Philological sciences https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/24 2026-10-28T20:04:04Z 2026-10-28T20:04:04Z Balynska, O.M. Балинська, О.М. ORCID ID: 0000-0002-0168-143X https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9747 2026-10-28T09:42:55Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Statute as a socio-normative sign: A multidimensional semiotic model Авторы: Balynska, O.M.; Балинська, О.М.; ORCID ID: 0000-0002-0168-143X Краткий осмотр (реферат): From a semiotic perspective, a statute is not merely a normative text but also a sign of legal reality whose meaning varies across social actors. This makes semiotics relevant to examining how statutes function within legal communication and acquire meanings extending beyond their formal legal content. This study aimed to conceptualise the statute as a multidimensional semiotic sign functioning within legal reality and socio-cultural space. The statute was examined as a normative legal act and a textual and semiotic object, illustrated through specific Ukrainian statutes and distinguished within the framework of the law as the broader system of legal norms, principles, institutions, and relations. The results of the study showed that the application of a semiotic approach to the consideration of the statute as a socio-normative sign allows demonstrating in a new way its effectiveness in normative, communicative, axiological, cultural, political, civilisational, and symbolic dimensions; to show the functionality of related processes (such as legal understanding, law-making, legal realisation, legal communication, legal practice, etc.). Such a multidimensional semiotic typology of the statute has not yet been systematically considered in Ukrainian legal science, which demonstrates scientific originality and reveals the practical significance of this study, because through the mutual agreement of all significant dimensions of the statute, the state can not only provide a mechanism for legal regulation, but also construct new meanings of legal reality, and therefore, contribute to the development of appropriate values and a proper level of legal awareness in society. The combination of semiotics with the structural and functional method shows the statute through the legal text, legal sign, social interpretation, media reflection, political rethinking, collective legal awareness, and legal effectiveness. Collectively, this is another multi-level model for building a stable semantic integrity of legal reality in the context of dynamic development of the socio-cultural space. Із позицій семіотики закон є не лише нормативним текстом, а й знаком правової дійсності, значення якого по-різному сприймають різні соціальні суб’єкти. Це зумовлює актуальність застосування семіотичного підходу для дослідження функціонування законів у правовій комунікації та набуття ними значень, що виходять за межі їхнього формально-юридичного змісту. Метою дослідження була концептуалізація закону як багатовимірного семіотичного знаку, що функціонує у правовій дійсності та соціокультурному просторі. Закон розглядався як нормативно-правовий акт, а також як текстовий і семіотичний об’єкт; цей підхід конкретизований на прикладах окремих законів України та вирізняє закон у межах права як ширшої системи правових норм, принципів, інститутів і відносин. Результати дослідження продемонстрували, що застосування семіотичного підходу до розгляду закону як соціонормативного знаку дає змогу по-новому продемонструвати його дієвість у нормативному, комунікативному, аксіологічному, культурному, політичному, цивілізаційному та символічному вимірах, а також показати функціональність супутніх процесів (таких як праворозуміння, правотворчість, правореалізація, правова комунікація, правова практика тощо). Така багатоаспектна семіотична типологія закону досі системно не розглядалася в українській юридичній науці, що демонструє наукову новизну і розкриває практичну цінність цього дослідження Адже через взаємоузгодження всіх знакових вимірів закону держава здатна не тільки забезпечувати механізм правового регулювання, а й конструювати нові смисли правової дійсності, а отже, сприяти формуванню в суспільстві відповідних цінностей і належного рівня правосвідомості. Поєднання семіотики зі структурно-функціональним методом показує закон через юридичний текст, правовий знак, соціальну інтерпретацію, медійне відображення, політичне переосмислення, колективну правосвідомість і юридичну ефективність. Сукупно це ще одна багаторівнева модель побудови стабільної смислової цілісності правової дійсності в умовах динамічного розвитку соціокультурного простору. Описание: Balynska О.М. Statute as a socio-normative sign: A multidimensional semiotic model / Olha Balynska // Соціально-правові студії/Social & Legal Studios. - 2026. - Т. 9. - № 3. - С. 40-47. - DOI: 10.32518/sals3.2026.40

