Pedagogy. Psychology https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/22 2026-06-06T03:37:42Z 2026-06-06T03:37:42Z Вавринів, О.С. Vavryniv, O.S. ORCID ID: 0000-0002-5166-6887 https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9420 2026-06-03T09:16:35Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Нормалізація небезпеки: особливості адаптації українського суспільства в умовах війни Авторы: Вавринів, О.С.; Vavryniv, O.S.; ORCID ID: 0000-0002-5166-6887 Краткий осмотр (реферат): У статті здійснено теоретичний аналіз феномену нормалізації небезпеки як специфічного соціально-психологічного процесу, що формується в умовах тривалої та повторюваної загрози, зокрема в контексті війни. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в сучасному світі зростає кількість ситуацій, у яких значні групи населення змушені тривалий час функціонувати в умовах хронічної небезпеки. За таких умов загроза перестає бути одиничною кризовою подією та поступово трансформується у стійкий елемент життєвого середовища, що впливає на когнітивні, емоційні, поведінкові та соціальні аспекти функціонування особистості.Особливої значущості ця проблема набуває в умовах війни в Україні, де населення тривалий час перебуває під впливом постійних ракетних обстрілів, повітряних тривог, інформаційного напруження та загальної невизначеності. Подібні процеси також характерні для інших регіонів світу, що переживають тривалі конфлікти, що свідчить про універсальність проблеми життя в умовах постійної загрози.На основі аналізу сучасних зарубіжних і українських досліджень, зокрема концепцій тривалого травматичного стресу, щоденних стресорів війни, психологічної стійкості та копінг-стратегій, обґрунтовано, що існуючі підходи недостатньо пояснюють механізм інтеграції небезпеки у структуру повсякденного життя. У зв’язку з цим запропоновано авторське визначення нормалізації небезпеки як процесу трансформації сприйняття загрози, у межах якого вона поступово втрачає статус виняткової події та набуває характеристик звичного фону існування.У статті розкрито структуру нормалізації небезпеки, що включає когнітивний, емоційний, пове-дінковий та соціальний рівні прояву. Описано можливі сценарії розвитку цього процесу – адаптивний, виснажувальний та трансформаційний, які відображають різні варіанти психологічного функціонування особистості в умовах хронічної небезпеки. Підкреслено, що нормалізація небезпеки може виступати як ресурсом підтримання життєдіяльності, так і фактором накопичення латентного психологічного напруження.Зроблено висновок, що дослідження феномену нормалізації небезпеки розширює теоретичні уявлення про психологічні механізми функціонування людини в екстремальних умовах та відкриває перспективи подальших наукових досліджень у сфері психології війни та кризових станів. This article presents a theoretical analysis of the phenomenon of the normalization of danger as a specific socio-psychological process that develops under conditions of prolonged and recurring threat, particularly in the context of war. The relevance of the study stems from the fact that in today’s world, there is a growing number of situations in which significant segments of the population are forced to function for extended periods under conditions of chronic danger. Under such conditions, the threat ceases to be a single crisis event and gradually transforms into a persistent element of the living environment, affecting the cognitive, emotional, behavioral, and social aspects of an individual’s functioning.This problem takes on particular significance in the context of the war in Ukraine, where the population has long been subjected to constant rocket attacks, air raid alerts, information overload, and general uncertainty. Similar processes are also characteristic of other regions of the world experiencing prolonged conflicts, which attests to the universality of the problem of living under constant threat.Based on an analysis of contemporary foreign and Ukrainian studies, particularly concepts of prolonged traumatic stress, daily war stressors, psychological resilience, and coping strategies, it is argued that existing approaches do not sufficiently explain the mechanism of integrating danger into the structure of everyday life. In this regard, the authors propose a definition of the normalization of danger as a process of transforming the perception of threat, within which it gradually loses its status as an exceptional event and takes on the characteristics of a familiar backdrop to existence.The article examines the structure of the normalization of danger, which includes cognitive, emotional, behavioral, and social levels of manifestation. Possible scenarios for the development of this process are described-adaptive, exhausting, and transformational-which reflect different variants of psychological functioning of the individual under conditions of chronic danger. It is emphasized that the normalization of danger can act both as a resource for sustaining life and as a factor in the accumulation of latent psychological tension.It is concluded that the study of the phenomenon of the normalization of danger expands theoretical understanding of the psychological mechanisms of human functioning in extreme conditions and opens up prospects for further scientific research in the field of the psychology of war and crisis situations. Описание: Вавринів О.С. Нормалізація небезпеки: особливості адаптації українського суспільства в умовах війни / Вавринів Олена Степанівна // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Серія: Психологічна. - 2026. - № 1. - С. 15-22.

