings in EEPROM. У статті розроблено апаратне та програмне забезпечення ультразвукового далекоміра з підвищеною точністю вимірювання. Апаратна частина ультразвукового далекоміра включає мікроконтролер AVR ATmega128, ультразвуковий сенсорний модуль HC-SR04 для вимірювання відстані та виявлення перешкод, цифровий температурний датчик DS18B20 та алфавітно-цифровий LCD-дисплей 16×2.
Розроблений цифровий пристрій дає змогу швидко отримувати інформацію про відстань до перешкоди з мінімальною похибкою і може працювати як детектор перешкод. Гнучке меню налаштувань дозволяє користувачеві встановлювати режими роботи пристрою, формат відображення відстані (метри, сантиметри, міліметри), вмикати звукові та візуальні повідомлення при розрядженні батареї та виявленні перешкод, задавати критичну відстань до перешкоди та зберігати налаштування у пам’яті EEPROM.
Далекомір забезпечує відображення на LCD інформації про відстань до об’єкта, температуру навколишнього середовища, швидкість поширення звуку в середовищі, режим роботи пристрою, наявність перешкоди та відстань до неї, має звукові та світлові сигнали попередження, а саме: піктограми розрядження та заряджання батареї, інформацію про налаштування далекоміра (встановлена критична відстань, режим роботи). Передбачена окрема світлодіодна індикація – “Battery discharged!”, “DISTANCE≤CRITICAL”, “ATTENTION OBSTACLE!”. Попереджувальні повідомлення також супроводжуються звуковими сигналами.
Описание: Holovatyi А. Development of ultrasonic rangefinder with improved measurement accuracy / Andriy Holovatyi, Oleh Zachek, Andrii Lukashevych, Volodymyr Senyk // CAD in Machinery Design. Implementation and Educational Issues: XXXIII International Conference (Białystok, Poland, 11-13 December, 2025). - Poland. - 2025. - С. 17.2025-12-11T00:00:00ZАрхітектурні рішення інтеграції геоінформаційних систем в інформаційні системи правоохоронних органівД'яков, А.В.Diakov, A.V.ORCID ID: 0000-0001-6729-2464https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/93312026-03-10T07:20:50Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Архітектурні рішення інтеграції геоінформаційних систем в інформаційні системи правоохоронних органів
Авторы: Д'яков, А.В.; Diakov, A.V.; ORCID ID: 0000-0001-6729-2464
Краткий осмотр (реферат): У статті висвітлено проблему архітектурної інтеграції геоінформаційних систем у
функціональні інформаційні системи правоохоронних органів України. З огляду на
зростання вимог до просторово-часової обізнаності, забезпечення взаємодії між
ГІС-компонентами та оперативно-аналітичними платформами є ключовою умовою
ефективності цифрової трансформації сектору безпеки. Метою дослідження є порівняльний
аналіз трьох підходів до архітектурної інтеграції – інтеграція ГІС-модуля в інформаційну
систему, сервісно-орієнтованої взаємодії через шину повідомлень та гібридної подійноорієнтованої моделі – з урахуванням критеріїв ефективності, витрат та ризиків. Для досягнення поставленої мети було залучено експертів галузі та проведено багатокритеріальне
оцінювання за такими показниками: інтеграційна щільність, гнучкість адаптації, масштабованість, складність реалізації, залежність від платформи, швидкість упровадження.
Результати оцінювання нормовано в межах п’ятибальної шкали та візуалізовано за
допомогою радарних діаграм. Додатково визначено ризикові профілі архітектур і витратну
структуру. З’ясовано, що архітектура з щільним вбудуванням забезпечує максимальну
інтеграцію, але супроводжується високими витратами і критичною залежністю від
конкретної платформи. Сервісна модель є найменш затратною, проте менш стійка до
змін. Гібридна архітектура виявилась найбільш збалансованою за критерієм «цінність
– витрати» та має найнижчі ризики масштабування. Отримані результати є корисними
для проєктування ситуаційних центрів у структурах Національної поліції, Державної
прикордонної служби та Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Перспективи подальших досліджень включають впровадження гібридної архітектури в реальних
умовах та розширення критеріїв оцінювання з урахуванням показників кіберстійкості. The article addresses the issue of architectural integration of geographic information systems into
functional information systems of Ukrainian law enforcement agencies. Given the increasing demand
for spatio-temporal situational awareness, establishing interoperability between GIS modules
and analytical platforms becomes essential for the effectiveness of digital transformation in
the security sector. The purpose of the study is to conduct a comparative analysis of three integration
approaches – tight in-application embedding of the GIS module, service-oriented communication
via message bus, and an event-driven hybrid model – evaluated by efficiency, cost, and
risk criteria. To achieve this goal, a multi-criteria expert evaluation was conducted with domain
specialists, using six indicators: integration density, adaptability, scalability, implementation complexity,
platform dependence, and deployment speed. The evaluation results were normalized on
a five-point scale and visualized using radar charts. Additionally, risk profiles and cost structures
for each architecture were analyzed. The tightly embedded architecture offers the highest integration
but involves significant cost and strong platform dependence. The service-oriented model is
the most cost-effective, yet less resilient to technological changes. The hybrid event-driven architecture
demonstrated the most balanced cost–value ratio and the lowest scalability risks. These
findings can be used in the design of situational centers for the National Police, Border Guard Service,
and Emergency Service. Further research should focus on piloting the hybrid architecture
in real-world conditions and extending evaluation criteria to include cyber resilience indicators.