2026-01-01T00:00:00Z Федишин, О.М. Fedyshyn, O.M. ORCID ID: 0000-0002-1685-3003 Посохова, А.В. Posokhova, A.V. ORCID ID: 0000-0002-3330-0195 https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9736 2026-10-14T11:31:09Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Штучний інтелект у викладанні французької мови: можливості, переваги та виклики Авторы: Федишин, О.М.; Fedyshyn, O.M.; ORCID ID: 0000-0002-1685-3003; Посохова, А.В.; Posokhova, A.V.; ORCID ID: 0000-0002-3330-0195 Краткий осмотр (реферат): Статтю присвячено дослідженню можливостей використання технологій штучного інтелекту у процесі викладання французької мови у закладах вищої освіти. У сучасних умовах цифрової трансформації освіти використання інструментів штучного інтелекту стає одним із провідних напрямів удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців. Розвиток генеративного штучного інтелекту суттєво змінив підходи до організації навчального процесу, створення навчальних матеріалів, формування іншомовної комунікативної компетентності та індивідуалізації навчання. Проаналізовано сучасні цифрові платформи й інструменти, які можуть використовуватися під час навчання французької мови, зокрема ChatGPT, Gemini, Claude, DeepL, Linguee, TV5MONDE та RFI Savoirs. Доведено, що інтеграція технологій штучного інтелекту сприяє розвитку навичок читання, аудіювання, говоріння та письма, підвищує мотивацію студентів, забезпечує оперативний зворотний зв’язок і створює умови для персоналізації навчання. Особливу увагу приділено методичним аспектам використання штучного інтелекту під час підготовки майбутніх фахівців, визначено його переваги та можливі ризики. До переваг віднесено адаптацію навчального контенту до рівня підготовки студентів, автоматизацію рутинних видів роботи викладача, можливість створення інтерактивних навчальних матеріалів, розвиток автономного навчання та академічної мобільності. Разом із тим окреслено проблеми, пов’язані з дотриманням принципів академічної доброчесності, перевіркою достовірності інформації, захистом персональних даних та необхідністю формування критичного мислення здобувачів освіти. Запропоновано авторську модель інтеграції інструментів штучного інтелекту в процес навчання французької мови, що передбачає поєднання традиційних педагогічних технологій із сучасними цифровими рішеннями. Обґрунтовано необхідність підвищення цифрової компетентності викладачів, розроблення методичних рекомендацій щодо ефективного використання штучного інтелекту та вдосконалення освітніх програм відповідно до сучасних вимог цифрового суспільства. Результати дослідження можуть бути використані викладачами закладів вищої освіти під час організації навчання французької мови, розроблення освітніх компонентів та впровадження інноваційних технологій у професійну підготовку майбутніх фахівців. This article examines the potential of using artificial intelligence (AI) technologies in teaching the French language in higher education institutions. In the context of the ongoing digital transformation of education, the integration of AI tools has become one of the key directions for enhancing the professional training of future specialists. The rapid development of generative artificial intelligence has significantly transformed approaches to organizing the educational process, developing instructional materials, fostering foreign language communicative competence, and personalizing learning. The study analyses contemporary digital platforms and AI-powered tools that can be employed in French language instruction, including ChatGPT, Gemini, Claude, DeepL, Linguee, TV5MONDE, and RFI Savoirs. It demonstrates that the integration of artificial intelligence technologies contributes to the development of reading, listening, speaking, and writing skills, enhances students’ motivation, provides immediate feedback, and creates opportunities for personalized learning. Particular attention is given to the methodological aspects of applying artificial intelligence in the training of future professionals, identifying both its advantages and potential challenges. The main benefits include the adaptation of learning content to students’ proficiency levels, the automation of routine teaching tasks, the creation of interactive educational materials, the promotion of autonomous learning, and the enhancement of academic mobility. At the same time, the study outlines challenges related to maintaining academic integrity, verifying the reliability of information, protecting personal data, and fostering students’ critical thinking skills. The article proposes an original model for integrating AI tools into the process of teaching French, combining traditional pedagogical approaches with modern digital solutions. It substantiates the need to improve teachers’ digital competence, develop methodological guidelines for the effective use of artificial intelligence, and update educational programes in accordance with the requirements of contemporary digital society. The findings of the study may be applied by higher education instructors in organizing French language instruction, designing educational components, and implementing innovative technologies in the professional training of future specialists. Описание: Федишин О.