2026-01-01T00:00:00Z Янішевська, А. Yanishevska, A. https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9408 2026-04-30T13:28:17Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Психологічний аналіз проживання кризових періодів дисфункціональних сімей: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» Авторы: Янішевська, А.; Yanishevska, A. Краткий осмотр (реферат): У кваліфікаційній роботі здійснено теоретичний та емпіричний аналіз особливостей проживання кризових періодів у дисфункціональних сім’ях. Узагальнено сучасні наукові підходи до розуміння сім’ї як психологічної системи, окреслено специфіку дисфункціональності, кризових станів, механізмів психологічного захисту, копінг–стратегій та емоційної регуляції. Особливу увагу приділено впливу сучасних соціальних викликів, зокрема воєнного стану, міграційних процесів і дистантності сімей, на динаміку кризових переживань. Емпіричне дослідження проведено з використанням психодіагностичних методик, спрямованих на вивчення рівня тривожності, особливостей копінг–поведінки, механізмів психологічного захисту та труднощів емоційної регуляції. На основі отриманих результатів обґрунтовано напрями психологічного консультування та підтримки осіб, які проживають кризові періоди в дисфункціональних сім’ях. Запропоновано алгоритм психологічної допомоги, що включає стабілізацію психоемоційного стану, психоосвітню роботу, корекцію когнітивних інтерпретацій, розвиток емоційної регуляції, оптимізацію сімейної взаємодії та роботу з травматичним досвідом. The qualification work carried out a theoretical and empirical analysis of the features of experiencing crisis periods in dysfunctional families. Modern scientific approaches to understanding the family as a psychological system are summarized, the specifics of dysfunctionality, crisis states, mechanisms of psychological protection, coping strategies and emotional regulation are outlined. Particular attention is paid to the influence of modern social challenges, in particular martial law, migration processes and family distance, on the dynamics of crisis experiences. The empirical study was conducted using psychodiagnostic methods aimed at studying the level of anxiety, features of coping behavior, mechanisms of psychological protection and difficulties in emotional regulation. Based on the results obtained, the directions of psychological counseling and support for individuals experiencing crisis periods in dysfunctional families were substantiated. An algorithm of psychological assistance was proposed, which includes stabilization of the psycho–emotional state, psycho–educational work, correction of cognitive interpretations, development of emotional regulation, optimization of family interaction and work with traumatic experience. Описание: Янішевська А. Психологічний аналіз проживання кризових періодів дисфункціональних сімей: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» / Анастасія Янішевська. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2026. - 66 с.

