DSpace Собрание:https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/92212026-04-06T13:17:11Z2026-04-06T13:17:11ZВплив психоемоційних станів на міжособистісну взаємодію в юнацькому віці: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»Шаталова, А.О.Shatalova, A.O.https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/92562025-12-31T09:57:44Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Вплив психоемоційних станів на міжособистісну взаємодію в юнацькому віці: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»
Авторы: Шаталова, А.О.; Shatalova, A.O.
Краткий осмотр (реферат): У роботі розглянуто вплив психоемоційних станів на особливості міжособистісної взаємодії в юнацькому віці. На основі теоретичних підходів сучасних українських дослідників обґрунтовано, що емоційна сфера є ключовим чинником соціальної адаптації, формування самосвідомості та регуляції поведінки юнаків. Проаналізовано основні психоемоційні характеристики юнацького віку, зокрема підвищену емоційну чутливість, імпульсивність, нестійкість настрою та гендерні відмінності у способах емоційного вираження. За результатами емпіричного дослідження встановлено збалансований профіль емпатії та агресивності, визначено специфіку емоційної регуляції та варіативність емоційної емпатії. Виявлено кореляційні зв’язки між рівнем соціальної підтримки, емпатією та проявами агресивності, які визначають якість соціальної взаємодії юнаків. Показано, що високий рівень підтримки й розвинена емпатійність пом’якшують вплив негативних емоційних станів, тоді як емоційна нестабільність та дефіцит підтримки підвищують ризики конфліктності та соціальної ізоляції. Зроблено висновок про важливість упровадження психологічних та освітніх програм, спрямованих на розвиток емоційної культури та комунікативних навичок молоді. The paper examines the influence of psycho-emotional states on the characteristics of interpersonal interaction in adolescence. Based on theoretical approaches of contemporary Ukrainian researchers, it is substantiated that the emotional sphere is a key factor in social adaptation, the formation of self-awareness, and the regulation of adolescent behavior. The main psycho-emotional characteristics of adolescence are analyzed, including heightened emotional sensitivity, impulsivity, mood instability, and gender differences in emotional expression. The results of the empirical study reveal a balanced profile of empathy and aggressiveness, identify the specifics of emotional regulation, and demonstrate variability in emotional empathy. Correlation links are found between levels of social support, empathy, and manifestations of aggressiveness, which determine the quality of adolescents’ social interaction. It is shown that high levels of support and developed empathy mitigate the impact of negative emotional states, whereas emotional instability and lack of support increase the risks of conflict and social isolation. The study concludes that psychological and educational programs aimed at developing emotional culture and communication skills among youth are essential.
Описание: Шаталова А.О. Вплив психоемоційних станів на міжособистісну взаємодію в юнацькому віці: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» / Альона Шаталова. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 74 с.2025-01-01T00:00:00ZОсобливості прояву розладів, що пов’язані зі стресом і травмою в постраждалих від війни осіб: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»Цикала, В.Tsykala, V.https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/92552025-12-31T09:45:28Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Особливості прояву розладів, що пов’язані зі стресом і травмою в постраждалих від війни осіб: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»
Авторы: Цикала, В.; Tsykala, V.
Краткий осмотр (реферат): Кваліфікаційна магістерська робота присвячена вивченню особливостей прояву розладів, що пов’язані зі стресом і травмою в постраждалих від війни осіб.
Розглянуто теоретичні підходи в узагальненому вигляді щодо особливостей прояву розладів, що пов’язані зі стресом і травмою у постраждалих від війни осіб.
Проведено емпіричне дослідження, результати якого вказують на те, що більшість респондентів (53,3%) мають середній рівень прояву посттравматичного стресового розладу за шкалою PCL-5 (Перелік симптомів ПТСР). За шкалою депресії А. Т. Бека виявлено, що середній рівень вираженості депресивного розладу є у 43,3% опитуваних. Пенсільванський опитувальник тривожності (The Penn State Worry Questionnaire PSWQ) засвідчив високий рівень прояву генералізованого тривожного розладу у 56,7% досліджуваних.
На основі кореляційного аналізу підтверджено, що депресивний розлад має взаємозв’язок із симптоматикою посттравматичного стресового розладу, а саме із симптомами інтрузій, негативних думок та емоцій, а також із симптомами надмірної реактивності. Генералізований тривожний розлад також має взаємозв’язок із симптомами надмірної реактивності та інтрузій, та обернений взаємозв’язок із симптоматикою уникнення та негативних думок та емоцій.
На основі порівняльного аналізу було виявлено відмінності у прояві посттравматичного стресового розладу, депресивного та генералізованого тривожного розладів залежно від часу перебування у зоні бойових дій або під постійними обстрілами, і належності до певної категорії постраждалих від війни осіб. The master’s qualification thesis is devoted to examining the features of the manifestation of stress- and trauma-related disorders in individuals affected by war.
Theoretical approaches to understanding the manifestation of stress- and trauma-related disorders in war-affected individuals are presented in a generalized form.
An empirical study was conducted, the results of which indicate that the majority of respondents (53.3%) demonstrate a moderate level of post-traumatic stress disorder according to the PCL-5 scale (PTSD Symptom Checklist). According to the Beck Depression Inventory (BDI), a moderate level of depressive disorder was identified in 43.3% of participants. The Penn State Worry Questionnaire (PSWQ) indicated a high level of generalized anxiety disorder in 56.7% of the respondents.
Correlation analysis confirmed that depressive disorder is associated with symptoms of post-traumatic stress disorder, specifically intrusion symptoms, negative thoughts and emotions, as well as hyperarousal symptoms. Generalized anxiety disorder is also associated with hyperarousal and intrusion symptoms and has an inverse relationship with avoidance symptoms and negative thoughts and emotions.
