https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/20 Law sciences 2026-10-13T17:23:52Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9729 Название: Юридичний аналіз складу злочину «Домагання дитини для сексуальних цілей» Авторы: Тищенко, А.Д.; Tyshchenko, A.D.; ORCID ID: 0009-0008-6001-147X Краткий осмотр (реферат): У науковій статті здійснено комплексний кримінально-правовий аналіз складу злочину «Домагання дитини для сексуальних цілей», передбаченого статтею 156-1 Кримінального кодексу України, з урахуванням імплементації положень Ланцаротської конвенції. Основну увагу зосереджено на визначенні об’єкта кримінального правопорушення, а також на характеристиці його об’єктивних, суб’єктивних ознак та суб’єкта. Обґрунтовано, що традиційний підхід до визначення основного безпосереднього об’єкта як статевої недоторканості дитини є дискусійним, оскільки дії, передбачені ст. 156-1 КК України, не заподіюють без посередньої шкоди цьому благу, а лише створюють загрозу її заподіяння. Запропоновано альтернативну по зицію, згідно з якою основним безпосереднім об’єктом виступають суспільні відносини у сфері моральності, тоді як статева недоторканість дитини є обов’язковим додатковим об’єктом. Проаналізовано особливості об’єктивної сторони складу злочину, який має формальний характер і включає дві обов’язкові дії: пропозицію зустрічі та вчинення хоча б однієї дії, спрямованої на її реалізацію. Встановлено відмінності між положеннями національного законодавства та офіційним перекладом Ланца ротської конвенції, а також доведено, що українська норма точніше відтворює зміст міжнародного акта. Розкрито ознаки суб’єкта злочину, яким є осудна фізична особа, що досягла 18-річного віку, та аргу ментовано відсутність підстав для визнання його спеціальним. Окрему увагу приділено проблемі впливу психічних розладів, зокрема педофілії, на кримінальну відповідальність. Досліджено суб’єктивну сторону злочину, яка характеризується прямим умислом і спеціальною метою сексуального характеру або втягнення у виготовлення порнографії. На підставі аналізу судової практики виявлено проблеми кваліфікації та застосування ст. 156-1 КК України, зокрема відсутність єдності у підходах. Запропоновано конкретні правила кваліфікації залежно від стадії вчинення кримінального правопорушення та реалізації злочинної мети. The scientific article provides a comprehensive criminal-legal analysis of the elements of the crime of “harassment of a child for sexual purposes” provided for in Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine, taking into account the implementation of the provisions of the Lanzarote Convention. The main attention is focused on determining the object of the criminal offense, as well as on the characteristics of its objective, subjective signs and subject. It is substantiated that the traditional approach to defining the main direct object as the sexual integrity of the child is debatable, since the actions provided for in Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine do not cause direct harm to this good, but only create a threat of causing it. An alternative position is proposed, according to which the main direct object is social relations in the sphere of morality, while the sexual integrity of the child is a mandatory additional object. The features of the objective side of the crime, which is formal in nature and includes two mandatory actions: a proposal to meet and the commission of at least one action aimed at its implementation, are analyzed. The differences between the provisions of national legislation and the official translation of the Lanzarote Convention are identified, and it is also proven that the Ukrainian norm more accurately reproduces the content of the international act. The characteristics of the subject of the crime, which is a sane individual who has reached the age of 18, are revealed, and the lack of grounds for recognizing it as special is argued. Special attention is paid to the problem of the influence of mental disorders, in particular pedophilia, on criminal liability. The subjective side of the crime, which is characterized by direct intent and a special purpose of a sexual nature or involvement in the production of pornography, is investigated. Based on the analysis of judicial practice, problems of qualification and application of Article 156-1 of the Criminal Code of Ukraine were identified, in particular the lack of unity in approaches. Specific rules of qualification were proposed depending on the stage of committing a criminal offense and the implementation of the criminal purpose. Описание: Тищенко А.Д. Юридичний аналіз складу злочину «Домагання дитини для сексуальних цілей» / Тищенко Анна Дмитрівна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 91-103. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-10 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9728 Название: Динаміка переосмислення правових і моральних цінностей у контексті цифрових трансформацій Авторы: Лукащук, Ю.