2026-01-01T00:00:00Z Ягодзінська, О. Yahodzinska, O. https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9407 2026-04-30T13:14:54Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Психологічні особливості осіб з панічними атаками: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» Авторы: Ягодзінська, О.; Yahodzinska, O. Краткий осмотр (реферат): У роботі досліджено психологічні особливості осіб з панічними атаками як складного психофізіологічного феномену, що формується внаслідок взаємодії когнітивних, емоційних та поведінкових чинників. Здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до розуміння природи панічних атак, їх клінічних проявів та психологічних механізмів виникнення. У межах емпіричного дослідження виявлено, що для осіб з панічними атаками характерні підвищений рівень тривожності, схильність до катастрофічного мислення, гіперфокус на тілесних відчуттях, труднощі емоційної регуляції та тенденція до уникальної поведінки. Встановлено взаємозв’язок між когнітивними спотвореннями, емоційною напруженістю та формуванням панічних станів. Обґрунтовано напрями психологічної допомоги, спрямовані на корекцію когнітивних інтерпретацій, розвиток навичок емоційної саморегуляції, зниження тривожності та підвищення психологічної стійкості. The paper investigates the psychological characteristics of individuals with panic attacks as a complex psychophysiological phenomenon that is formed as a result of the interaction of cognitive, emotional and behavioral factors. A theoretical analysis of scientific approaches to understanding the nature of panic attacks, their clinical manifestations and psychological mechanisms of occurrence is carried out. Within the framework of the empirical study, it was found that individuals with panic attacks are characterized by an increased level of anxiety, a tendency to catastrophic thinking, hyperfocus on bodily sensations, difficulties in emotional regulation and a tendency to unique behavior. The relationship between cognitive distortions, emotional tension and the formation of panic states is established. The directions of psychological assistance aimed at correcting cognitive interpretations, developing emotional self-regulation skills, reducing anxiety and increasing psychological stability are substantiated. Описание: Ягодзінська О. Психологічні особливості осіб з панічними атаками: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» / Олена Ягодзінська. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2026. - 60 с.

2026-01-01T00:00:00Z Шпуляр, У.Ю. Shpuliar, U.Yu. https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9405 2026-04-30T12:46:18Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Психологічні умови формування психологічної стійкості особистості: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» Авторы: Шпуляр, У.Ю.; Shpuliar, U.Yu. Краткий осмотр (реферат): У кваліфікаційній роботі досліджується психологічна стійкість як інтегральна особистісна характеристика, що забезпечує збереження внутрішньої рівноваги, адаптивності та ефективного функціонування людини в умовах психоемоційного та соціального навантаження. Теоретико-методологічний аналіз проблеми дозволив розкрити багатовимірну структуру психологічної стійкості, що охоплює когнітивні, емоційні, мотиваційні та поведінкові компоненти, а також обґрунтувати її взаємозв’язок з такими індивідуально-психологічними характеристиками, як інтернальність, самодисципліна, моральна нормативність, комунікабельність, тривожність і нейротизм. У роботі також розроблено та апробовано психокорекційну програму формування психологічної стійкості, що включає емоційно-орієнтувальний, релаксаційно-рефлексивний і тренінгово-регуляторний етапи та спрямована на розвиток саморегуляції, емоційної врівноваженості та адаптивної поведінки. Практичне значення дослідження полягає в можливості використання отриманих результатів у діяльності психологів, у сфері освіти та організаційного консультування для профілактики стресу, емоційного виснаження та дезадаптації . The qualification work investigates psychological stability as an integral personal characteristic that ensures the preservation of internal balance, adaptability and effective functioning of a person in conditions of psycho-emotional and social stress. Theoretical and methodological analysis of the problem allowed to reveal the multidimensional structure of psychological stability, which includes cognitive, emotional, motivational and behavioral components, as well as to substantiate its relationship with such individual psychological characteristics as internality, self-discipline, moral normativity, sociability, anxiety and neuroticism. The work also developed and tested a psychocorrectional program for the formation of psychological stability, which includes emotional-orientational, relaxation-reflective and training-regulatory stages and is aimed at the development of self-regulation, emotional balance and adaptive behavior. The practical significance of the study lies in the possibility of using the obtained results in the activities of psychologists, in the field of education and organizational consulting for the prevention of stress, emotional exhaustion and maladjustment. Описание: Шпуляр У.Ю. Психологічні умови формування психологічної стійкості особистості: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» / Уляна Шпуляр. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2026. - 78 с.

2026-01-01T00:00:00Z