Based on comparative analysis, differences were identified in the manifestation of post-traumatic stress disorder, depressive disorder, and generalized anxiety disorder depending on the duration of time spent in combat zones or under constant shelling, as well as on the category of war-affected individuals to which respondents belonged.
Описание: Цикала В. Особливості прояву розладів, що пов’язані зі стресом і травмою в постраждалих від війни осіб: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» / Віра Цикала. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 70 с.2025-01-01T00:00:00ZПсихологічні аспекти розвитку самоповаги у здобувачів вищої освіти: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»Слюсаренко, В.Sliusarenko, V.https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/92542025-12-31T09:34:41Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Психологічні аспекти розвитку самоповаги у здобувачів вищої освіти: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»
Авторы: Слюсаренко, В.; Sliusarenko, V.
Краткий осмотр (реферат): Кваліфікаційна робота присвячена проблемі розвитку самоповаги у здобувачів вищої освіти. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення самоповаги як психологічного феномену. Розглянуто психологічні чинники розвитку самоповаги як характеристики особистості та особливостей її розвитку у здобувачів вищої освіти. Емпірично досліджено психологічні аспекти самоповаги у здобувачів вищої освіти. Результати дослідження засвідчили недостатній розвиток самоповаги у значної частини студентів та підкреслили необхідність розробки і впровадження психокорекційних заходів, які спрямовані на підвищення цього важливого особистісного ресурсу. Розглянуто наукові підходи до проблеми розвитку самоповаги та розроблено психокорекційну програму підвищення рівня самоповаги у здобувачів вищої освіти засобами арт-терапії. The qualification work is devoted to the problem of the development of self-esteem in higher education students. Theoretical approaches to the study of self-esteem as a psychological phenomenon are analyzed. Psychological factors of the development of self-esteem as a characteristic of the personality and the features of its development in higher education students are considered. The psychological aspects of self-esteem in higher education students are empirically investigated. The results of the study showed insufficient development of self-esteem in a significant part of students and emphasized the need to develop and implement psychocorrectional measures aimed at increasing this important personal resource. Scientific approaches to the problem of developing self-esteem are considered and a psychocorrectional program for increasing the level of self-esteem in higher education students using art therapy has been developed.
Описание: Слюсаренко В. Психологічні аспекти розвитку самоповаги у здобувачів вищої освіти: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» / Вікторія Слюсаренко. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 85 с.2025-01-01T00:00:00ZМотиваційно-ціннісна сфера залежних осіб: психологічний аспект: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»Путас, К.О.Putas, K.O.https://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/92532025-12-31T10:03:55Z2025-01-01T00:00:00ZНазвание: Мотиваційно-ціннісна сфера залежних осіб: психологічний аспект: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія»
Авторы: Путас, К.О.; Putas, K.O.
Краткий осмотр (реферат): Кваліфікаційна магістерська робота присвячена аналізу мотиваційно-ціннісної сфери залежних осіб, особливостям її формування, трансформації та впливу на процес реабілітації. У роботі здійснено психологічний аналіз мотиваційних тенденцій, ціннісних орієнтацій та типів прив’язаності осіб із досвідом залежності.
Перший розділ присвячений теоретичному аналізу феномену залежності; розглянуто її психологічні передумови, механізми формування, вплив на особистісну структуру та ціннісні зміни. Описано особливості мотиваційних процесів залежних осіб, роль типів прив’язаності та чинники, що сприяють або перешкоджають реабілітації.
У другому розділі розкриваються результати емпіричного дослідження, для проведення якого були застосовані методики: «Measure of Attachment Qualities» (MAQ), «Портрет цінностей» Ш. Шварца (PVQ), мотиваційний профіль Річі–Мартіна та опитувальник депресії Бека.
Встановлено, що для більшості респондентів характерні уникаючі та амбівалентні типи прив’язаності, підвищена потреба у визнанні й підтримці, а також зміщення ціннісних пріоритетів у бік безпеки, стабільності та соціального схвалення. Виявлено позитивну динаміку мотиваційно-ціннісних показників із зростанням тривалості реабілітації. Значна частина осіб демонструє високий рівень потреби у саморозвитку та відновленні міжособистісних зв’язків. The qualification master's thesis is devoted to the analysis of the motivational and value sphere of individuals with addictive behavior, its formation, transformation, and influence on the rehabilitation process. The paper presents a psychological analysis of motivational tendencies, value orientations, and attachment types in individuals with addiction.
The first section is devoted to the theoretical analysis of addiction; its psychological prerequisites, formation mechanisms, impact on personality structure, and value changes are examined. The section also describes the specifics of motivational processes in addicted individuals, the role of attachment styles, and the factors that facilitate or hinder rehabilitation.
The second section presents the results of empirical research, for which the following methods were used: the Measure of Attachment Qualities (MAQ), Schwartz’s Portrait Values Questionnaire (PVQ), the Richey–Martin Motivational Profile, and the Beck Depression Inventory.
The study found that most respondents exhibit avoidant or ambivalent attachment styles, an increased need for approval and support, as well as a shift in value priorities toward security, stability, and social acceptance. A positive dynamic in motivational-value indicators was identified with increasing duration of rehabilitation. A significant number of individuals demonstrate a high need for self-development and restoring interpersonal relationships.
Описание: Путас К.О. Мотиваційно-ціннісна сфера залежних осіб: психологічний аспект: кваліфікаційна робота на здобуття освітнього ступеня «магістр» за спеціальністю 053 «Психологія» / Катерина Путас. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2025. - 115 с.2025-01-01T00:00:00Z