М. Штучний інтелект у викладанні французької мови: можливості, переваги та виклики / Федишин Оксана, Посохова Анжела // Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - 2026. - Випуск 224. - С. 664-669. - DOI: 10.36550/2415-7988-2026-1-224-669-673

2026-01-01T00:00:00Z Marmuliak, A. Мармуляк, А. ORCID ID: 0000-0002-7526-5850 Posokhova, A.V. Посохова, А.В. ORCID ID: 0000-0002-3330-0195 Lypchenko, T.S. Липченко, Т.С. ORCID ID: 0000-0003-0173-3372 Pylypets, O. Пилипець, О. ORCID ID: 0000-0002-6083-3325 Salamin, N. Саламін, Н. ORCID ID: 0000-0003-3403-9918 https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9735 2026-10-14T10:23:56Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Words that endure: an analysis of linguistic behavior in emergencies Авторы: Marmuliak, A.; Мармуляк, А.; ORCID ID: 0000-0002-7526-5850; Posokhova, A.V.; Посохова, А.В.; ORCID ID: 0000-0002-3330-0195; Lypchenko, T.S.; Липченко, Т.С.; ORCID ID: 0000-0003-0173-3372; Pylypets, O.; Пилипець, О.; ORCID ID: 0000-0002-6083-3325; Salamin, N.; Саламін, Н.; ORCID ID: 0000-0003-3403-9918 Краткий осмотр (реферат): Based on a comparative analysis of Ukrainian and international experience (full-scale war, COVID-19 pandemic, natural disasters), the article reveals significant transformations in speech behavior in times of crisis. The results show that the discourse of emergency situations is characterized by the dominance of directive speech acts, systematic violation of Grice’s communicative maxims, and the transition of social media to the status of an integrated platform for emergency communication and psychological stabilization. The article also highlights the linguistic mechanisms of information warfare, in particular manipulative technologies (language minimization, semantic sabotage, information noise) and effective strategies for their neutralization based on the principles of accuracy, verification and consolidation of discourse. The data obtained can be used to optimize crisis communication of government institutions, media, and NGO. На основі порівняльного аналізу українського та міжнародного досвіду (повномасштабна війна, пандемія COVID-19, стихійні лиха) у статті висвітлюються суттєві трансформації мовленнєвої поведінки в умовах кризи. Результати показують, що дискурс надзвичайних ситуацій характеризується домінуванням директивних мовленнєвих актів, систематичним порушенням комунікативних максимів Грайса та перетворенням соціальних мереж на інтегровану платформу для надзвичайної комунікації та психологічної стабілізації. У статті також висвітлюються лінгвістичні механізми інформаційної війни, зокрема маніпулятивні технології (мінімізація мови, семантичний саботаж, інформаційний шум), та ефективні стратегії їх нейтралізації, засновані на принципах точності, верифікації та консолідації дискурсу. Отримані дані можуть бути використані для оптимізації кризової комунікації державних інституцій, ЗМІ та НУО. Описание: Marmuliak А. Words that endure: an analysis of linguistic behavior in emergencies / Anna Marmuliak, Anzhela Posokhova, Tetiana Lypchenko, Oksana Pylypets, Nadiia Salamin // Interacción y perspectiva. - 2026. - Vol. 16. - № 3. - Рр. 1126-1139. - DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.21174152

2026-01-01T00:00:00Z Кузьо, Л.І. Kuzo, L.I. ORCID ID: 0000-0003-1554-3262 Кудла, М.-А. Kudla, M.-A. ORCID ID: 0009-0001-0867-470X Лисюк, Т. Lysiuk, T. ORCID ID: 0009-0002-8868-7726 https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/9733 2026-10-14T09:27:24Z 2026-01-01T00:00:00Z