А.; Lukashchuk, Yu.A.; ORCID ID: 0000-0002-8933-8635; Scopus ID: 57214080904; Цмоць, У.О.; Tsmots, U.O.; ORCID ID: 0000-0002-8423-8272; Scopus ID: 59410804600 Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено комплексний міждисциплінарний аналіз динаміки переосмислення правових і моральних цінностей у контексті цифрових трансформацій сучасного суспільства. Досліджено соціально філософські та правові наслідки впровадження алгоритмічних систем, штучного інтелекту, великих даних, VR/AR-середовищ і цифрових платформ як нових чинників нормативного регулювання соціальної поведінки. Обґрунтовано тезу про трансформацію алгоритму в автономний регулятор, що функціонує паралельно до традиційних механізмів права і моралі та часто вступає з ними у ціннісний конфлікт. На основі показників цифрової активності населення України станом на 2025 рік проаналізовано вплив цифрового середовища на модифікацію поведінкових норм, соціальних практик і ціннісних орієнтацій гро мадян. Виявлено системні суперечності між формально правомірними алгоритмічними практиками та моральними оцінками суспільства, зокрема у сферах модерації контенту, обробки персональних даних, автоматизованого ухвалення рішень і соціального скорингу. Особливу увагу приділено цифровізації кримінального процесу, використанню електронних доказів та алгоритмічного аналізу даних як чинникам трансформації уявлень про справедливість, відповідальність і презумпцію невинуватості. Розкрито правові й етичні проблеми VR/AR-середовищ, пов’язані з цифровим насильством, симуляцією шкоди та розмиванням меж юридичної відповідальності. Запропоновано напрями гармонізації правових і моральних норм у цифрову епоху на засадах людиноцен тризму, алгоритмічної прозорості, етичного дизайну, підзвітності цифрових систем і інтеграції етичних принципів у правове регулювання. Доведено, що ефективне правове реагування на цифрові виклики потребує міждисциплінарної координації правових, етичних і технологічних підходів. Наголошено на необхідності адаптації національних правових систем до алгоритмічного регулювання з урахуванням міжнародних стандартів цифрової етики та прав людини. The article provides a comprehensive interdisciplinary analysis of the dynamics of rethinking legal and moral values in the context of digital transformations in modern society. It examines the socio-philosophical and legal consequences of the introduction of algorithmic systems, artificial intelligence, big data, VR/AR environments, and digital platforms as new factors in the normative regulation of social behavior. The thesis about the transformation of the algorithm into an autonomous regulator that functions in parallel with traditional mechanisms of law and morality and often enters into a value conflict with them is substantiated. Based on indicators of the digital activity of the Ukrainian population as of 2025, the influence of the digital environment on the modification of behavioral norms, social practices, and value orientations of citizens is analyzed. Systemic contradictions between formally legitimate algorithmic practices and moral assessments of society have been identified, particularly in the areas of content moderation, personal data processing, automated decision making, and social scoring. Particular attention is paid to the digitization of criminal proceedings, the use of electronic evidence, and algorithmic data analysis as factors transforming perceptions of justice, responsibility, and the presumption of innocence. The legal and ethical problems of VR/AR environments related to digital violence, simulation of harm, and blurring of the boundaries of legal responsibility are revealed. Directions for harmonizing legal and moral norms in the digital age are proposed, based on human-centeredness, algorithmic transparency, ethical design, accountability of digital systems, and the integration of ethical principles into legal regulation. It is proven that an effective legal response to digital challenges requires interdisciplinary coordination of legal, ethical, and technological approaches. The need to adapt national legal systems to algorithmic regulation, taking into account international standards of digital ethics and human rights, is emphasized. Описание: Лукащук Ю.А. Динаміка переосмислення правових і моральних цінностей у контексті цифрових трансформацій / Лукащук Юрій Андрійович, Цмоць Уляна Олексіївна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 53-61. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-6 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9724 Название: Адміністративно-правова характеристика взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству Авторы: Гурковська, К.