Описание: Д'яков А.В. Архітектурні рішення інтеграції геоінформаційних систем в інформаційні системи правоохоронних органів / Андрій Д'яков // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. - Серія: Військові та технічні науки, 2025. - № 4. - С. 211-223.2025-01-01T00:00:00ZЗастосування штучного інтелекту для протидії злочинам у сфері сексуальної експлуатації дітей у мережі ІнтернетЗачек, О.І.Zachek, O.I.ORCID ID: 0000-0002-4846-5718https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/91682025-11-13T12:39:05Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Застосування штучного інтелекту для протидії злочинам у сфері сексуальної експлуатації дітей у мережі Інтернет
Авторы: Зачек, О.І.; Zachek, O.I.; ORCID ID: 0000-0002-4846-5718
Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено можливості використання технологій штучного інтелекту для проти-
дії злочинам у сфері сексуальної експлуатації дітей у мережі Інтернет. У сучасному цифровому середовищі
зростає кількість злочинів, що скоюються з використанням мережі Інтернет, зокрема у сфері сексуальної
експлуатації дітей. Анонімність, глобальність, висока мобільність користувачів, а також низький рівень
контролю за цифровими платформами в окремих країнах створюють сприятливі умови для поширення
злочинної діяльності, пов’язаної з виготовленням, зберіганням та розповсюдженням матеріалів, що зображують сексуальне насильство над дітьми (CSAM), грумінгом, сексторшном, трансляціями сексуального
насильства в режимі реального часу та використанням онлайн-платформ для торгівлі дітьми. У статті
наголошується на високому рівні вразливості дітей до подібних загроз, зокрема, через тривале перебування
в інтернеті, легковажне ставлення до онлайн-знайомств та недостатній рівень цифрової обізнаності. З
огляду на значне зростання кількості таких злочинів, а також розвиток цифрових технологій, досліджено
потенціал застосування штучного інтелекту (ШІ) як інструменту для протидії сексуальній експлуатації
дітей в Інтернеті. Проаналізовано конкретні технологічні рішення, які вже використовуються у світовій
практиці: PhotoDNA від Microsoft, Google Content Safety API, а також інструменти PDQ та TMK+PDQF,
створені Facebook для аналізу зображень та відео. Водночас розглянуто ризики, пов’язані з використанням
злочинцями генеративних моделей штучного інтелекту для створення фальшивих інтимних матеріалів із
метою шантажу дітей. Значну увагу приділено проблемі відсутності нормативно-правового регулювання
застосування ШІ в правоохоронній діяльності в Україні. Проаналізовано законодавчі ініціативи щодо регулювання використання штучного інтелекту, зокрема в Україні та ЄС, а також вказано на необхідність
правового врегулювання застосування таких технологій у правоохоронній діяльності. Запропоновано доповнення до Закону України «Про протидію торгівлі людьми» для легалізації використання ШІ у виявленні та
блокуванні шкідливого контенту. The article explores the potential of using artificial intelligence (AI) technologies to combat crimes
related to the sexual exploitation of children on the Internet. In today’s digital environment, the number of crimes
committed online is steadily increasing, particularly those involving child sexual exploitation. Anonymity, global
reach, high user mobility, and the low level of control over digital platforms in some countries create favorable
conditions for criminal activities such as the production, storage, and distribution of child sexual abuse material
(CSAM), grooming, sextortion, live-streamed sexual abuse, and the use of online platforms for child trafficking. The
article highlights the high level of children’s vulnerability to such threats, due in part to prolonged time spent online,
a careless approach to online communication, and a low level of digital literacy. Given the rapid advancement of
digital technologies and the growing number of related crimes, the article examines the potential of AI as a tool
for preventing and investigating these offenses. It analyzes specific technological solutions already in use globally,
including Microsoft’s PhotoDNA, Google’s Content Safety API, and Facebook’s tools PDQ and TMK+PDQF, which
are design to detect and analyze visual content. At the same time, the article considers the risks associated with the
misuse of generative AI by offenders to create fake intimate content for blackmailing children. Special attention paid
to the lack of regulatory and legal frameworks governing the use of AI in law enforcement in Ukraine. Legislative initiatives in both Ukraine and the European Union are examine, and the necessity of introducing legal norms to
regulate the application of AI technologies in this domain emphasized. The article proposes an amendment to the Law
of Ukraine “On Combating Human Trafficking” to legalize the use of AI for detecting and blocking harmful content.