Название: Сучасні підходи до іншомовної підготовки правоохоронців в Україні Авторы: Кузьо, Л.І.; Kuzo, L.I.; ORCID ID: 0000-0003-1554-3262; Кудла, М.-А.; Kudla, M.-A.; ORCID ID: 0009-0001-0867-470X; Лисюк, Т.; Lysiuk, T.; ORCID ID: 0009-0002-8868-7726 Краткий осмотр (реферат): У статті досліджено сучасні підходи до іншомовної підготовки працівників правоохоронних органів та курсантів закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання в контексті європейської інтеграції України, трансформації безпекового середовища та поглиблення міжнародного правоохоронного співробітництва. Обґрунтовано необхідність переорієнтації традиційної загальномовної підготовки на професійно спрямоване навчання англійської мови (English for Law Enforcement, English for Police Purposes), зорієнтоване на реальні службові ситуації та потреби правоохоронної діяльності. Визначено основні рівні іншомовної комунікації правоохоронців: тактичний, оперативно-слідчий та стратегічний, кожен із яких передбачає специфічний набір мовленнєвих, дискурсивних і професійних компетентностей. Особливу увагу приділено формуванню лінгвістичної інтероперабельності як передумови ефективної взаємодії з Європолом, Інтерполом, іншими міжнародними правоохоронними інституціями та участі у спільних слідчих групах (JITs). Проаналізовано можливості застосування комунікативного підходу (CLT), навчання на основі завдань (TBLT) та предметно-мовного інтегрованого навчання (CLIL) у професійній мовній підготовці. Розкрито особливості розвитку навичок аудіювання, говоріння, читання та письма з урахуванням стресових умов професійної діяльності, необхідності швидкого сприйняття інформації, точності її передачі та використання стандартизованої професійної термінології. Встановлено доцільність інтеграції до змісту навчання елементів тактичної комунікації, міжнародного гуманітарного права, травма-інформованого підходу, документування воєнних злочинів та роботи з міжнародними інформаційними системами. Запропоновано стратегічні напрями подальшого вдосконалення іншомовної підготовки правоохоронців України, зокрема розроблення стандартизованої відомчої системи мовного оцінювання, оновлення освітніх програм відповідно до вимог CEFR та специфіки правоохоронної діяльності, а також створення сучасних навчально-методичних матеріалів для міжнародної професійної комунікації. Обґрунтовано, що професійна англійська мова має розглядатися не лише як освітній компонент, а як інструмент оперативної взаємодії, забезпечення безпеки, ефективного міжнародного співробітництва та належного документування правопорушень і воєнних злочинів. Contemporary approaches to foreign language training for law enforcement officers and cadets of higher education institutions with specific learning conditions in the context of Ukraine’s European integration, the transformation of the security environment, and the growing importance of international law enforcement cooperation are examined in the article. The study substantiates the need to move from traditional general English instruction towards professionally oriented training in English for Law Enforcement and English for Police Purposes, focusing on authentic professional situations and operational requirements. Three main levels of foreign language communication in law enforcement are identified: tactical, operational-investigative, and strategic, each requiring a specific combination of linguistic, communicative, discourse and professional competencies. Particular attention is paid to the development of linguistic interoperability as a prerequisite for effective cooperation with Europol, INTERPOL and other international law enforcement institutions, participation in Joint Investigation Teams (JITs), information exchange and crime documentation. The potential of Communicative Language Teaching (CLT), Task-Based Language Teaching (TBLT), and Content and Language Integrated Learning (CLIL) for professional language training is analysed. The article highlights the importance of developing listening, speaking, reading and writing skills in accordance with authentic professional contexts, including high-stress situations requiring rapid information processing, accurate data transmission and the use of standardized professional terminology. The relevance of integrating tactical communication, international humanitarian law, a traumainformed approach, war-crime documentation and the use of international information systems into professional English training is substantiated. The study proposes strategic directions for further improving foreign language training for Ukrainian law enforcement personnel, including the development of a standardized departmental language assessment system, the updating of educational programmes in accordance with CEFR requirements and the specific needs of law enforcement practice, and the creation of modern teaching materials for international professional communication. Описание: Кузьо Л.І. Сучасні підходи до іншомовної підготовки правоохоронців в Україні / Кузьо Любов, Кудла Марія-Анна, Лисюк Тетяна // Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - 2026. - Випуск 224. - С. 504-509.

2026-01-01T00:00:00Z