А.; Hurkovska, K.A.; ORCID ID: 0000-0001-5026-626X Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено адміністративно-правову характеристику взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Проаналізовано та систематизовано наукові підходи до розуміння категорії «взаємодія», що дало змогу виокремити три основні підходи до її трактування: як управлінської категорії, системного процесу та адміністративно-правового механізму. Обґрунтовано, що взаємодія суб’єктів є ширшим поняттям, ніж міжвідомча взаємодія, оскільки охоплює узгоджену діяльність не лише органів державної влади, а й органів місцевого самоврядування, спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, закладів охорони здоров’я, освіти, системи безоплатної правничої допомоги, громадських і міжнародних організацій та інших суб’єктів, уповноважених законодавством. Запропоновано авторське визначення взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству як врегульованого нормами адміністративного права системного процесу узгоджених дій упо вноважених суб’єктів, спрямованого на координацію діяльності, інформаційний обмін і реалізацію спільних заходів щодо запобігання, виявлення та припинення домашнього насильства, захисту постраждалих осіб і притягнення кривдників до відповідальності. Визначено основні ознаки такої взаємодії, до яких віднесено спільність мети, нормативну врегульова ність, компетенційну визначеність, узгодженість діяльності, системний характер, сталість інформацій ного обміну та комплексний характер. Підкреслено, що належна організація взаємодії є необхідною передумовою ефективної реалізації держав ної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Зроблено висновок, що запропонований підхід поглиблює наукові уявлення про адміністративно-правову природу взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, сприяє формуванню єдиного теоретичного підходу до розуміння цієї категорії, може бути використаний у подальших наукових дослідженнях, законотворчій діяльності та практиці функціонування суб’єктів, уповноважених реалізову вати державну політику у відповідній сфері. The article provides an administrative and legal characterisation of interaction between subjects in the field of prevention and counteraction to domestic violence. Scientific approaches to understanding the category of interaction are analysed and systematised, making it possible to distinguish three main approaches to its interpretation: interaction as a managerial category, a systemic process, and an administrative and legal mechanism. It is substantiated that interaction between subjects is a broader concept than interagency interaction, as it encompasses coordinated activities not only of public authorities but also of local self-government bodies, specialised support services for victims, healthcare and educational institutions, the free legal aid system, civil society and international organisations, as well as other entities authorised by law. The author’s definition of interaction between subjects in the field of prevention and counteraction to domestic violence is proposed as a systemic process of coordinated actions of authorised entities regulated by the rules of administrative law and aimed at coordinating activities, exchanging information, and implementing joint measures to prevent, detect and stop domestic violence, protect victims, and bring offenders to justice. The essential characteristics of such interaction are identified, including a common purpose, legal regulation, clearly defined competence, coordinated activities, a systemic nature, continuity of information exchange, and a comprehensive character. It is emphasised that the proper organisation of interaction constitutes a necessary prerequisite for the effective implementation of state policy in the field of prevention and counteraction to domestic violence. It is concluded that the proposed approach deepens the theoretical understanding of the administrative and legal nature of interaction between subjects, contributes to the development of a unified theoretical approach to this category, and may be applied in further academic research, legislative activities, and the practical functioning of entities authorised to implement state policy in the relevant field. Описание: Гурковська К.А. Адміністративно-правова характеристика взаємодії суб’єктів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству / Гурковська Катерина Андріївна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 25-33. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-3 2026-01-01T00:00:00Z https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9723 Название: Інформаційно-аналітична діяльність у правоохоронних органах України: теоретико-правові засади та нормативне забезпечення Авторы: Боровікова, В.С.; Borovikova, V.S.; ORCID ID: 0000-0003-4401-4562; Баб’як, А.