Описание: Зачек О.І. Застосування штучного інтелекту для протидії злочинам у сфері сексуальної експлуатації дітей у мережі Інтернет / Зачек Олег Ігорович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Юридична. - 2025. - № 3. - С. 119-125.2025-01-01T00:00:00ZСтандартизація інформаційної безпеки хмарних сервісівХімко, Я.П.Khimko, Ya.P.https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/90632025-08-04T09:22:33Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Стандартизація інформаційної безпеки хмарних сервісів
Авторы: Хімко, Я.П.; Khimko, Ya.P.
Краткий осмотр (реферат): У статті розглянуто стандартизацію інформаційної безпеки хмарних сервісів. Актуальність
характеризується необхідністю вивчення стандартів, які визначають організаційні, технічні та
програмні аспекти інформаційної безпеки. Метою статті є формування наукового уявлення про
природу та особливості стандартизації технічного регулювання та практичного втілення хмарних
сервісів. Методологія дослідження включає загальнонаукові методи наукового пізнання, такі як
аналіз, синтез, узагальнення, логічний метод, індукція, дедукція, класифікація, аналогія; приватно-наукові та спеціальні методи: порівняльно-правовий, формально-юридичний і інші методи
дослідження. Об’єктом дослідження є правові відносини, що виникають під час стандартизації
інформаційної безпеки хмарних сервісів. Предметом статті є норми законодавства України та
низки зарубіжних держав, що регулюють відносини з приводу стандартизації інформаційної безпеки хмарних сервісів. Зазначено, що хмарні технології – це організаційна модель віддаленого
використання елементів інформаційних систем, у зв’язку з чим дослідження інформаційної безпеки хмарних сервісів охоплює відносини забезпечення конфіденційності, цільності інформації, що знаходиться у хмарних сховищах. Об’єкт стандартизації інформаційної безпеки хмарних
сервісів характеризується комплексністю, включає технологічні та технічні параметри безпеки
інформаційних систем (інформаційні технології, технічні засоби та дані). Стандартизація передбачає прийняття стратегії правового регулювання відносин, що формуються під час використання хмарних технологій у контексті забезпечення інформаційної безпеки. Міжнародне співробітництво у сфері стандартизації інформаційної безпеки хмарних сервісів передбачає вироблення
єдності підходів до регулювання конфіденційності, ідентифікації, доступу до даних. Стандарти
установлюють вимоги дотримання запобіжних заходів при користуванні хмарною інформаційною системою (забезпечення конфіденційності паролів, запобігання несанкціонованому доступу
до електронно-обчислювальних засобів, уважність до налаштувань доступу інформації). The article considers the standardization of information security of cloud services. The relevance is
characterized by the need to study standards that determine the organizational, technical and programmatic
aspects of information security. The purpose of the article is to form a scientific understanding of the
nature and features of standardization of technical regulation and practical implementation of cloud
services. The research methodology includes general scientific methods of scientific knowledge, such
as analysis, synthesis, generalization, logical method, induction, deduction, classification, analogy;
private scientific and special methods: comparative legal, formal legal and other research methods.
The object of the study is legal relations that arise during the standardization of information security
of cloud services. The subject of the article is the norms of the legislation of Ukraine and a number
of foreign states that regulate relations regarding the standardization of information security of cloud
services. It is noted that cloud technologies are an organizational model of remote use of elements of
information systems, in connection with which the study of information security of cloud services covers
the relations of ensuring confidentiality, integrity of information located in cloud storages. The object
of standardization of information security of cloud services is characterized by complexity, includes
technological and technical parameters of information system security (information technologies, technical means and data). Standardization involves the adoption of a strategy for legal regulation of
relations that are formed during the use of cloud technologies in the context of ensuring information
security. International cooperation in the field of standardization of information security of cloud services
involves the development of unity of approaches to regulating confidentiality, identification, and access
to data. The standards establish requirements for compliance with precautionary measures when using a
cloud information system (ensuring the confidentiality of passwords, preventing unauthorized access to
electronic computing facilities, paying attention to informatio n access settings).
Описание: Хімко Я.П. Стандартизація інформаційної безпеки хмарних сервісів / Хімко Я.П. // Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. - Серія: Право. - 2025. - Вип. 88. - Ч. 3. - С. 61-66.2025-01-01T00:00:00Z