В.; Babiak, A.V.; ORCID ID: 0000-0002-2284-3864 Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено теоретико-правові засади інформаційно-аналітичної діяльності правоохоронних органів України та особливості її нормативно-правового забезпечення в умовах цифрової трансформації суспільства. Обґрунтовано актуальність дослідження з огляду на зростання ролі інфор мації як стратегічного ресурсу у сфері забезпечення правопорядку, протидії злочинності та прийняття ефективних управлінських рішень. Визначено, що інформаційно-аналітична діяльність є комплексним про цесом, який охоплює збір, накопичення, систематизацію, обробку, аналіз та інтерпретацію інформації з метою формування об’єктивного уявлення про стан криміногенної ситуації та вироблення оптимальних заходів реагування. Проаналізовано основні наукові підходи до розуміння сутності інформаційно-аналітичного забезпе чення правоохоронної діяльності, розкрито його функціональне призначення та значення для підвищення ефективності діяльності правоохоронних органів. Встановлено, що сучасні інформаційно-аналітичні технології сприяють своєчасному виявленню кримінальних загроз, прогнозуванню тенденцій злочинності, координації діяльності суб’єктів правоохоронної системи та оптимізації процесів прийняття управлін ських рішень. Особливу увагу приділено дослідженню нормативно-правової бази, що регламентує інформаційно-аналі тичну діяльність в Україні. Розглянуто положення Конституції України, законів України «Про Національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформа ційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та інших нормативно-правових актів. Визначено їхню роль у формуванні правових засад збору, обробки, використання та захисту інформації у правоохоронній сфері. Наголошено на необхідності забезпечення балансу між ефективністю інформаційно аналітичної діяльності та дотриманням конституційних прав людини, насамперед права на приватність і захист персональних даних. Зроблено висновок, що чинна система нормативно-правового регулювання створює належні передумови для функціонування інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів, однак потребує подальшого вдосконалення в контексті розвитку цифрових технологій, інтеграції інформаційних ресурсів та гармонізації національного законодавства із європейськими стандартами. Перспективним напрямом роз витку визначено впровадження сучасних аналітичних інструментів, технологій штучного інтелекту та прогнозної аналітики у практику правоохоронної діяльності. The article examines the theoretical and legal foundations of information and analytical activities within the system of Ukrainian law enforcement agencies and analyzes the specific features of their legal and regulatory framework in the context of the ongoing digital transformation of society. The relevance of the study is substantiated by the growing role of information as a strategic resource for maintaining public order, combating crime, and supporting effective managerial decision-making. It is established that information and analytical activity constitutes a comprehensive process involving the collection, accumulation, systematization, processing, analysis, and interpretation of information aimed at developing an objective understanding of the criminogenic situation and formulating appropriate response measures. The article analyzes the principal scholarly approaches to the concept of information and analytical support for law enforcement activities, revealing its functional purpose and significance in enhancing the effectiveness of law enforcement agencies. The study demonstrates that modern information and analytical technologies facilitate the timely identification of criminal threats, forecasting of crime trends, coordination among law enforcement entities, and optimization of decision-making processes. Particular attention is paid to the analysis of the regulatory framework governing information and analytical activities in Ukraine. The provisions of the Constitution of Ukraine, the Laws of Ukraine “On the National Police,” “On Operational and Investigative Activities,” “On Information,” “On the Protection of Information in Information and Communication Systems,” and “On Personal Data Protection,” as well as other relevant legal acts, are examined. Their role in establishing the legal foundations for the collection, processing, use, and protection of information in the law enforcement sphere is determined. The article emphasizes the necessity of maintaining a balance between the effectiveness of information and analytical activities and the protection of fundamental human rights, particularly the right to privacy and personal data protection. It is concluded that the existing legal framework provides an adequate basis for the functioning of information and analytical support within law enforcement agencies; however, it requires further improvement in light of technological advancements, integration of information resources, and harmonization of national legislation with European standards. The implementation of advanced analytical tools, artificial intelligence technologies, and predictive analytics is identified as a promising direction for the further development of law enforcement practice. Описание: Боровікова В.С. Інформаційно-аналітична діяльність у правоохоронних органах Eкраїни: теоретико-правові засади та нормативне забезпечення / Боровікова Віталіна Станіславівна, Баб’як Андрій Васильович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: правоохоронна. - 2026. - № 2. - С. 15-24. - DOI https://doi.org/10.32782/2311-8040/2026-2-2 2026-01-01T00:00:00Z